29 липня 2010 р. № 5020-1/107-10/064
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого:
суддів:Кочерової Н.О.
Студенця В.І.,
Черкащенка М.М.
за участю представників
сторін позивача -Каленюк Д.А.;
відповідача -не з'явився;
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Легапарк"
на рішеннягосподарського суду міста Севастополя
від24.11.2009
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду
від12.04.2010
у справі№ 5020-1/107-10/064
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Есвалда"
доПриватного підприємства "Легапарк"
про стягнення 35 299, 01 грн., з яких: 29 818, 65 грн. -заборгованість по орендній платі, 568, 60 грн. -3% річних, 2 445, 13 грн. -інфляційні втрати, 2 466, 63 грн. -пеня
Товариство з обмеженою відповідальністю "Есвалда" (далі -ТОВ "Есвалда") звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства "Легапарк" (далі -ПП "Легапарк") про стягнення 35 299, 01 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 01.10.2009 порушено провадження у справі № 5020-1/107 за позовом ТОВ "Есвалда" до ПП "Легапарк" про стягнення 35 299, 01 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 24.11.2009 позов задоволено частково. Суд стягнув з ПП "Легапарк" на користь ТОВ "Есвалда" 32 029, 68 грн., з яких основна заборгованість -29 818, 65 грн., 3% річних -225, 97 грн., інфляційні витрати -287, 87 грн. та пеня -1 697, 19 грн. В іншій частині у позові відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач суму орендної плати за договором не сплатив, наявність заборгованості не спростував. За період з січня по серпень 2009 заборгованість відповідача по орендній платі склала 29 818, 65 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань суд визнав обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних, втрат від інфляції та пені, перерахунок сум яких здійснено судом.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Голик В.С., судді Гонтар В.І., Плут В.М.) від 12.04.2010 апеляційну скаргу ПП "Легапарк" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Севастополя від 24.11.2009 без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Севастополя від 24.11.2009 та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2010, ПП "Легапарк" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, і направити справу на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.07.2010 касаційну скаргу прийнято та призначено до розгляду на 29.07.2010.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами між ТОВ "Есвалда" та ТОВ "Кшталт" 12.12.2008 укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно з п. 8.2.5 якого ТОВ "Есвалда" як орендар має право здавати приміщення, що орендується в суборенду за попереднім письмовим дозволом Орендодавця. ТОВ "Кшталт" надано дозвіл ТОВ "Есвалда" на передачу нежитлового приміщення в подальшу суборенду.
Між ТОВ "Есвалда" (Орендодавець) та ПП "Легапарк" (Орендар) 31.12.2008 укладено договір оренди № А08-311208-88, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове володіння та користування частину фасаду нежилого приміщення: об'єкт оренди розташований на внутрішній стіні першого поверху нежилого приміщення та на паркінгу, що розташований за адресою м. Севастополь, проспект Октябрської Революції (план додається у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору). Загальна площа об'єктів оренди: 16, 2 кв.м. та 13, 68 кв.м. (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору об'єкт оренди надається Орендарю для розміщення рекламної конструкції для банера.
Орендар зобов'язаний встановити рекламне зображення банера протягом 3 днів з моменту отримання об'єкту оренди за актом прийому-передачі (п. 2.2 договору).
При передачі об'єкту оренди складається акт прийому-передачі, який підписується сторонами (п. 3.2 договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що строк договору становить один календарний рік та починає обчислюватися з дня підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди і закінчується в останній день строку, визначеного цим пунктом договору.
Орендна плата нараховується з дати підписання акта прийому-передачі об'єкта оренди в оренду (п. 5.1 договору).
Відповідно до п. 5.4 договору орендна плата сплачується Орендарем щомісячно авансом, не пізніше 25-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.12.2008 сторонами підписано акт прийому-передачі об'єкта суборенди.
Між ТОВ "Есвалда" та ПП "Легапарк" 01.01.2009 укладено додаткову угоду № 1 до договору суборенди № А08-311208-88 від 31.12.2008, якою договір доповнено п. 9.14 та п. 9.15. За умовами даних пунктів сторони домовились нараховувати орендну плату за період з 01.01.2009 по 31.05.2009 у травні, а з 01.06.2009 помісячно.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).
Господарськими судами встановлено, що ПП "Легапарк" свої зобов'язання за договором виконувало неналежним чином, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед ТОВ "Есвалда" за період з 01.01.2009 по 20.08.2009 у розмірі 29 818, 65 грн., яка підтверджується матеріалами справи і підлягає стягненню.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сторони погодили, що у разі прострочення Орендарем виконання зобов'язань по сплаті орендної плати та інших платежів, що передбачені даним договором, Орендар зобов'язаний в кожному випадку сплатити Орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення від суми заборгованості (п. 10.5 договору).
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи положення Додаткової угоди № 1 від 01.01.2009 щодо строку нарахування орендної плати за період з 01.01.2009 по 31.05.2009 -у травні 2009, суди визначили обґрунтованою суму пені, яка підлягає стягненню у розмірі 1 697, 19 грн., суму 3% річних -225, 97 грн., суму втрат від інфляції -287, 87 грн.
Посилання ПП "Легапарк" в касаційній скарзі на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки справу розглянуто за відсутності його представника не повідомленого належним чином, колегією суддів відхиляються, як такі, що спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що підприємство повідомлялось належним чином про час і місце засідання суду, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, окрім того розгляд справи відкладався двічі і у зв'язку з неявкою представника відповідача в судові засідання без поважних причин, невиконанням вимог суду щодо надання документів, господарським судом міста Севастополя 24.11.2009 було винесено окрему ухвалу.
Доводи ПП "Легапарк" стосовно того, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права при здійсненні 12.04.2010 технічної фіксації судового процесу колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 12.04.2010 відповідно до ст. 81-1 ГПК України було складено протокол, з якого вбачається, що технічна фіксація судового процесу не здійснювалась у зв'язку з неявкою сторін в засідання суду.
Інші доводи, викладені ПП "Легапарк" в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони зводяться передусім до переоцінки доказів, а відповідно до вимог ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішення та постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Легапарк" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Севастополя від 24.11.2009 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2010 у справі № 5020-1/107-10/064 -без змін.
Головуючий - суддя Кочерова Н.О.
Судді: Студенець В.І.
Черкащенко М.М.