28 липня 2010 р. № 30/147-09-3634
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скарги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.03.2010р.
у справігосподарського суду Одеської області
за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями "Кредо" у вигляді ТОВ
доКредитної спілки "Україна"
та Міжнародної громадської організації "Одеське земляцтво"
провиселення та стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 5400 грн.
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
доПідприємства з іноземними інвестиціями "Кредо" у вигляді ТОВ
пророзірвання договору оренди та виселення
за участю представників:
позивача: Цинєв А.О. (представник за дов. від 23.03.2010р. б/н),
відповідача: не з'явився,
третьої особи: Бобикін О.М. (представник за дов. від 22.12.09 № 01-13/11417)
Підприємство з іноземними інвестиціями "Кредо" у вигляді ТОВ звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Кредитної спілки "Україна" в якому з урахуванням доповнення позовних вимог, просить виселити Кредитну спілку "Україна" та Міжнародну громадську організацію "Одеське земляцтво" з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 46 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Маяковського, 7, та стягнути з КС "Україна" заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 5400 грн. в зв'язку із закінченням строку дії договору суборенди цього нежитлового приміщення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2009 р. у справі № 30/147-09-3634 до участі у справі було залучено МГО "Одеське земляцтво", в якості другого відповідача, та Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міськради, в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
30.10.2009р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міськради звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до підприємства з іноземними інвестиціями "Кредо" про розірвання договору оренди та виселення з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 46 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Маяковського, 7, мотивуючи свої вимоги тим, що підприємство з іноземними інвестиціями "Кредо" у порушення договору оренди використовувало об'єкт оренди не за цільовим призначенням, самостійно без погодження з орендарем здійснило ремонт.
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.01.2010р. у справі № 30/147-09-3634 позови підприємства з іноземними інвестиціями "Кредо" та Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міськради задоволено в повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного суду від 25.03.2010р. рішення господарського суду Одеської області від 18.01.2010р. у справі № 30/147-09-3634 в частині задоволення позову Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міськради скасовано, та прийнято нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні цього позову.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міськради звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати в частині відмови йому в позові, а рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи скаргу тим, що постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині прийнята з порушенням норм матеріального права та неповним дослідженням доказів.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, часткове оскарження рішення місцевого господарського суду лише в частині відмови в задоволені позову 3-ї особи, та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 17.09.1996 р. між відділом нежилого фонду виконкому Одеської міської ради, правонаступником якого є Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець), та товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕДО", правонаступником якого є підприємство з іноземними інвестиціями "КРЕДО" у вигляді ТОВ (Орендар), був укладений Договір №116/1 оренди нежилого приміщення, згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 92,6 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Маяковського, 7, з метою розташування магазину строком до 17.09.2046 р.
Відповідно до п.3.1 договору, орендар не має права використовувати приміщення не по прямому призначенню.
Відповідно до п.п.3.4-3.6 договору, орендар має право здійснювати ремонт об'єкту оренди лише за згодою орендодавця з наданням проектно-кошторисної документації.
Договором (п.3.16) передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором однією із сторін договору інша сторона має право розірвати договір.
Таким правом скористалось Представництво, як сторона за договором оренди, посилаючись у своєму позові про розірвання вищезазначеного договору оренди, що є предметом спору у цій частині господарської справи, на такі підстави розірвання договору, як здійснення капітального ремонту без його згоди і письмового дозволу органу охорони та використання орендованих приміщень не за цільовим призначенням.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, судом 2-ї інстанції встановлено, що згідно листа Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, №01-13/1652 від 13.02.2004 р., останнє надало орендарю згоду на здійснення капітального ремонту за умови наявності проектно-кошторисної документації, затвердженої Приморською районною адміністрацією та погодженою з Одеською обласною службою "Укрінвестекспертиза", та наявності графіку проведення робіт.
Підприємство з іноземними інвестиціями "КРЕДО" здійснило капітальний ремонт об'єкту оренди, але без затвердження проектно-кошторисної документації, що як вірно зазначено господарським судом апеляційної інстанції, не може бути окремою підставою для розірвання договору оренди, оскільки таке незначне порушення стосується порядку оформлення здійснення ремонту, а не умов договору оренди.
Крім цього, виключні підстави виникнення права у наймодавця вимагати розірвання договору найму визначені ст. 783 ЦК України, відповідно до якої, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Отже, як правильно зазначено господарським судом апеляційної інстанції, чинне законодавство не передбачає такої підстави розірвання договору оренди, як проведення капітального ремонту орендованого приміщення та/або проведення поліпшень його технічного стану без належно оформленої технічної документації на ремонт, а проведення самого ремонту, як зазначалось вище, було узгоджено з орендодавцем, тобто умови договору в цій частині виконанні (не порушені).
Що ж до факту відсутності письмового дозволу органу охорони на здійснення ремонту, то, як вірно встановлено господарським судом апеляційної інстанції, зазначений факт сам по собі також не може бути підставою для розірвання договору оренди, оскільки така підстава не передбачена умовами договору оренди, що до того ж спростовується наявним у справі охоронюваним договором Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 31.03.2009 р. №ОН-02/2229, що свідчить про відповідність проведеного ТОВ "Кредо" ремонту вимогам будівельних норм та правил, а також про відсутність порушень Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Господарським судом апеляційної інстанції також встановлено, що Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради не надано доказів того, що орендар використовував приміщення за нецільовим призначенням, а наданий Представництвом Акт обстеження нежитлового приміщення від 29.09.2009 р. відхилений судом як неналежний доказ, оскільки його складено Представництвом в односторонньому порядку без залучення представників орендаря та/або незацікавлених осіб, із змісту якого, до того ж, не вбачається, що орендар використовує орендоване приміщення не за цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, апеляційним господарським судом під час перегляду справи встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду апеляційної інстанції про відмову в позові Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міськради, колегія визнає правомірним та обґрунтованим, а постанову такою, що відповідає чинному законодавству України та обставинам справи, підстави для скасування якої відсутні.
Керуючись ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010 року, ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
В задоволенні касаційного подання відмовити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.03.2010р. у справі №30/147-09-3634 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття і касаційному перегляду не підлягає.
Головуючий суддя : В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко