29 липня 2010 р. № 47/201
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -суддіДерепи В.І.,
суддів :Грека Б.М., -(доповідача у справі),
Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" ім. Загороднього
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.05.10
у справі№ 47/201
господарського судум. Києва
за позовомКомунального підприємства "Ватутінськінвестбуд"
доПублічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" ім. Загороднього
простягнення 301455,51 грн.
за участю представників від:
позивача Дорошенко О.О. (дов. від 06.08.09)
відповідача Збирит О.В. (дов. від 10.09.09), Наконечний В.В. (дов. від 09.11.09)
Комунальне підприємство “Ватутінськінвестбуд” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення із Відкритого акціонерного товариства тресту “Київміськбуд-1” імені М.П.Загороднього 263453,28 грн. боргу, 33779,76 грн. пені, 4222,47 грн. 3 % річних.
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.02.10 (суддя Станік С.Р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.10 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Смірнової Л.Г., суддів: Алданової С.О., Тищенко О.В.), вимоги позивача задоволені частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 263453,28 грн. боргу та 4222,47 грн. 3 % річних. Судові акти мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання, покладені на нього договором на інвестування будівництва у Деснянському районі м. Києва № 127-02 від 04.07.03, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню 263453,28 грн. боргу та 4222,47 грн. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання.
Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити, посилаючись на наявність переплати.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 04.07.03 між Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією, як замовником, позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як інвестором-підрядником, укладено Договір № 127-02 на інвестування будівництва у Деснянському районі міста Києва (Договір). Згідно умов Договору, замовник передає, а інвестор-підрядник (відповідач) приймає на себе обов'язки по інвестуванню та будівництву “Житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями в 26-а мкр ж/м Троєщина у Деснянському районі міста Києва” та отримує будівлю у свою власність на умовах цього договору (п. 1.1.1.), виконавець (позивач) приймає на себе виконання обов'язків частини функцій замовника (Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації), які визначені даним договором і положенням замовника-забудовника і технічного нагляду будівництві та отримує оплату своїх робіт на умовах цього договору (п. 1.1.2.).
15.08.06 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно умов якої сторони погодили внести зміни у Договір, зокрема, пункт 4.4 викладено в редакції, згідно якої оплата робіт виконавцю (позивачу) за виконання функцій замовника будівництва здійснюється інвестором-підрядником (відповідачем) в розмірі 2,5 % від вартості робіт за підсумком глав 1-9, графа 8 зведеного кошторисного розрахунку; доповнено Договір пунктом 6.13., згідно якого інвестор-підрядник (відповідач) перераховує кошти на оплату робіт за виконання функцій замовника згідно акту здачі-приймання інженерно-організаційних робіт до 15 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно Актів на виконання функцій замовника до Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 15.08.06, які підписані представниками позивача та відповідача і посвідчені печатками товариств, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: № 1/1т на суму 226 170,00 грн., № 2/1т на суму 236 137,10 грн., № 3/1т на суму 51 678,18 грн., № 4/1т на суму 29 127,74 грн., № 5/1т на суму 34 054,62 грн., № 8/т на суму 63 129,12 грн., № 9/т на суму 11 775,08 грн., № 10/т на суму 44 941,14 грн., № 11/т на суму 137 405,12 грн., № 12/т на суму 263 453,28 грн., позивачем надано, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень послуги з виконання функцій замовника на загальну суму 1 097 871,38 грн. Відповідачем перераховано на користь позивача в якості оплати виконаних робіт 823 178,54 грн.
Суди дійшли висновку, що заборгованість відповідача складає 274 692,84 грн. (263 453,28 грн. -заборгованість по Акту на виконання функцій замовника № 12/т на суму 263 453,28 грн., а 11 239,54 грн. - заборгованість по Акту на виконання функцій замовника № 5/1т за травень 2007 року). Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по Акту на виконання функцій замовника № 12/т на суму 263 453,28 грн.
На підставі вищезазначених обставин суди дійшли висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне погодитися з такими доводами судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивачем виконано обумовлені договором роботи по виконанню обов'язків частини функцій замовника загалом на суму 1 097 871,38 грн., зокрема у червні 2008 року на суму 263 453,28 грн., які відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується двостороннім підписаним та посвідченим печатками обох сторін Актами здачі-приймання робіт, зокрема і Актом здачі-приймання № 12/т за червень 2008 року на суму 263 453,28 грн.
Відповідач всупереч умовам Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 15.08.06 свої зобов'язання по оплаті виконаних позивачем обов'язків частини функцій замовника не виконав у повному обсязі, оскільки ним перераховано на користь позивача 823 178,54 грн. За виконані позивачем роботи у червні 2008 року в сумі 263 453,28 грн. у строк передбачений п. 6.13. Договору в редакції Додаткової угоди № 1 у строк до 15.07.08 не виконав, оплата в сумі 263 453,28 грн. здійснена відповідачем не була.
Отже, правомірним є висновок судів, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 263453,28 грн., на яку нараховані інфляційні та 3% річних. При цьому судами оцінені та обґрунтовано відхилені доводи скаржника про те, що ним оплачено борг, оскільки він просив змінити призначення платежу, зарахувавши ці кошти в рахунок погашення заборгованості за спірним договором, в платіжних дорученнях № 5058 від 06.10.08 на суму 100 000,00 грн. з призначення платежу “фінансування санації водопроводу по вул. Граденській, 1 згідно графіку та договору від 02.06.01”, № 3165 від 08.09.05 на суму 100 000,00 грн. з призначенням платежу “інвестування будівництва ж.б. в 26-а мкр ж.м. Троєщина згідно Договору № 127-02 від 04.07.03” та платіжне доручення № 1201 від 08.06.07 на суму 133 575,13 грн. з призначенням платежу “інвестування будівництва ж.б. 1 Градинська згідно Договору № 127-02 від 04.07.03”. Так, судами вірно зазначено, що ризики, пов'язані з невірним зазначенням призначення платежу, несе платник.
Доводи касаційної скарги про те, що з боку відповідача має місце переплата на понад 6 млн. грн. не заслуговують на увагу та правомірно судами не перевірялися, оскільки така позовна вимога, як зустрічна, скаржником не заявлялася, а тому не входить до предмету доказування в даній справі.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
Виходячи з положень ст.ст. 6, 8, 150, 125, 129 Конституції України, постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 01.11.96 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", Рішення Конституційного Суду України від 11.03.10 № 8-рп/2010, та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" ім. Загороднього залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.10 у справі № 47/201 залишити без змін. Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
О. Подоляк