28 липня 2010 р. № 18/44
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 24.03.2010
у справігосподарського суду Закарпатської області
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
доКомунального підприємства "Ринок-1"
прозобов'язання до виконання умов угоди № 21 оренди торгового місяця від 01.12.2005
за зустрічним позовомКомунального підприємства "Ринок-1"
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
пророзірвання договору оренди торгового місця від 01.12.2005 за № 21
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:ОСОБА_5 -дов. від 02.06.2009 ВМЕ№693411
від відповідача:не з'явились
Рішенням від 08.12.2009 господарського суду Закарпатської області (суддя: Журавчак Л.С.) у задоволенні первісного позову відмовлено. Прийнято відмову від зустрічного позову. За зустрічним позовом провадження у справі припинено.
Постановою від 24.03.2010 Львівського апеляційного господарського суду (судді: Городечна М.І. - головуючий, Кузь В.Л., Юрченко Я.О.) рішення від 08.12.2009 господарського суду Закарпатської області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 291 Господарського кодексу України, ст. 785 Цивільного кодексу України, угода від 01.12.2005 за № 21 є припиненою і тому у ПП ОСОБА_4 виникло зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди -торгового місця.
Не погоджуючись з судовими рішеннями фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 764, 781, 785 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарськими судами встановлено, що 14.04.2005 Управління майнової політики міста Ужгородської міської ради та КП "Ринок-1" уклали договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідачу надано в оренду земельну ділянку площею 2200 кв.м. за адресою: м.Ужгород, вул. О.Фединця-пров.Баконія, для використання її для роботи ринку.
КП "Ринок-1" та ФО-ПП ОСОБА_4 01.12.2005 уклали угоду № 21 оренди торгового місця, відповідно до умов якої позивач отримала в тимчасове платне користування торгове місце площею 4 кв.м., яке розташоване на ринку. Термін дії даної угоди з 01.12.2005 до 31.12.2007 року.
Рішенням від 26.12.2006 господарського суду Закарпатської області зі справи № 11/271, яке набрало чинності, визнано недійсним договір оренди землі від 14.04.2005, укладений між КП "Ринок 1" та Управлінням майнової політики міста Ужгородської міської ради, який і був правовою підставою для використання комунальним підприємством землі для роботи ринку.
Господарськими судами також встановлено, що КП "Ринок 1" листами від 26.12.2006 та від 03.04.2007 повідомляло позивача про дострокове припинення угоди від 01.12.2005 за № 21, у зв'язку з відсутністю в правових підстав для надання в оренду підприємцям на ринку торгових місць через припинення його права на оренду земельної ділянки. Проте, сторони не погодили дострокового розірвання угоди в добровільному порядку відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України.
Таким чином, господарські суди обґрунтовано дійшли висновку, що у зв'язку з закінченням 31.01.2008 продовженого сторонами терміну дії угоди від 01.12.2005, у відповідності до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 291 Господарського кодексу України, ст. 785 Цивільного кодексу України, дана угода є припиненою і у підприємця ОСОБА_4 виникло зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди - торгового місця.
Відповідно до ч. 3 ст. 6, ст. 627 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 17 9 Господарського кодексу України сторони договору вправі відійти від положень актів цивільного законодавства та врегулювати у договорі на власний розсуд свої правовідносини. В угоді № 21 від 01.12.2005 сторони погодили можливість продовження строку дії даної угоди після закінчення, передбаченого п. 2.2 строку на який її було укладено, в разі відсутності заперечень наймодавця, лише на один місяць. Отже, господарські суди правомірно дійшли висновку про припинення даної угоди з 31.01.2008 та в силу положень ст. ст. 11, 202, 626 Цивільного кодексу України, про відсутність між сторонами прав та обов'язків, що випливають з вищевказаної угоди.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010, ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 24.03.2010 Львівського апеляційного господарського суду зі справи № 18/44 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття і касаційному перегляду не підлягає.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко