Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303
Іменем України
28.07.2010Справа №2-17/3216.1-2009
За позовом: Приватного підприємства “Трек”
До відповідачів:
1. Кримське республіканське підприємство “Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації”
2. Виконавчого комітету Ізобільненської сільської ради
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. Ізобільненська сільська рада
2. Закрите акціонерне товариство «Крим-Лада»
3. Товариство з обмеженою відповідальністю “Автосервіс”
про визнання незаконним та відміну рішення №9 від 22.05.2006 року виконкому Ізобільненської сільської ради «Про привласнення поштової адреси і оформлення права власності», за ЗАТ «Крим - Лада» на будівлі та споруди станції технічного обслуговування загальною площею 2233,3 кв., розташованого за адресою АР Крим, м. Алушта, вул. Леніна,123-а, визнання незаконним та відміну свідоцтва про право власності на нерухоме майно - споруди станції технічного обслуговування, видане 27.05.2006 року ЗАТ «Крим-Лада» виконкомом Ізобільненської сільської ради, зобов'язання Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», відміну реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - споруди станції технічного обслуговування, розташованого за адресою АР Крим, м. Алушта, вул. Леніна,123-а, за ЗАТ «Крим-Лада»
Суддя Гайворонський В.І.
Від ПП «Трек» - Ремесло О.О., представник
Від Виконавчого комітету Ізобільненської сільської ради - Тіщенко Т.О., представник
Від Ізобільненської сільської ради - Тіщенко Т.О., представник
Від ЗАТ «Крим-Лада» - Новикова І.М., представник
Від ТОВ «Автосервіс» - Коновалова О.К., представник
Сутність спору: Позивач згідно з позовом та уточненням до нього просить визнати незаконним та відмінити рішення №9 від 22.05.2006 року виконкому Ізобільненської сільської ради «Про привласнення поштової адреси і оформлення права власності», за ЗАТ «Крим- Лада» на будівлі та споруди станції технічного обслуговування загальною площею 2233,3 кв., розташованого за адресою АР Крим, м. Алушта, вул. Леніна,123-а, визнати незаконним та відмінити свідоцтво про право власності на нерухоме майно - споруди станції технічного обслуговування, видане 27.05.2006 року ЗАТ «Крим- Лада» виконкомом Ізобільненської сільської ради, зобов'язати Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»,
відмінити реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - споруди станції технічного обслуговування, розташованого за адресою АР Крим, м. Алушта, вул. Леніна,123-а, за ЗАТ «Крим-Лада», у зв'язку з тим, що рішення порушує право позивача на оренду земельної ділянки, передбачене ст. 93,124 ЗК України.
Ізобільненська сільська рада у відзиві проти позову заперечує, та вказує, що рішення № 9 від 22.05.2006 року прийняте правомірно та в межах закону. Відповідно до п.п. 12 п. «б» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до компетенції сільських рад відноситься обліку та реєстрація об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
ТОВ “Автосервіс” та ЗАТ “Крим-Лада” в своїх письмових поясненнях зазначили, що позивачем не доведено порушення його права та охоронюваних інтересів саме рішенням, що оскаржується.
В судовому засідання, що відбулося 12 липня 2010 року оголошено перерву до 28 липня 2010 року. В судове засідання, яке відбулось 28 липня 2010 року представник позивача не з'явився.
По справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд,-
17.02.2006 року рішенням 31 сесії Ізобільненської сільської ради 4 скликання №31/11 “Про надання земельної ділянки в оренду ПП “Трек” вирішено затвердити проект землеустрою з відведення земельної ділянки ПП “Трек” для будівництва та обслуговування автосервісу в Ніжня Кутузова в районі СТО АвтоВАЗ, привласнено поштову адресу земельній ділянці: с. Ніжня Кутузова, вул. Леніна, 123-А, також, було вирішено надати зазначену земельну ділянку площею 01274га за рахунок земель Ізобільненської сільської ради ПП “Трек” строком на 49 років для будівництва та обслуговування пункту автосервісу.
05.12.2008 року Ізобільненською сільською радою на 49-й сесії 5-го скликання прийнято рішення за № 49/16 “Про розгляд протесту Прокурора м. Алушта старшого радника юстиції В.А. Маркова від 26.11.2008р. № 4410вих/08” яким вирішено задовольнити протест прокурора м. Алушта на рішення 31 сесії 4 скликання Ізобільненської сільської ради № 31/11 від 17.02.2006р. “Про надання земельної ділянки в оренду ПП “Трек”та вважати втратившим силу рішення 31 сесії 4 скликання Ізобільненської сільської ради № 31/11 від 17.02.2006р. “Про надання земельної ділянки в оренду ПП “Трек”.
Суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, при цьому виходить з наступних підстав:
05.12.2008 року Ізобільненською сільською радою на 49-й сесії 5-го скликання прийнято рішення за № 49/16 “Про розгляд протесту Прокурора м. Алушта старшого радника юстиції В.А. Маркова від 26.11.2008р. № 4410вих/08”яким вирішено задовольнити протест прокурора м. Алушта на рішення 31 сесії 4 скликання Ізобільненської сільської ради № 31/11 від 17.02.2006р. “Про надання земельної ділянки в оренду ПП “Трек”та вважати втратившим силу рішення 31 сесії 4 скликання Ізобільненської сільської ради № 31/11 від 17.02.2006р. “Про надання земельної ділянки в оренду ПП “Трек”.
ПП «Трек» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Ізобільненської сільської ради № 49/16 від 05.12.2008р. “Про розгляд протесту прокурора м. Алушта старшого радника юстиції В.А. Маркова від 26.11.2008р. № 4410вих./08”.
Однак, рішенням господарського суду АР Крим від 15.10.2009 року по справі № 2-26/2112-2009 у позові було відмовлено.
Згідно Постанови Вищого господарського суду України від 07 червня 2010 року вказане рішення залишене в силі.
Таким чином, на цей час позивач не має права на користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим будь-які події, що пов'язані з вказаною земельною ділянкою його не стосуються, та, відповідно, такі події не можуть порушувати його прав та інтересів.
У всякому разі позивач не довів, що він має право на користування земельною ділянкою.
Ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.
Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.
Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.
Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.
Згідно ст. 15 ЦК України позивачем може бути особа, права та інтереси якої порушені.
Оскільки права та інтереси позивача не порушені, відповідно, підстав для задоволення його позову не існує, та у позові необхідно відмовити, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищим Господарським Судом України (постанова Вищого Господарського Суду України від 15 листопада 2007 року № 2-29/7035-2007).
Якщо виникнуть будь-які обставини, які суттєво впливають на прийняте рішення, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.
Суд також вважає, що щодо вимоги про визнання незаконним та відміну свідоцтва про право власності на нерухоме майно - споруди станції технічного обслуговування, видане 27.05.2006 року ЗАТ «Крим-Лада» виконкомом Ізобільненської сільської ради позивачем вибраний спосіб захисту права та інтересу, не передбачений у даному випадку законодавством, в порушення ст. 16 ЦК України.
Згідно інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 13.08.2008 року за № 01-8/482 у випадку захисту права та інтересу способом, не передбаченим ні законом, ні договором, необхідно відмовляти у позові, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Верховним Судом України (постанова Верховного Суду України від 13.07.2004 року за № 10/732).
Підстав для відшкодування (стягнення) судових витрат згідно статті 49 ГПК України не існує.
На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, ГПК України, суд -
В позові відмовити повністю.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.