"03" серпня 2010 р. Справа № 7/50-Б
за заявою ліквідаційної комісії підприємства «Морозко», м.Луцьк
про банкрутство
Суддя Шум М.С.
Встановив: ухвалою господарського суду Волинської області від 08.01.2009р. за заявою ліквідаційної комісії підприємства «Морозко»порушено провадження у справі № 7/50-Б про банкрутство.
Постановою господарського суду Волинської області від 22.01.2009р. визнано банкрутом підприємство «Морозко»та введено ліквідаційну процедуру. Ліквідатором підприємства «Морозко»призначено арбітражного керуючого -Череватого Любомира Богдановича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства АВ №158526).
Одночасно постановою суду зобов'язано ліквідатора за результатами роботи подати господарському суду реєстр вимог кредиторів, звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс.
Відповідно до ст. 22 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.
Господарським судом двічі на адресу ліквідатора підприємства «Морозко»направлялись нагадування з метою усунення порушень вимог суду та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Проте, не дивлячись на тривалий термін, який пройшов з часу винесення господарським судом постанови, ліквідатором вимоги суду не виконані, реагування на постанову та нагадування не здійснювалось.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Обов'язковість виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду віднесено також до принципів організації і діяльності названого суду. Статтею 115 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що рішення, ухвала, постанова господарського суду підлягають обов'язковому виконанню підприємствами, установами, посадовими особами.
Відповідно до ст.ст. 4, 45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Ігнорування вимог суду є грубим порушенням вимог законів України. Таке ігнорування норм господарського процесу не може залишитись поза відповідним реагуванням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно ст. 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу, яка надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок окремої ухвали.
Керуючись ст.ст. 86, 90 ГПК України, ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд, -
1. Арбітражному керуючому -Череватому Любомиру Богдановичу вжити заходів на подальшу недопустимість ігнорування вимог суду.
2. Про причини невиконання вимог суду та наслідки прийнятих заходів, повідомити суд до 23.08.2010р.
3. Негайно виконати вимоги постанови господарського суду від 22.01.2009р.
Суддя М.С. Шум