29 липня 2010 р. № 39/30-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДроботової Т.Б.
суддівВолковицької Н.О., Гоголь Т.Г.
за участю представників сторін
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу
Новікова А.В. дов. № 71 від 01.01.10
не з'явились, повідомлені належним чином
Закритого акціонерного товариства "Юг-Путькомплект"
на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 16.03.10
у справі№ 39/30-10 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"
доЗакритого акціонерного товариства "Юг-Путькомплект"
простягнення штрафу за договором постачання у сумі 6001,52 грн.
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Юг-Путькомплект" штрафних санкцій за поставку неякісної продукції в сумі 6001,52грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договору постачання № ПР/НХ-08115/НЮ від 27.03.2008 року.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 16.03.2010 року ( суддя Ліпинський О.В.) позов задовольнив, стягнув з Закритого акціонерного товариства "Юг-Путькомплект" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 6001 грн. 52 коп. штрафних санкцій за поставку неякісної продукції. Рішення вмотивовано тим, що відповідно до акта приймання від 09.12.2008 № 260 та висновку від 09.12.2008 № 260 , отримана продукція не відповідає фактичним розмірам, кресленням, відсутнє маркування, тобто вона не відповідає Держстандарту та не може бути прийнята до експлуатації на залізниці. В рішенні суд послався на те, що сплата штрафу передбачена п.11.3 укладеного між сторонами договору постачання № ПР/НХ-08115/НЮ від 27.03.2008 року.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області, Закрите акціонерне товариство "Юг-Путькомплект" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, зокрема частини 1 статті 230, частини 2 статті 549, 256, частини 2 статті 258, частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України , просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Касаційна скарга вмотивована тим, що позивач звернувся до господарського суду після спливу строку встановленого для звернення за захистом порушеного права. Так скаржник зазначає, що позивач дізнався про порушення свого права під час отримання товару за актом приймання - 09.12.2008 року та підтвердження поставки неякісного товару за актом приймання продукції 18.12.2008 року. Таким чином, згідно з вимогами статті 258 Цивільного кодексу України строк позовної давності для вимог позивача про стягнення штрафу за поставку неякісної продукції закінчився 18.12.2008 року. Натомість позовна заява була подана 19.01.2010 року, тобто після спливу строку позовної давності. Отже за відсутності клопотання позивача про поновлення пропущеного строку суд, на думку скаржника, повинен був в задоволенні позову відмовити.
Позивач скористався своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутнього в судовому засідання представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарським судом Дніпропетровської області норм матеріального та процесуального права, Вищий госпо дарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарським судом в ході розгляду справи встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.03.2008 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (покупець) та Закритим акціонерним товариством "Юг-Путькомплект" (постачальник) укладено договір поставки № ПР/НХ-08115/НЮ. Відповідно до пункту 1.1. договору його предметом є поставка постачальником покупцю запасних частин до екіпажної частини пасажирських вагонів згідно специфікації № 1. Рік випуску - 2008. Гарантійний термін зберігання: протягом терміну не меншого, ніж передбачено кресленням на даний товар: запасні частини до екіпажної частини пасажирських вагонів. Пунктом 11.3 договору сторони визначили, що за постачання товарів неналежної якості постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості поставленого неякісного товару, при цьому власними силами та засобами замінює неякісний товар. На виконання умов зазначеного договору позивач отримав від відповідача наступну продукцію: пружина буксова (наружна) у кількості 18 шт. за ціною 602,98 грн. з ПДВ 20 % за штуку, на загальну суму 10 853,64 грн; пружина над буксова віз КВЗ-ЦНИ 1 типу в кількості 20 шт. за ціною 957,70 грн. з ПДВ 20 % за штуку, на загальну суму 19 094, 00 грн. Відповідно до акта приймання від 09.12.2008 № 260 (форма 1-первинний) та висновку від 09.12.2008 № 260 (форма-2 - висновок) отримана продукція не відповідала фактичним розмірам, кресленням, відсутнє маркування, у зв'язку з чим не могла бути прийнята до експлуатації на залізниці. Судом встановлено, що залізниця повідомила постачальника про виявлені недоліки та викликала представника постачальника. Відповідачем було направлено представника для подальшого приймання продукції, у присутності якого було складено акт приймання продукції по комплектності (кількості) та якості від 18.12.2008 № 263, яким підтверджено невідповідність поставленої продукції розмірам, кресленням загальною кількістю 38 шт. Комісією було прийняте рішення про заміну партії забракованої продукції, а саме пружина буксова (наружна) в кількості 18 шт. та пружина надбуксова віз КВЗ-ЦНИ 1 типу в кількості 20 шт. Як встановлено в ході розгляду справи, відповідно до акта від 18.12.2008 № 263 загальна вартість поставленої відповідачем продукції неналежної якості, становила 30007 грн. 64 коп. Розмір штрафу відповідно склав 6001 грн. 52 коп.
Статтею 175 Господарського кодексу України унормовано, що майново-господарськими зобов'язаннями визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Пунктом 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Значення договору полягає в тому, що саме через договір забезпечується цивільний, товарно-грошовий оборот в суспільстві, оскільки він ґрунтується на взаємній зацікавленості сторін.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).
Господарський суд Дніпропетровської області, встановивши факт порушення договірних зобов'язань з боку відповідача, правомірно стягнув з останнього штрафні санкції за поставку неякісної продукції в сумі 6001,52 грн.
Стосовно доводів приватного Закритого акціонерного товариства "Юг-Путькомплект" щодо пропуску позивачем строку позовної давності Вищий господарський суд України зазначає наступне.
Згідно з вимогами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу. За приписами статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки така заява від Закритого акціонерного товариства "Юг-Путькомплект" до суду першої інстанції не надходила, доводи відповідача щодо необхідності застосування строку позовної давності є безпідставними. Інші доводи в касаційній скарзі відсутні.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключною прерогативою суду першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарським судом Дніпропетровської області. До юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, відхилених господарським судом при розгляді спору. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. .
Згідно з пунктом 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанцій без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що рішення прийняте з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, касаційні доводи не спростовують висновків викладених в рішенні господарського суду Дніпропетровської області та не можуть бути підставою для його зміни або скасування , під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарським судом на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 частини 1 статті 1119 , статтею 11111 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2010 року у справі № 39/30-10 залишити без змін, а касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Юг-Путькомплект" -без задоволення.
Постанова набуває чинності з дня її прийняття і не підлягає перегляду у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.Дроботова
Судді Т.Гоголь
Н.Волковицька