Рішення від 11.10.2022 по справі 707/1968/22

707/1968/22

2/707/721/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2022 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді - Миколаєнко Т.А.,

за участі: секретаря судового засідання - Проценко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарський Олександр Володимирович; про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Манзар Т.В., в інтересах позивача - ОСОБА_1 , звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарський О.В., у якому просить суд:

- визнати таким, що не підлягає до виконання, виконавчий напис № 4805 від 25 березня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем;

- стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн та судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25 березня 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. вчинено виконавчий напис № 4805 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 0993266147 від 14 жовтня 2018 року в сумі 43 517 грн 54 коп.

На підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кошарським О.В. 31 травня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65614075. У межах даного виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Представник позивача стверджує, що кредитний договір між позивачем та відповідачем не укладався та останнім підписаний не був, а тому звідки взялася така заборгованість позивачу невідомо.

Крім того, представник позивача зазначає, що на час вчинення виконавчого напису у розпорядженні приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. не було усіх необхідних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, а також нотаріусом не були дотримані вимоги законодавства, яке регулює порядок вчинення виконавчих написів на документах, які свідчать про безспірність заборгованості, внаслідок чого було порушено право позивача на доведення того, що даний кредит ним не брався і заборгованості перед відповідачем позивач не має.

Посилаючись на статтю 88 Закону України «Про нотаріат», пункти 1, 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, а також підпункти 2.1 та 2.2 пункту 2 глави 16 розділу II вказаного Порядку, представник позивача вказує що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов'язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 13 жовтня 2021 року в справі № 554/6777/17-ц, представник позивача зауважує, що, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу, чого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. здійснено не було.

Окремо представник позивача наголошує на тому, що на сьогоднішній день редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14, передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Оскільки кредитний договір, наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, на переконання представника позивача, даний факт є додатковою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А. від 30 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін 11 жовтня 2022 року; запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву; встановлено третім особам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснень /а.с. 19-21/.

Одночасно сторонам було роз'яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та зазначено строки подання такого клопотання.

Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.

Зокрема, відповідача було повідомлено про вказаний позов 02 вересня 2022 року, шляхом направлення копії позовної заяви разом з додатками та ухвалою суду на офіційну електронну адресу ТОВ «Вердикт Капітал» /а.с. 25/.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло.

Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк відповідач не скористався.

Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. письмових пояснень по суті справи не надходило.

Між тим, 23 вересня 2022 року представником позивача - адвокатом Манзар Т.В. подано до суду заяву про долучення до матеріалів цивільної справи доказів витрат позивача на правову допомогу, разом з додатками /а.с. 26-31/.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що 14 жовтня 2018 року між ТОВ «ІНФІНАНС», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі Договору про відступлення права вимоги № 23082019 від 23 серпня 2019 року є ТОВ «Вердикт Капітал», та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 0993266147 /а.с. 9/.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 кредитних зобов'язань, за період з 23 серпня 2019 року до 25 березня 2021 року в нього утворилася заборгованість в сумі 43 517 грн 54 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7 999 грн 98 коп., сума заборгованості за відсотками та комісіями - 35 517 грн 56 коп. /а.с. 9/.

25 березня 2021 року приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4805, яким стягнув з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість у сумі 43 517 грн 54 коп. за Кредитним договором № 0993266147 від 14 жовтня 2018 року. За вчинення даного виконавчого напису з позивача стягнено плату в розмірі 1 500 грн 00 коп. /а.с. 9/.

15 квітня 2021 року представник ТОВ «Вердикт Капітал» за довіреністю Владимиров А.О. скерував до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського О.В. заяву про примусове виконання виконавчого напису від 25 березня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 4805. Вказана заява отримана адресатом 31 травня 2021 року /а.с. 12/.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського О.В. від 31 травня 2021 року на підставі вищевказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 65614075 /а.с. 10/.

02 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кошарським О.В. у межах зазначеного вище виконавчого провадження винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 /а.с. 11/.

Таким чином судом установлено, що між сторонами виник спір з приводу правомірності вчинення 25 березня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 4805, про стягнення із ОСОБА_1 грошових коштів на підставі Кредитного договору № 0993266147 від 14 жовтня 2018 року.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до частин восьмої, одинадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

У частині п'ятій статті 254 КАС України зазначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (стаття 255 КАС України).

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Отже, на день вчинення виконавчого напису існувала можливість стягнення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса лише за нотаріально посвідченими договорами.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року в справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), а також постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду: від 21.10.2020 року в справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 12.03.2020 року в справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15.04.2020 року в справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18).

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що укладений між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 . Кредитний договір № 0993266147 від 14 жовтня 2018 року, наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, суд дійшов висновку, що, вчиняючи 25 березня 2021 року виконавчий напис № 4805, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 4805 від 25 березня 2021 року таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2021 року в справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

До того ж, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Матеріали справи відомостей про отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення не містять.

У постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що встановлення відсутності доказів направлення позичальником листа-вимоги про повернення боргу та отримання боржником такого листа є порушенням встановленої законом процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики на підставі виконавчого напису нотаріуса, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим, у позовній заяві представник позивача - адвокат Манзар Т.В. просить суд стягнути з відповідача - ТОВ «Вердикт Капітал» на користь позивача ОСОБА_1 судові виграти, зокрема, за надання правничої допомоги, в розмірі 5 000 грн 00 коп.

На підтвердження витрат позивача на правову допомогу представником позивача надано суду копію Договору про надання правової допомоги № 43 від 25 серпня 2022 року /а.с. 28/, копію Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 43 від 25 серпня 2022 року /а.с. 29/, копію Акта № 22 прийому наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 43 від 25 серпня 2022 року /а.с. 30/, а також копію квитанції № 22 від 23 вересня 2022 року на суму 5 000 грн 00 коп /а.с. 31/.

Так, з копії Договору про надання правової допомоги № 43 від 25 серпня 2022 року /а.с. 28/ вбачається, що він укладений між адвокатом Манзар Т.В. та позивачем ОСОБА_1 .

З копії Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 43 від 25 серпня 2022 року - Додаткового договору від 23 вересня 2022 року /а.с. 29/ встановлено, що вартість наданих юридичних послуг по Договору про надання правової допомоги № 43 від 25 серпня 2022 року складає 5 000 грн 00 коп. і вони сплачуються клієнтом адвокату у момент підписання даного Договору.

Відповідно до Акту № 22 прийому наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 43 від 25 серпня 2022 року /а.с. 30/, позивач отримав такі юридичні послуги:

- правова консультація, вивчення матеріалів цивільної справи, підготовка позовної заяви по цивільній справі № 707/1968/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарський О.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню;

- обсяг наданих послуг складає 2 години 30 хвилин, з яких на надання юридичної консультації витрачено 30 хвилин, на вивчення матеріалів цивільної справи - 30 хвилин, на складання позовної заяви -1 година 30 хвилин;

- розмір гонорару адвоката, погоджений сторонами за 1 годину роботи, становить 2 000 грн 00 коп, а всього за 2 години 30 хвилин роботи складає 5 000 грн 00 коп.

Відповідно до квитанції № 22 від 23 вересня 2022 року /а.с. 61/ вказаний розмір правової допомоги було оплачено позивачем у повному обсязі.

За змістом частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України закріплено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи положення статей 137 та 141 ЦПК України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідні для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Як вбачається із попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді, наведеного у позовній заяві, попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу становить 5 000 грн.

Докази понесених судових витрат на правничу допомогу подано стороною позивача у строк, передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

При цьому, суд зауважує, що розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 28 грудня 2020 року в справі № 640/18402/19.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання ОСОБА_1 послуг адвоката та понесення ним витрат на правову допомогу.

Відтак, суд вважає, що вимога про стягнення із відповідача на користь позивача витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5 000,00 грн є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, співмірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, а, отже, є такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з повним задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 992,40 грн.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 1-16, 18, 259, 628, 630, 634, 663 Цивільного кодексу України, ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарський Олександр Володимирович; про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, № 4805 від 25 березня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за Кредитним договором № 0993266147 від 14 жовтня 2018 року в сумі 43 517 грн 54 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7 999 грн 98 коп., сума заборгованості за відсотками та комісіями - 35 517 грн 56 коп., а також плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 1 500 грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат на правову допомогу суму в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місцезнаходження: вул. Кудрявський узвіз, буд. 5 Б, м. Київ, код ЄДРПОУ: 36799749.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

- приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, місцезнаходження: вул. Євгена Коновальця, буд. 433, кім. 28-29, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область;

- приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарський Олександр Володимирович, місцезнаходження: вул. Сурікова, 3, корп. 8 Б, оф. 333, м. Київ.

Суддя: Т. А. Миколаєнко

Попередній документ
106692296
Наступний документ
106692298
Інформація про рішення:
№ рішення: 106692297
№ справи: 707/1968/22
Дата рішення: 11.10.2022
Дата публікації: 13.10.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Черкаський районний суд Черкаської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (29.08.2022)
Дата надходження: 29.08.2022
Предмет позову: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Розклад засідань:
11.10.2022 08:20 Черкаський районний суд Черкаської області