28 липня 2010 р. № 5/360/09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Ткаченко Н.Г.,
суддів -Білошкап О.В.,
Панової І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 2 лютого 2010 р. по справі № 5/360/09 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас" про визнання банкрутом -
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17 грудня 2009 р. порушено провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас" на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Миколаївської області від 22 грудня 2009 р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Тимофєєву Л.Б.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 2 лютого 2010 р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу -ТОВ "Мідас".
Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 2 лютого 2010 р. та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи, та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постанова господарського суду Миколаївської області від 22 грудня 2009 р. про визнання боржника банкрутом в порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мотивована тим, що баланс підприємства та інші матеріали справи свідчать про недостатність вартості майна боржника, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, для задоволення вимог кредиторів.
В ухвалі від 2 лютого 2010 р. про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу господарський суд першої інстанції послався на те, що відповідно до поданого ліквідатором боржника звіту та ліквідаційного балансу у боржника -ТОВ "Мідас" відсутні будь-які активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Як вбачається із матеріалів справи, провадження по справі про банкрутство ТОВ "Мідас" було порушене господарським судом Миколаївської області на підставі ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.
Згідно з ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Після розміщення комісією з припинення юридичної особи в друкованих засобах інформації повідомлення про припинення юридичної особи, в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, цей факт стає загальновідомим.
Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Згідно з ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В матеріалах справи відсутні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про ліквідацію ТОВ "Мідас".
Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що ліквідаційною комісією не складений проміжний ліквідаційний баланс у відповідності до вимог ст. 111 ЦК України та не повідомлено орган державної податкової служби про ліквідацію підприємства.
При таких обставинах колегія суддів дійшла висновку, що справа про банкрутство ТОВ "Мідас" порушена безпідставно, без поміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи, належного з'ясування кола кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості та без належного встановлення того факту, що вартості майна боржника, щодо якого власником прийняте рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим у суду не було достатніх правових підстав для визнання боржника банкрутом в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та закінчення спрощеної процедури банкрутства боржника та ліквідації юридичної особи ТОВ "Мідас".
Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження по справі є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскільки визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснене судом першої інстанції безпідставно, не можливо вважати законними заходи з проведення цієї процедури та її результати.
За таких обставин, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 2 лютого 2010 р. не можна визнати такою, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону, тому вона підлягає скасуванню, а провадження по справі -припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).
Відповідно до ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010 р. касаційне оскарження постанов (ухвал) Вищого господарського суду України, прийнятих за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) не передбачено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 -11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 2 лютого 2010 р. по справі № 5/360/09 скасувати.
Провадження в справі № 5/360/09 припинити.
Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців дані про скасування ухвали господарського суду Миколаївської області від 2 лютого 2010 р. по справі № 5/360/09 про ліквідацію юридичної особи -ТОВ "Мідас".
Головуючий: Ткаченко Н.Г.
Судді:Білошкап О.В.
Панова І.Ю.