Номер провадження: 22-ц/813/4432/22
Справа № 500/5819/17
Головуючий у першій інстанції Смокіна Г.І.
Доповідач Дришлюк А.
06.10.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомарецького М.М., Громіка Р.Д.,
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - Мамчук Ірини Василівни на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 липня 2021 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
25 жовтня 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором від 17.09.2007 року в розмірі 510544,73 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 17.09.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № МL-0BD/014/2007, за умовами якого відповідачу надано кредит в сумі 20300 доларів США, що підтверджено кредитною заявкою від 18.09.2007 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-OBD/014/2007. 17.06.2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладений додатковий договір № 2 до кредитного договору, згідно якому з 19.03.2012 року до повного виконання зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка в наступному розмірі 6,944 %+FIDR, у зв'язку з чим графік платежів викладений в новій редакції. Проте у порушення умов кредитного договору погашення кредиту та нарахованих процентів у передбачені графіком строк та розмірі не відбувалося. Згідно умов договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 20.03.2014 року, ПАТ «ОТП Банк» відступило, а до ТОВ «Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо вимоги до боржника за вищевказаним кредитним договором. Згідно розрахунку залишок заборгованості станом на 18.10.2017 року за тілом кредиту складає 19280,39 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18.10.2017 року становить 510544 грн. У зв'язку з цим просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по тілу кредиту в сумі 510544,73 грн та судові витрати (т.1, а.с.2-4).
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 липня 2021 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено (т.4, а.с.51-54).
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, представник Товариства «ОТП Факторинг Україна» - Мамчук Ірина Василівна звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, а саме з тим, що суд прийшов до висновку не набуття ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права вимоги за валютним договором у зв'язку з відсутністю у товариства ліцензії на здійснення валютних операцій. Стосовно цього, апелянт вказує, що згідно із Додатком від 03.12.2009 року до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Факторинг Україна» фінансова установа має право здійснювати вказані види фінансових послуг без отримання ліцензії та/або дозволів відповідно до законодавства, зокрема такою фінансовою послугою є факторинг. Також, апелянт звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 10.03.2021 року по справі № 643/11542/15-ц вказує на те, що за приписами ст. 5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ліцензія на здійснення операцій з валютними цінностями необхідна при укладенні кредитних договорів, а не договорів факторингу. Апелянт повідомляє, що щодо наявності ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями у своїй постанові від 01.07.2021 року у справі №316/3132/13-ц Верховний Суд зробив висновок, що на момент укладення договору купівлі-продажу кредитного портфелю ТОВ «ОТП Факторинг України» мало статус фінансової установи, а тому, на думку апелянта, відповідно до п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) мало право здійснювати фінансові послуги з факторингу без отримання ліцензії (т. 4, а.с. 56-73).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.11.2021 року було відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду (т. 4, а.с. 80-82).
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Сторони про дату, час та порядок проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Будь-яких заяв щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції та/або відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Своїм правом закріпленим ст. 360 ЦПК України не скористалися, відзив на адресу суду не надходив.
Дослідивши наявні матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що договір факторингу є нікчемним із відповідними наслідками, а саме недійсністю відступлення прав вимоги за кредитним договором та відсутністю відповідних прав на звернення з даним позовом, оскільки договір хоча і укладений з фінансовою установою, проте за відсутності ліцензії на здійснення валютних операцій. Пред'явлення позивачем позову про стягнення заборгованості у національній валюті на висновок суду в цій частині не вливає з огляду на те, що кредитний договір був укладений, виконувався та право вимоги за договором було передано в іноземній валюті. Також не погоджується з доводом відповідачів щодо статусу божника у правовідносинах факторингу, яким обов'язково має бути суб'єкт господарювання, оскільки главою 73 ЦК України не обмежено передачу прав кредитора у зобов'язанні за договором факторингу категорією боржників, право вимоги до яких відступається за таким договором. Окрім того, враховуючи наявні матеріали справи, належних та допустимих доказів сплати відповідачем кредитної заборгованості в повному обсязі у травні 2010 року матеріали справи не містять та спростовуються укладеними з відповідачами додатковими договорами та випискою по рахунку відповідача. Наявною та долученою до матеріалів справи випискою також спростовуються і нарахування комісії за обслуговування кредиту.
Апеляційний суд частково не погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору. При цьому відповідач, як сторона кредитного договору зобов'язаний повернути позивачу одержаний кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
З матеріалів справи вбачається, що 17.09.2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № МL-0BD/014/2007, згідно якого банк надає позичальнику, а позичальник приймає кредит на споживчі цілі у розмірі 20000 доларів США з датою остаточного розрахунку 17 вересня 2022 року, шляхом внесення ануїтентних платежів протягом всього строку кредитного договору (п. 2 ч. 1, п. 4, ч. 1). Згідно п. 3 ч. 1 договору, сторони домовились про встановлення плаваючої процентної ставки для розрахунку процентів за користування кредитом.
