Справа № 757/76453/17-ц
Провадження № 2/752/852/22
іменем України
30 серпня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсними результатів торгів та скасування протоколу проведення електронних торгів № 296291,-
у грудні 2017 року позивачі звернулися до суду з позовом в якому просили, визнати недійними результати електронних торгів, що відбулись 10.11.2017 року з реалізації предмету іпотеки - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , та скасувати протокол проведення електронних торгів № 296291.
Позовні вимоги мотивували відкриттям виконавчого провадження про стягнення заборгованості з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», здійсненням продажу за відсутності відкритого виконавчого провадження, ігноруванням державним виконавцем наявність у ОСОБА_1 доходів, не погодженням ними результатів оцінки предмету іпотеки, оскільки оцінювачем не було здійснено огляду майна, перебуванням квартири під обтяженням у вигляді арешту заставного майна.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2018 року відкрито провадження у справі (а.с. 14).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2018 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_4 (а.с. 49).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.06.2019 року справу передано за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва (а.с. 86).
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 01.04.2020 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 92-93).
Ухвалою від 14.06.2021 року підготовче провадження у справі закрито та призначено судовий розгляд (а.с. 145).
04.04.018 року від відповідача ДП «Сетам» надійшов відзив на позовну заяву, в якому останнє просило відмовити в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та недоведеністю. Зазначило, що за змістом ст. ст. 12, 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює оспорювання в судовому порядку такого звіту.
Вказало, що п. 1 Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою КМУ від 28.10.2004 року №1442, визначено, що Національний стандарт № 2 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу, через що при оцінці нерухомого майна повинен застосовуватись саме Національний стандарт № 2.
Зауважило, що Національним стандартом № 2 не передбачено жодних вимог щодо ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього. Більше того, відповідно до Висновку про вартість вказаного вище майна, виконаного ПП «Консалтингова група Арго-Експерт» (копія Висновку додається), оцінювачем застосований порівняльний методичний підхід.
Тому, вважало, що Звіт про оцінку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , виконаний ПП «Консалтингова група Арго-Експерт», повністю відповідає Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та іншим нормативно-правовим актам з оцінки майна, що є обов'язковим при здійсненні оціночної діяльності.
Також вказало на те, що перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Отже, ДП «Сетам» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. При цьому жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обв'язку Організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна.
Таким чином, вважало, що позивачами не доведено, що ДП «Сетам» при проведенні торгів за лотом № 24396 з реалізації іпотеки, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , було порушено норми Порядку реалізації арештованого майна та права й інтереси позивачів.
Третя особа надала пояснення щодо позову, в яких зазначила, що 29.01.2015 року Голосіївським районним судом м. Києва було ухвалено рішення по справі № 2601/18857/12 за первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи ОСОБА_2 , про визнання договорів недійсними, яким первісний позов ОСОБА_4 задоволено у повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Зазначила, що 03.06.2016 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51281858. Постанова про відкриття виконавчого провадження була оскаржена позивачами й ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.07.2018 року було відмолено у задоволенні такої скарги, судом апеляційної інстанції вказана ухвала суду залишена без змін.
Також, вказала, що Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 752/14153/17 в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ Дякона Н.М. у виконавчому провадженні № 51281858, в якій скаржник просив визнати незаконними дії державного виконавця щодо винесення постанови про опис та арешт майна та скасування вказаної постанови, ухвалою суду від 06.03.2018 року - відмовлено.
Окрім того, вказала, що Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 752/18973/17 в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ Дякона Н.М. у виконавчому провадженні № 51281858, щодо визначення вартості майна відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості майна, складеного приватним підприємством «Консалтингова група «Арго-експерт» щодо двокімнатної квартири, загальною площею 57,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях, визнання протиправним звіту про незалежну оцінку вартості майна, складеного ПП «Консалтингова група «Агро-експерт» щодо вказаної квартири, ухвалою суду від 20.12.2017 року - відмовлено. Постановою апеляційного суду м. Києва від 21.06.2018 року ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2017 року скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Тому, вважала, що електронні торги з примусової реалізації предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_2 , відбулися з дотриманням процедури їх проведення, а твердження про допущені державним виконавцем порушення є безпідставними та спростовуються судовим рішеннями (а.с. 108-109).
В судове засідання учасники справи, які в установленому порядку повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились.
Позивач ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи за її відсутності у зв'язку з перебуванням її за межами України (а.с.141).
Відповідач ОСОБА_3 у судове не з'явився, від представника останнього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З а змістом ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 03.06.2016 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50981507.
10.11.2017 року ДП «Сетам» в межах виконавчого провадження № 50981507, були проведені електронні торги з реалізації предмету іпотеки (двохкімнатна квартира АДРЕСА_1 , внаслідок яких об'єкт іпотеки було відчужено.
23.11.2017 року було зафіксовано Актом про реалізацію предмета іпотеки, зазначено про проведення електронних торгів від 10.11.2017 року № 296291, де переможцем торгів визнано Хе Цівей. Стартова ціна предмета іпотеки 1 405000,00 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу; або не випливає з їхньої суті.
Керуючись ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
Виходячи з правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Відповідні правові висновки викладено у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 725/3212/16-ц, провадження № 14-3цс18, від 15.05.2019року у справі № 678/301/12, провадження № 14-624цс18.
Прилюдні торги можуть бути визнані недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент його вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).
Підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.
Нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», водночас процедуру підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а також розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначено Порядком.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно з ч. 7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням Закону України «Про іпотеку».
Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов'язковою умовою правомірності правочину. Проте сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, - це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні торгів, повинно бути встановлене порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Схожих висновків дійшли Верховний Суд України у Постановах від 18.11.2015 у справі № 6-1884цс15, від 29.112017 року у справі № 668/5633/14-ц та Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 року у справі № 462/2232/16.
Разом з тим, позивачі не надали суду доказів про наявність обставин, за існування яких, торги б не відбулися чи мали б інший результат.
Позивачі були обізнані про те, що належне їм майно є предметом іпотеки, на нього судом звернуто стягнення та відкрито виконавче провадження, проте позивачами не надано жодних доказів щодо спроб погашення заборгованості.
Щодо порушення процедури проведення електронних торгів, суд вважає за необхідне вказати, згідно з ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку» (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно зі ст. 43 Закону України «Про іпотеку» прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення. Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки. Організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію. Організатор прилюдних торгів забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.
Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання. Іпотекодержатель також зобов'язаний сплатити винагороду за організацію та проведення електронних торгів.
Порушення, допущені державним виконавцем під час здійснення своїх повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.
За правилами проведення прилюдних торгів спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначаються початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою, та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності - достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов'язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження позивачами своєї позиції. Останніми не доведено в установленому порядку порушень допущених організатором торгів в процедурі проведення прилюдних торгів, які б могли стати підставою для визнання їх недійними, матеріалами справи не встановлено.
Доводи позову зводяться до неправомірності дій державного виконавця, котрі, як вказувалось вище, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». І як вбачається з матеріалів справи, позивачами таке оскарження було здійснено, проте, у задоволенні таких скарг було відмовлено. Тому, суд вважає. що вказаний позов є спробою позивачів переглянути судові рішення.
Разом з тим, обставин, визначених частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України, які б давали підстави визнати недійними результати електронних торгів, що відбулись 10.11.2017 року з реалізації предмету іпотеки - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , та скасувати протокол проведення електронних торгів № 296291, в ході розгляду справи не встановлено, позивачами їх наявність не доведена доказами в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України, тому вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, як і похідна від неї вимога про скасування протоколу проведення електронних торгів.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсними результатів торгів та скасування протоколу проведення електронних торгів № 296291- відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко