707/474/22
2/707/404/22
06 жовтня 2022 року суддя Черкаського районного суду Черкаської області Смоляр О.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову,-
До Черкаського районного суду Черкаської області надійшли матеріали заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.
13.07.2022 року ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області заява про накладення арешту на земельну ділянку повернута позивачуОСОБА_1 , оскільки в його діях вбачається зловживання процесуальним правом.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 28.09.2022 року вищевказану ухвалу скасовано.
В обґрунтування заяви про накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_1 посилався на те, що ним поданий до суду позов про визнання права власності на Ѕ частину земельної ділянки та про її поділ в розмірі Ѕ частини. Предметом даного позову є земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1 . раніше йому судом вже тричі було відмовлено в заяві про накладення арешту на дану земельну ділянку з посиланням на те що ним не наведено достатніх доказів. На сьогоднішній день з'явилися нові докази, а саме представник відповідачів ОСОБА_2 , на його думку навмисно затягує розгляд справи, вводить суд в оману щодо його відпустки та перебування поза межами м. Черкаси. Тобто він свідомо відтягує час для того щоб відповідачі по справі змогли реалізувати вищевказану земельну ділянку. На підставі наведеного заявник просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, оскільки невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, та призведе до порушення його прав.
Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.1 п.3,6 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Крім того, ч.3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.
При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно достатті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши додані до заяви докази, суд приходить до висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях позивача, ним не обґрунтовано належним чином необхідність вжиття заходів забезпечення позову, не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного в розумінні ст.ст. 76-78 ЦПК України доказу, що підтвердив би твердження, що представник відповідача ОСОБА_2 вів суд в оману та насправді не перебуває у відпустці та поза межами міста Черкаси, а тому він навмисно затягує час розгляду справи щоб у відповідача була можливість реалізувати земельну ділянку.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позивачем не доведено, що не вжиття заходів забезпечення позову в майбутнього може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-150 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Учасники справи можуть ознайомитись з текстом ухвали, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: О. А. Смоляр