Згідно кредитної заявки від 19 вересня 2007 року, ОСОБА_1 звернувся до філії ЗАТ «ОТП Банк» щодо видачі кредиту в розмірі 20300,0 доларів США та зарахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в філії ЗАТ «ОТП Банк» (т. 1, а.с. 16).
Додатком № 1 до кредитного договору встановлений та визначений графік погашення платежів (т. 1, а.с. 17-24).
17 червня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № ML-0BD/014/2007 від 17 вересня 2007 року, відповідно до якого на період з 17 червня по 18 жовтня 2010 року для розрахунку процентів за користування кредиту встановлюється фіксована процентна ставка у розмірі - 9,19%, з 18 жовтня 2010 по 18 квітня 2011 року - 13,99%, з 18 жовтня 2011 року до повного погашення - використовується плаваюча процентна ставка (т. 1, а.с. 25-29). Також до вказаного додаткового договору було долучено додаток № 1 від 17.06.2010 року відповідний графік погашення платежів (т. 1, а.с. 30-36).
17 червня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 2 до кредитного договору № ML-0BD/014/2007 від 17.09.2007 року, зі змісту якого вбачається домовленість сторін щодо внесення змін та доповнень до договору, а саме встановлення та використання на період з 17 червня 2011 року по 19 вересня 2011 року фіксованої процентної ставки у розмірі 6,50 %, з 19 вересня 2011 року по 19 березня 2012 року - 13,44 %, з 19 березня 2012 року до повного погашення заборгованості - плаваюча процентна ставка (т. 1, а.с. 37-40) та долучено відповідний графік погашення платежів (т. 1, а.с. 41-47).
Станом на момент звернення із відповідними позовними вимогами заборгованість за вказаним кредитним договором становить 19280,39 дол. США, згідно розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи. Відповідачем, в свою чергу, наявність заборгованості не спростована та будь-якого іншого альтернативного розрахунку не надано.
Окрім того, 17 червня 2010 року також між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки SR-0BD/014/2007, згідно якого поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором № ML-0BD/014/2007 від 17.09.2007 року в повному обсязі таких зобов'язань та додатковий договір № 1 до договору поруки із внесенням відповідних змін (т. 1, а.с. 51-52), укладення яких не спростована відповідачами. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, право кредитора на звернення з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно (п. 1.1) (т. 1, а.с. 48-50).
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).
В подальшому, 20 березня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір факторингу, згідно п. 3.1 якого клієнт передає (відступає) фактору право грошової вимоги на кредитний портфель, який включає в себе права грошової вимоги за кредитними договорами, а фактор здійснює фінансування клієнта за плату на умовах цього договору (т. 1 а.с. 69-85).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ст. 1082 ЦК України , боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
13 вересня 2017 року відповідачів було повідомлено щодо зміни кредитора у зазначеному кредитному зобов'язанні, шляхом направлення на їх адресу досудової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором від 17 вересня 2007 року, із зазначенням відповідно розміру заборгованості та рахунок (т. 1, а.с. 53-57).
На підтвердження укладеного договору, позивачем було надано до суду договір факторингу від 20.03.2014 року, додаток № 1 із наведенням відповідного переліку боржників та укладених кредитних договорів, в тому числі кредитний договір № ML-0BD/014/2007 року від 17.09.2007 року та акт відступлення (приймання-передачі) кредитного портфелю від 20.03.2014 року (т. 1, а.с. 86, 87-88). Оригінали зазначених документів, в тому числі й матеріали кредитної справи було надано представником позивача на вимогу суду першої інстанції та відповідно оглянуто безпосередньо в судовому засіданні 16.03.2021 року (т. 4, а.с. 9-12).
Згідно п. 1 акту відступлення кредитного портфелю клієнт відступив, а фактор набув права грошової вимоги на частину кредитного портфелю, як визначено у ст. 1 Договору факторингу та у додатку 1 до Договору, в тому числі права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором ML-0BD/014/2007 від 17.09.2007 року (т. 1 а.с.86-88). Відповідно до п. 5.1 Договору, фінансування, що здійснюється фактором за набуття відступлених клієнтом прав вимоги на кредитний портфель здійснюється у національній валюті України. Фактор здійснює фінансування після підписання сторонами відповідного акту відступлення (приймання-передачі) кредитного портфелю чи його частини та отримання рахунку від клієнта , шляхом переказу коштів на банківських рахунок клієнта (п. 5.2). Позивачем також було долучено відповідний додаток 1 до договору факторингу від 20.03.2014 року, в якому містяться відомості щодо кредитних договорів та розміру заборгованості, в тому числі щодо кредитного договору ML-0BD/014/2007 від 17.09.2007 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 та згідно якого розрахунок за відступлення прав вимоги за кредитними договорами було здійснено в національній валюті.
