02 серпня 2010 р. № 01-16/1031-05-63
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоКота О.В.
суддівШевчук С.Р. (доповідач)
Демидової А.М.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Білий Камень"
на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.05.2010р.
у справі№01-16/1031-05-63
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Білий Камень"
до
3-тя особа Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5
простягнення 33 555 896, 99 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з'явились;
- відповідача: ОСОБА_6;
- третьої особи: не з'явились.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.01.2010р. у справі №01-16/1031-05-63 (суддя Швидкий В.А.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий камень" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про стягнення збитків у сумі 33 202 400,00 грн. у виді не отриманого доходу та зобов"язання відповідача відшкодувати вартість ремонту, виконаного у приміщенні за адресою: Черкаська обл.., м. Канів, вул. Леніна, 139-В, у сумі 353 496,99 грн., та додані до неї документи повернено без розгляду на підставі п. 4, ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.05.2010р.(у складі головуючого Мазур Л.М., суддів Черногуза М.Г., Фаловської І.М.) вказану ухвалу суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою суду позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати.
Відповідачі та третя особа не скористалися правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, який оскаржується.
Позивач та третя особа не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Не дотримання вказаних вимог є підставою для повернення позовної заяви без розгляду в порядку ст. 63 цього ж Кодексу.
Згідно зі ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ст. 46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в дохід державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита.
Приписами пп. пп. а, б п. 2 ст. 3 Декрету передбачено, що державне мито сплачується в наступних розмірах: із заяв майнового характеру -1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; а із позовних заяв немайнового характеру -5 неоподаткованих мінімумів громадян.
Отже, враховуючи положення Декрету, а також те, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 33 555 896, 99 грн. колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що при зверненні з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Білий Камень" мало сплатити державне мито у сумі 25 500 ,00 грн. Але позивач під час звернення з позовом порушив вимоги Декрету та сплатив лише 102,00 грн. про що свідчить квитанція № 203 від 19.01.2010 року, що і було підставою для повернення позовної заяви без розгляду місцевим судом.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала господарського суду Черкаської області від 26.01.2010 р., яка залишена без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.05.2010 р. винесена з дотриманням вимог ст. ст. 57, 63 ГПК України, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий Камень" залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.05.2010р. у справі №01-16/1031-05-63 залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Демидова А.М.