05 серпня 2010 р. № 8/60пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого
Волковицької Н.О.
Гоголь Т.Г.
розглянувши матеріали касаційної скаргиОрендного підприємства ресторан "Металург"
на постановувід 03.06.2010 року Луганського апеляційного господарського суду
у справі№ 8/60 пд господарського суду Луганської області
за позовомУправління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради
доОрендного підприємства ресторан "Металург"
пророзірвання договору, стягнення 120578,72 грн. та зобов'язання виконати певні дії
Подана касаційна скарга Орендного підприємства ресторан "Металург" № 10 від 24.06.2010 року на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 03.06.2010 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
За приписами пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з підпунктами ”б”, “в” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року №7-93 із позовних заяв немайнового характеру державне мито сплачується у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 зазначеного Декрету із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів державне мито сплачується у розмірі одного відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” затверджено порядок та розміри сплати державного мита, згідно вимог якого державне мито сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
Позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв з немайнових спорів (пункт 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказ Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15).
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржником оскаржуються судові рішення у справі про розірвання договору, стягнення 120578,72 грн. та зобов'язання виконати певні дії.
Враховуючи, що позов містить вимоги як майнового, так і немайнового характеру, державне мито з касаційної скарги належить обчислювати та сплачувати до державного бюджету з врахуванням вимог вказаних норм Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року №7-93, а саме:
- за розірвання договору та зобов'язання виконати певні дії -42,50 грн.;
- щодо стягнення 120578,72 грн. -602,89 грн.
Додане до касаційної скарги платіжне доручення № 107 від 14.06.2010 року про сплату державного мита у сумі 601, 11 грн. не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі, що є підставою повернення касаційної скарги без розгляду у відповідності з пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті касаційна скарга може бути подана повторно.
На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,
Касаційну скаргу Орендного підприємства ресторан "Металург" на постанову від 03.06.2010 року Луганського апеляційного господарського суду у справі № 8/60пд господарського суду Луганської області повернути скаржнику без розгляду.
Ухвала відповідно до статей 125, 129 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 року касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Т. Гоголь