19 липня 2010 р. № 13/169-ПН-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоКота О.В.
суддівШевчук С.Р. (доповідач)
Демидової А.М.
розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління"
на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 23.03.2010р.
у справі№ 13/169-ПН-09
господарського суду Херсонської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ільяс"
доПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПриватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Нікітіна Р.В.
провизнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсним договору іпотеки
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Волошинович О.П.;
- відповідача: Воїна С.П. ;
- третьої особи: не з'явились;
В жовтні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ільяс" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління", третя особа Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Нікітіна Р.В. про визнання виконавчого напису нотаріуса №510 від 10.04.2009р. таким, що не підлягає виконанню, визнання іпотечного договору від 03.07.2009р. недійсним (з урахуванням уточнень позовних вимог).
Рішенням господарського суду Херсонської області від 08.12.2009р. у справі №13/169-ПН-09 (суддя Закурін М.К.) позовні вимоги задоволені частково, визнано виконавчий напис на іпотечному договорі, вчиненому приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В. 10.04.2009 року, таким, що не підлягає виконанню; в задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.03.2010р. (у складі головуючого Яценко О.М., суддів Зубкова Т.П., Коробка Н.Д.) рішення господарського суду Херсонської області від 08.12.2009 р. у справі № 13/169-ПН-09 залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 08.12.2009р. в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню і постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 23.03.2010р. повністю, провадження в даній справі припинити.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу доводи скаржника не визнає та просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким визнати іпотечний договір від 03.07.2007р. недійсним, зобов'язати приватного нотаріуса Сердюк Л.І. скасувати заборону на відчуження нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ільянс».
Третя особа не скористалась правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Третя особа не реалізувала процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.
Розпорядженням В.о. Голови Вищого господарського суду України А.Осетинського від 16.07.2010р. змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого Кота О.В., суддів Шевчук С.Р., Демидової А.М. для розгляду касаційної скарги у справі №13/169-ПН-09 господарського суду Херсонської області.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 03.07.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Банк "Фінанси та Кредит" в особі начальника Херсонської обласної дирекції філії "Миколаївське регіональне управління" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Южний дилерський центр" (позичальник) укладено договір про відновлювальну кредитну лінію №52-07/07, за умовами якого Банк надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Южний дилерський центр" грошові кошти у вигляді кредитної лінії в розмірі 960 000 грн. до 2 березня 2009 року зі сплатою 18% річних.
З метою забезпечення виконання договірних зобов'язань за вказаним кредитним договором між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" в особі начальника Херсонської обласної дирекції філії "Миколаївське регіональне управління" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ільяс" (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки від 03.07.2007р. (договір іпотеки), згідно пункту 1 якого, в іпотеку передається належне позивачу нерухоме майно -комплекс нежилих будівель та споруд, які знаходяться по вул. Фабричній, буд. 6 у м. Нова Каховка, Херсонської області.
Додатковою угодою №1 від 23.07.2008р. до зазначеного договору кредиту, сторони погодили збільшити розмір процентної ставки з 18% до 20 % річних починаючи з дня надання кредиту.
Додатковою угодою №2 від 28.10.2008р., сторони погодили зміну процентної ставки наступним чином: 18% за період з дня видачі до 22 липня 2008 р., 20% за період з 23 липня 2008 р. до 27 жовтня 2008 р., 25 % за період з 28 жовтня 2008 р. до строку повернення кредиту".
Предметом даного судового спору стала матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ільяс" про визнання недійсним договору іпотеки від 03.07.2007р. і визнання виконавчого напису нотаріуса №510 від 10.04.2009р. таким, що не підлягає виконанню.
За приписами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Виходячи з положень зазначених статей суди попередніх судових інстанцій дійшли висновку, що оспорюваний позивачем іпотечний договір від 03.07.2007р. відповідає вимогам чинного законодавства, а посилання позивача на непогодження з ним збільшення відсоткової ставки за кредитним договором, у зв'язку з чим просить визнати договір недійсним, визнані судами безпідставними.
Разом з тим, господарські суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання виконавчого напису нотаріуса №510 від 10.04.2009р. таким, що не підлягає виконанню з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст. 87 ЗУ "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Дане положення кореспондується із п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" від 03.03.2004р. №20/5.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172 затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як зазначив суд апеляційної інстанції, боргові зобов'язання зазначені у виконавчому написі (960 000 грн.) не співпадають із сумою зобов'язань передбачених договором іпотеки (996 116,00 грн.), так як до виконавчого напису включено заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом (44 712,33 грн.), що не випливають із договору іпотеки, а також витрати на вчинення виконавчого напису (10050,00 грн.), що також не передбачено договором іпотеки.
За змістом п. 2 Договору іпотеки у випадку зміни сторонами Основного зобов'язання, в тому числі процентної ставки за користування Кредитними ресурсами, Іпотекодавець зобов'язується невідкладно укласти з Іпотекодержателем відповідну додаткову угоду до цього договору.
Втім, сторони в порушення п.2 договору іпотеки не уклали додаткову угоду до договору Іпотеки, оскільки Іпотекодавець (позивач) не був повідомлений про зміну основного зобов'язання.
За таких обставин і враховуючи, що між сторонами виник спір щодо розміру грошових зобов'язань, які не є безспірними, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, задовольнив позов в частині визнання виконавчого напису нотаріуса №510 від 10.04.2009р. таким, що не підлягає виконанню.
Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з прийнятими судовими рішеннями в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки згідно ст.ст. 84, 105 ГПК України обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Однак, прийняті у даній справі судові рішення вказаним вимогам не відповідають.
Суди попередніх судових інстанцій, задовольняючи позов в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню не з'ясували якими правовими нормами передбачений такий спосіб захисту права чи інтересу, не дослідили чи визнаний в установленому законом порядку договір іпотеки недійсним і чи був він чинним на час прийняття рішення у справі.
Вищевикладене свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд справи як судом першої, так і судом апеляційної інстанції оскільки, в порушення вимог ст.ст. 32-34, 43 ГПК України, суди не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі рішення в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з направленням справи в цій частині на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно з урахуванням положень ст. 50 Закону України "Про нотаріат" встановити чи передбачений законодавством такий спосіб захисту цивільного права юридичної особи, як визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а також, врахувати вищевикладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Херсонської області від 08.12.2009р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 23.03.2010р. у справі № 13/169-ПН-09 в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню скасувати та в цій частині справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області в іншому складі суду.
В решті залишити без змін.
Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Демидова А.М.