29 липня 2010 р. № 53/577
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.
суддівСтуденця В.І.
Черкащенка М.М.
розглянувши
касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 1 Трансфарм"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду
від 09.03.2010 року
у справі№ 53/577
господарського суду міста Києва
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 1 Трансфарм"
простягнення 35815,22 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Білецький І.Ю. дов. від 04.01.2010 року
від відповідача: Міськова О.Б. дов. від 02.02.2010 року
У жовтні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 1 Трансфарм" про стягнення 35815,22 грн., з яких 13549,60 грн. основного боргу, 14664,92 грн. пені, 2035,42 грн. 3% річних та 5565,28 грн. інфляційних втрат.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач не розрахувався з ним у повному обсязі за поставлену згідно укладеного між ними договору купівлі-продажу продукцію.
В процесі розгляду справи позивач відмовився від стягнення боргу в сумі 4549,74 грн. в зв'язку з тим, що відповідач погасив його.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.11.2009 року (суддя Грєхова О.А.) позов задоволено частково.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 1 Трансфарм" 8999,86 грн. основного боргу, 2103,06 грн. 3% річних, 5651,67 грн. інфляційних втрат, 14664,92 грн. пені та судові витрати.
В частині стягнення 4549,74 грн. боргу провадження у справі припинено.
При цьому, господарський суд визнав доведеними обставини, якими позивач обнрунтовував позовні вимоги.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2010 року (судді: Кондес Л.О. -головуючий, Авдеєв П.В., Нєсвєтова Н.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека № 1 Трансфарм" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При цьому, скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 14.12.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека № 1 Трансфарм" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 7694, за умовами якого продавець продає, а покупець купує лікарські препарати та засоби косметичної промисловості.
Відповідно до п.п.2.1, 2.3 договору товар поставляється на підставі заявок покупця згідно з видатковими та податковими накладними, а відпуск товару здійснюється на підставі доручення виданого на пред'явника, оформленого належним чином.
Згідно п.п.4.1, 4.3.2 ціна товару вказується у видаткових накладних та підлягає сплаті за попередньою домовленістю з відстроченням терміну оплати за одержаний товар в строки, зазначені в накладних.
В п.п.10.1, 10.2 сторони узгодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом трьох років. Договір вважається пролонгованим на такий же термін і на тих же умовах, якщо ні одна із сторін не заявила у письмовій формі про його припинення не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку, на який його було укладено.
Доказів припинення дії договору після закінчення строку, на який його було укладено, сторонами не надано.
Також встановлено, що позивач на виконання умов договору протягом квітня 2008 року по грудень 2008 року поставив відповідачу товар на загальну суму 218934,97 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними представниками обох сторін та довіреностями на отримання цінностей.
Однак, відповідач не повністю розрахувався за отриманий товар, в результаті чого утворився борг, який за даними позивача станом на час пред'явлення позову становив 13549,60 грн.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В ч.1 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч.1 ст.222 ГК України).
Господарськими судами було досліджено, що відповідач частину боргу на суму 4549,74 грн. до прийняття рішення у справі погасив, в зв'язку з чим позивач відмовився від стягнення в цій частині і відмова була прийнята судом.
За таких обставин, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний, дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача 8999,86 грн. боргу.
Однак, як вбачається з поданого відповідачем платіжного доручення від 20.11.2009 року та не заперечується позивачем ним до прийняття рішення у справі було сплачено ще 500,0 грн. боргу.
Розглянувши справу за відсутності відповідача, місцевий господарський суд позбавив його можливості надати доказ зменшення суми боргу на цю суму, а апеляційних господарський суд, переглядаючи рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, на вказане уваги взагалі не звернув.
Отже, прийняте місцевим господарським судом рішення, залишене без змін апеляційним, слід змінити та стягнути з відповідача 8499,86 грн.
Як вказано в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В п.6.1 укладеного між сторонами договору купівлі-продажу сторони передбачили відповідальність за порушення строків оплати товару у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Господарськими судами було встановлено, що відповідачем не було здійснено своєчасної оплати (в строк, зазначений в накладних) за прийнятий товар, а тому з нього у відповідності до п.6.1 договору та ст.ст.611, 625 Цивільного кодексу України стягнуто 14664,92 грн. пені, 5651,67 грн. інфляційних втрат та 2103,06 грн. 3% річних.
Однак, як визначено в п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України господарський суд має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора.
Можливість зменшення розміру неустойки передбачена також в ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України.
Враховуючи, що сума несплаченого відповідачем боргу на час прийняття рішення становила менше ніж 5% від вартості отриманого товару (218934,97 грн. до 8499,86 грн.), а після прийняття рішення, як зазначають сторони та підтверджують відповідними доказами, борг було сплачено у повному обсязі, а також беручи до уваги той факт, що з відповідача в якості компенсації за прострочення оплати отриманого товару стягнуто 5651,67 грн. інфляційних втрат та 2103,06 грн. 3% річних, колегія суддів касаційної інстанції вважає за можливе зменшити нарахований позивачем до стягнення розмір пені до 2000,0 грн.
Судові витрати у відповідності до 49 Господарського процесуального кодексу України розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням суми в розмірі 500,0 грн., сплаченої після порушення провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 1 Трансфарм" задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2010 року у справі № 53/577 змінити та викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 1 Трансфарм" 8499,86 грн. основного боргу, 2103,06 грн. 3% річних, 5651,67 грн. інфляційних втрат, 2000,0 грн. пені, 187,55 грн. державного мита та 123,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення з відповідача 5049,74 грн. боргу провадження у справі припинити.
В іншій частині позову відмовити."
Доручити господарському суду видати відповідні накази.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Студенець
М.Черкащенко