З положенням п. 1 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послу України», фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ (ст. 7).
В матеріалах справи наявне свідоцтво про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» як фінансової установи, серії ФК № 241 від 03.12.2009 року, що підтверджує, в свою чергу, факт включення ТОВ «ОТП Факторинг» до державного реєстру фінансових установ.
Разом з тим, згідно п. 1.2 постанови НБУ від 09.08.2002 року «Про затвердження Положення про порядок надання небанківськими фінансовими установами національними операторами поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій» (згідно відповідної редакції на момент укладення договору), небанківська фінансова установа, національний оператор поштового зв'язку має право здійснювати операції, передбачені статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо вони є валютними операціями тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету.
Статтею 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» закріплено відповідний перелік операцій, в тому числі факторингу (п. 11 ч. 1).
Згідно положенням ч. 2 ст. 1 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю № 15-93 від 19.02.1993 року (в редакції на момент укладення договору), валютні операції - це операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Валютні цінності - валюта України, платіжні документи та інші цінні папери, іноземна валюта, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали.
Згідно п. 2.1 положення «Про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій», національний банк надає генеральну ліцензію небанківській фінансовій установі, національному оператору поштового зв'язку для надання фінансових послуг, якщо такі послуги є валютними операціями, за умови дотримання встановлених вимог.
З вищенаведеного вбачається, що операції, перелік яких містить ст. 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, що не є валютними операціями в розумінні положення ч. 2 ст. 1 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю № 15-93 від 19.02.1993 року (в редакції на момент укладення договору), можуть здійснюватися фінансовими установами, відомості про які внесення до державного реєстру фінансових установ, за відсутності відповідної ліцензії. Тобто, в даному випадку, оскільки між Публічним акціонерними товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та відступлення прав вимоги, що не є валютною операцією, згідно вищенаведеного положення, а тому відповідно не передбачають наявності генеральної або індивідуальної ліцензії, що в свою чергу, підтверджує наведені в апеляційній скарзі доводи апелянта.
Вищенаведене, в свою чергу, узгоджується із правовою позицією Верховного Суду наведеною в постанові від 18.05.2022 року по справі № 592/11042/20, постанові від 04.04.2022 року по справі № 640/19220/13, постанові від 01.07.2021 року по справі № 316/3132/13.
Окрім того, позивачем, в свою чергу, в якості підтвердження заявлених позовних вимог також було долучено відповідний додаток до свідоцтва, згідно якого розпорядженням комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.12.2009 року № 916 визначено також види фінансових послуг, які має право здійснювати фінансова компанія без отримання ліцензії та/або дозволів відповідно до законодавства, а саме надання факторингу.
Таким чином, судом першої інстанції неповно було досліджено та встановлено всі обставини справи, як результат передчасно вирішено питання щодо відмовлення в задоволенні позовних вимог з підстав відсутності відповідної ліцензії на здійснення валютних операцій.
Разом з тим, будь-яких доказів та відповідно підстав вважати зазначений договір відступлення прав вимоги та портфелю заборгованості недійсними матеріали справи не містять. Відповідачі із відповідними позовними вимогами до суду не зверталися та відповідно будь-які рішення щодо визнання недійсним вищезазначеного договору факторингу відсутні.
Слід враховувати постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19), в якій наведено, що «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв'язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню».
Окрім того, як правильно було встановлено судом першої інстанції, факт повного погашення заборгованості за кредитним договором ML-0BD/014/2007 від 17.09.2007 року, відповідачем не підтверджено, та відповідно матеріали справи таких відомостей не містять. Тому відповідно до вищенаведеним норм ЦК України, зобов'язання щодо погашення виниклої заборгованості по кредитному договору підлягає виконанню.
Згідно матеріалів справи, розмір заборгованості за кредитний договір становить 19280,39 дол. США, що станом на момент звернення до суду із відповідними позовними вимогами за курсом НБУ становить 510544,73 грн, що підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно ст. 376 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду із відповідними позовними вимогами про стягнення заборгованості, було сплачено судовий збір у розмірі 7675,52 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 8094 від 19.10.2017 року. Тобто із відповідачів підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у солідарному порядку.
Таким чином, враховуючи вищенаведене в сукупності, оскільки доводи апелянта знайшли своє часткове підтвердження в матеріалах справи та спростували висновки суду першої інстанції, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 липня 2021 року підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргупредставника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - Мамчук Ірини Василівни - задовольнити частково.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 липня 2021 року - скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28 Д, код ЄДРПОУ 36789421, МФО 300528, рахунок № НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором № ML-0BD/014/2007 від 17.09.2007 року у розмірі 510544,3 грн.
Стягнути в солідарному порядку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28 Д, код ЄДРПОУ 36789421, МФО 300528, рахунок № НОМЕР_3 ) вартість сплаченого судового збору у розмірі 7658,17 грн.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня постановлення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький