29 липня 2010 р. № 4-11-29/107-08-2660
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -суддіДерепи В.І.,
суддів :Грека Б.М., -(доповідача у справі),
Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне поданняПершого заступника військового прокурора Одеського гарнізону
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 27.04.10
у справі№ 4-11-29/107-08-2660
господарського судуОдеської області
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"
доКвартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Південного оперативного командування
простягнення 3400393,58 грн.
за участю представників від:
позивача Корепанова О.О. (дов. від 30.12.09)
відповідачаДобров Ю.В. (дов. від 12.01.10)
скаржникаРубан В.Д. (посв. №59)
25.06.08 ВАТ “ЕК “Одесаобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом (з врахуванням уточнення позовних вимог) про стягнення із КЕВ міста Одеси 537 893,12 грн. - 3% річних та 2 815 585,07 грн. збитків від інфляції, нарахованих за період з 01.06.05 по 31.05.08 на суми не сплачених боргів, що стягнуті судом в 2001-2006р.р., а також 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.01.10 (суддя Літвінов С.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.10 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Разюк Г.П., суддів: Петрова М.С., суддів: Колоколова С.І.), позов задоволено частково, з КЕВ м. Одеси на користь ВАТ “ЕК “Одесаобленерго” стягнуто 2 815 585,07 грн., 536 822,51 грн. - 3% річних, 25 492,35 грн. держмита та 117,96 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Судові акти мотивовані обґрунтованістю позовних вимог.
Не погоджуючись із судовими актами у справі, Перший заступник військового прокурора Одеського гарнізону вніс до Вищого господарського суду України касаційне подання, в якому просить їх скасувати, в позові відмовити. В обґрунтування свого подання прокурор зазначає, що судом, при прийнятті рішення, не перевірено факту наявності частини боргу КЕВ м. Одеси перед ВАТ “ЕК “Одесаобленерго” на день винесення рішення, а саме, стягнутих за рішенням № 17-2-18/01-7430 від 25.10.01 1830086,61 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішеннями господарського суду Одеської області у справах за позовом ВАТ “ЕК “Одесаобленерго” до Чорноморської КЕЧ району (в подальшому відповідача замінено на КЕВ м. Одеси) на користь позивача стягнуто основний борг за спожиту електроенергію, пеню, 3% річних та збитки від інфляції, а саме:
1.за рішенням по справі № 5/208-04-7012 від 19.01.05 стягнуто 924 282,34 грн.;
2. за рішенням по справі № 4/364-06-9058 від 06.11.06 стягнуто 798 228,01 грн.;
3. за рішенням по справі № 23/144-03-4322 від 08.09.03 стягнуто 4 476 134,76 грн.;
4. за рішенням по справі № 17-2-18/01-7430 від 25.10.01 стягнуто 2 297 835,11 грн.
На підставі вищезазначених рішень господарським судом Одеської області видано накази на примусове виконання вказаних рішень, які не виконувались належним чином через відсутність фінансування. У зв'язку з зазначеним, ВАТ “ЕК “Одесаобленерго” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства Оборони України, КЕВ м. Одеси, Білгород-Дністровської КЕЧ району та військових частин А 3438, А 1785 з вимогою стягнення залишків вище означених боргів з першого відповідача, який в частині стягнення основних боргів було задоволено рішенням від 20.10.09 в справі № 42/432, що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду України від 07.04.10.
Між сторонами 12.12.06 здійснено взаємозалік на 750444 грн. та ДВС протягом березня - травня 2008р. перераховувались окремі платежі на загальну суму 361262,21 грн. Станом на 01.06.08 основний борг складав: в справі № 5/208-04-7012- 781148,53 грн., в справі № 4/364-06-9058 - 345882,90 грн., в справі №23/144-03-4322 -3160018,24 грн., № 17-2-18/01-7430 -1755828,14 грн.
Задовольняючи позов, суди виходили з приписів ст. 625 Цивільного кодексу України та наявності непогашеної заборгованості. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки передчасними, з огляду на наступне.
Дійсно, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому 3% річних та інфляційні, нараховані на суми боргу, визначені судовими рішеннями, підлягають стягненню.
Але на ці позовні вимоги також поширюється строк позовної давності, встановлений ст. 256 Цивільного кодексу України. Тому судам слід було дослідити, за який період позивач просить стягнути інфляційні та 3% річних, та чи не закінчився по цих вимогах строк позовної давності.
За таких обставин Вищий господарський суд України позбавлений можливості ухвалити рішення по суті спору, так як не всі обставини справи є з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України. Тому ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.
Виходячи з положень ст.ст. 6, 8, 150, 125, 129 Конституції України, постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 01.11.96 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", Рішення Конституційного Суду України від 11.03.10 № 8-рп/2010, та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційне подання Першого заступника військового прокурора Одеського гарнізону задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 25.01.10 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.10 у справі № 4-11-29/107-08-2660 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області. Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
О. Подоляк