17 серпня 2022 року Справа №160/8744/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши матеріали заяви Кам'янської районної ради про відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/8744/21, -
Представником Кам'янської районної ради 04.08.2022 року подано заяву про відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/8744/21.
В обгрунтування заяви відповідач вказує, що 07.09.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено рішення про стягнення з Кам'янської районної ради на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.03.2021 по 07.09.2021, компенсації у зв'язку із втратою частини доходів, моральної шкоди, витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору судового збору. Розрахунки, викладені у позовній заяві ОСОБА_1 , здійснено позивачем самостійно, Дніпропетровським окружним адміністративним судом не було витребувано у Кам'янської районної ради проведення та надання розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 за період з 02.03.2021 по 07.09.2021, визначеного Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Через відсутність фінансового ресурсу, відсутність надходжень до районного бюджету, а також реальних сталих джерел наповнення районного бюджету новоствореного Кам'янського району, у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, виникли обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення:
- станом на 01.07.2022 існує значна заборгованість по Кам'янській районній раді (виплати по заробітній платі працюючим працівникам, за рішенням суду по сплаті обов'язкових платежів - зі сплати єдиного внеску за 2021 рік.
Тому у зв'язку із вкрай важким фінансовим становищем Кам'янської районної ради є необхідність відстрочити виконання судового рішення до появи відповідних фінансових надходжень на рахунках Кам'янської районної ради в межах відповідних бюджетних призначень.
Зважаючи на вищевикладене відповідач просить відстрочити виконання рішення по справі №160/8744/21.
Ухвалою суду від 08.08.2022 року призначено заяву до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено ОСОБА_1 3-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень щодо заяви відповідача про відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/8744/21.
11.08.2022 року позивачем долучено до матеріалів справи пояснення щодо відстрочення виконання судового рішення по справі №160/8744/21, в яких заперечує проти задоволення вказаної заяви. Позивачем наголошується, що ст. 129 Конституції України передбачено принцип обов'язковості судових рішень. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 року по справі №160/8744/21 набрало законної сили 07.10.2021 року. Тобто, відповідачем і так безпідставно не виконувалося рішення суду протягом 11 місяців з дня його проголошення, та протягом 10 місяців з дня набрання ним законної сили. Відповідач умисно вводить суд в оману та не повідомляє про те, що видатки на утримання районної ради періодично збільшуються (субвенції Криничанської селищної ради, Затишнянської селищної ради), а відтак була реальна можливість для погашення заборгованості по рішенням судів.
Ухвалою від 12.08.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів та розгляд заяви про відстрочення виконання рішення у судовому засіданні.
Вирішуючи питання щодо відстрочення виконання рішення суду, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частинами 4, 5 статті 378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно ч.5 ст.378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 року по справі №160/8744/21 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Кам'янської районної ради (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр-т. Свободи, 2/1, код ЄДРПОУ 43995432) про стягнення не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації у зв'язку з втратою частини доходів, стягнення моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з Кам'янської районної ради на користь ОСОБА_1 не виплачену ОСОБА_1 при розрахунку заробітну плату у розмірі 127,27 грн. (сума вказана без утримання податків й інших обов'язкових платежів). Стягнуто з Кам'янської районної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.03.2021 року по 07.09.2021 року у розмірі 66 500 грн. (сума вказана без утримання податків й інших обов'язкових платежів). Стягнуто з Кам'янської районної ради на користь ОСОБА_1 компенсацію у зв'язку із втратою частини доходів у наслідок порушення встановлених строків їх виплати у сумі 2272,94 грн. (сума вказана без утримання податків й інших обов'язкових платежів). Стягнуто з Кам'янської районної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3000 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.
Означене судове рішення набрало законної сили 07.10.2021 року та не було оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч. 2, 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У постанові від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци другий, третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 у справі №1-37/2008).
Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов'язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Окрім того, відповідно до рішень ЄСПЛ «Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та «Ромашов проти України» (заява №67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 17.03.2004 року №7-рп/2004, від 01.12.2004 року № 20-рп/2004, від 09.07.2007 року №6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 року у справі Бурдов проти Росії визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова судового розгляду.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Також суд акцентує увагу, що відповідачем вказане рішення суду не оскаржувалось в апеляційному порядку.
Враховуючи вищезазначене, та те, що питання виплати заробітної плати є складовою соціальних прав, гарантваних Конституцією, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду по справі №160/8744/21.
Керуючись положеннями ст. 243, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду по справі №160/8744/21 до скасування воєнного стану в Україні - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку та строки, встановлені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко