11 жовтня 2022 року ЛуцькСправа № 140/5032/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пірнівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Пірнівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності Пірнівської сільської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 21.12.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:37:273:0913, для ведення індивідуального садівництва, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.
Зобов'язання Пірнівської сільської ради на найближчому засіданні сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 про дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:37:273:0913, для ведення індивідуального садівництва, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, в порядку і спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.12.2021 позивачем відповідачу було подане клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 гектара для ведення особистого селянського господарства, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:37:273:0913, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.
З дати подання клопотання (22.12.2021) по дату подання позовної заяви (25.07.2022) пройшло 5 місяців, що було цілком достатнім для прийняття у відповідності до закону на пленарному засіданні позитивного або негативного рішення і повідомлення про результати розгляду клопотання. Але законної позитивної або негативної відповіді позивач так і не отримав на даний час.
Своїми діями Пірнівська сільська рада проявила протиправну бездіяльність, чим порушила права позивача, що виразилось у неприйнятті рішення, у встановлений Земельним кодексом України (далі - ЗК України) місячний строк, на сесії міської ради за результатами розгляду клопотання від 22.12.2021.
З наведених підстав позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В поданому до суду відзиві відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що Пірнівська сільська рада на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, архітектури, будівництва та екології Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області розглянула клопотання позивача від 22.12.2021 та 21.02.2022 на засіданні 19 сесії VIII скликання Пірнівської сільської ради прийняла рішення №938-19-VIII про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 0,12 га, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:37:273:0913, у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка входить до складу розпайованих земель Колективного сільськогосподарського підприємства “Деснянський”, які підлягають виділенню в натурі(на місцевості) власникам земельних часток (паїв) відповідно до Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” та перебуває у приватній власності (невідповідність поданих документів положенням ч.6 ст.118 земельного кодексу України). Водночас, представник відповідача заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Також, суд також наголошує, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві клопотання про залишення позову без розгляду, не підлягало судом вирішенню по суті.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 22.12.2021 позивач надіслав поштовим зв'язком відповідачу клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 гектара для ведення особистого селянського господарства, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:37:273:0913, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.
Рішенням від 21.02.2022 №938-19-VIII відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 0,12 га, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:37:273:0913, у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка входить до складу розпайованих земель Колективного сільськогосподарського підприємства “Деснянський”, які підлягають виділенню в натурі(на місцевості) власникам земельних часток (паїв) відповідно до Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” та перебуває у приватній власності (невідповідність поданих документів положенням ч. 6 ст. 118 земельного кодексу України).
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
За правилами частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до частини першої статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 25 Закону №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно із пунктом 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
За правилами частин першої, другої статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Відповідно до пункту “а” частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.
Отже, міська рада на пленарному засіданні вирішує відповідно до закону питання регулювання земельних відносин шляхом прийняття актів у формі рішень, в т. ч. приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивоване рішення про відмову у його наданні з підстав, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України.
Як вбачається із матеріалів справи, клопотання позивача ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою було винесено на розгляд сесії Пірнівської сільської ради та за результатами його розгляду прийнято рішення від 21.02.2022 №938-19-VIII про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність вчинених дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Пірнівської сільської ради (07342, Київська область, Вишгородський район, село Пірнове, код ЄДРПОУ 04359643) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Ю. Сорока