11.10.22
33/812/170/22
Провадження № 33/812/170/22 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП
Головуючий у першій інстанції Маржина Т. В.
Доповідач апеляційного суду Ямкова О. О.
11 жовтня 2022 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
у складі: головуючої - судді Ямкової О. О.
за участю: секретаря Ткаченко Н. Ю.
захисника Восковенка В. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення
за апеляційною скаргою захисника Восковенка В. М. на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 9 вересня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, -
Згідно постанови суду, 17 червня 2022 року о 21 годині 50 хвилині в місті Первомайську Миколаївської області по провулку Короленко, 7 ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Renault Logan», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, про що складено протокол в присутності двох свідків з відеофіксацією.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Восковенко В. М. просить постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Апелянт вважає, що постанова є необґрунтованою, винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також без повного з'ясування усіх обставин справи.
Зазначає про те, що у справі відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а тому не мав підстав для проходження огляду на стан сп'яніння.
Представниками поліції порушено порядок роз'яснення та складення протоколу: роз'яснення ОСОБА_1 зроблено одним поліцейським, а складення протоколу іншим.
Покази свідків, один з яких є неповнолітнім, не є безумовним доказом керування ОСОБА_1 автомобілем, та не можуть свідчити про його знаходження у стані сп'яніння.
Допит судом неповнолітнього свідка зроблено з порушенням процесуальних норм, які також порушені при заявленні та розгляді відводу головуючому у справі.
Не вирішено судом питання про об'єднання двох протоколів, які були складені відносно ОСОБА_1 у одне провадження.
Нажаль, допущені судом процесуальні порушення призвели до невірного застосування ним норм матеріального права та неправильну оцінку зібраним поліцією доказам, що як наслідок призвело до безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про дату слухання повідомлений належним чином. Розгляд справи проведено за його відсутності у присутності захисника.
Заслухавши пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, перевіривши наведені в скарзі доводи, та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що водій ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння шкіри обличчя (а.с.1). Про вживання алкоголю ОСОБА_1 не заперечував, що зафіксовано на відеозаписі, зробленому поліцейськими при роз'ясненні йому права на проходження огляду у встановленому законом порядку. Але від його проходження ОСОБА_1 відмовився з посиланням на той факт, що він не керував автомобілем, так як керувала або ОСОБА_2 , чи ОСОБА_3 , які кудись зникли (а.с.5).
Внаслідок таких обставин при вирішенні справи, суд, як на доказ вини водія у вчиненні адміністративного правопорушення, обґрунтовано послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, письмові та усні пояснення свідків, які були присутні при його складанні, та відеофіксацію самої події, згідно яких водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу і у медичному закладі, чим за складеним протоколом порушив п. 2.5 ПДР України.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП, та щодо місця та суті адміністративного правопорушення повністю узгоджуються з даними, які містяться у відеозаписі здійсненому працівником поліції.
Дослідивши цей відеозапис, суд встановив, що на момент зіткнення автомобіля з газовою опорою у автомобілі, крім ОСОБА_1 інших осіб не знаходилося. Усі двері транспортного засобу були зачинені. ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні та намагався перелізти на пасажирське. На заяви водія про керування автомобілем чи то ОСОБА_2 , чи то ОСОБА_3 , то таких осіб на місці події не встановлено, та ніким із мешканців сусідніх будинків не помічено. На перемовини ОСОБА_1 із свідками та іншими мешканцями, що знаходилися на місці події, та зафіксовані за допомогою відеозйомки, вбачається, що ОСОБА_1 піклується про свій автомобіль та пояснює, що не міг влетіти у газову опору, якщо навіть він здавав назад. Тому ОСОБА_1 , як водію, роз'яснено порядок проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі у присутності двох свідків з відеофіксацією. Але не заперечуючи факт вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_1 відмовився від такого огляду під приводом того, що хтось інший, який дивним чином зник, керував його автомобілем.
Незважаючи на ці обставини, адвокат, посилався ще на той факт, що тростина, за допомогою якої пересувається ОСОБА_1 , знаходилася між водійським та пасажирським сидіннями, внаслідок чого ця обставина є безумовним доказом того, що ОСОБА_1 не керував автомобілем. Але цей переконливий доказ, навпаки, свідчить про знаходження ОСОБА_1 на водійському сидінні та зберіганні своєї тростини між водійським та пасажирським сидінням, так як керування транспортним засобом не припускає додаткового використання у цьому механізмі підручних засобів.
Крім того знаходження ОСОБА_4 у положенні, яке беззаперечно свідчить про його керуванням автомобілем до зіткнення з газовою опорою, так як не дає підстав для будь-якого іншого трактування цих подій, підтвердили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.1-2, 46-47). Такі пояснення вони надали письмово, зокрема підписав протоколом за обставинами події, та підтвердили їх усно у судовому засіданні.
Посилання адвоката на неповнолітній вік свідка ОСОБА_5 (17 років), не виключає можливість його бути свідком за положеннями статті 272 КупАП, якою визначено, що як свідок у справі може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають встановленню у цієї справі. Не спростовує цей факт і помилкове не попередження його судом про кримінальну відповідальність при опитуванні у судовому засіданні.
Отже, доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не був за кермом та такі обставини встановлені за допомогою свідків, яким вони невідомі, не знайшли свого підтвердження.
Немає значення і твердження захисника про сумніви щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, так як за положеннями пункту 2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), визначається, що встановлення обґрунтованої підозри на наявність у водія ознак стану сп'яніння відноситься виключно до повноважень представників поліції, та не встановлюється будь-якими іншими особами.
У відповідності до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За положеннями пунктів 1.3, 1.6, 1.7 розділу І і положеннями розділу ІІ «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції та з відеофіксацією, а за її відсутності, у присутності двох свідків, та у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду за допомогою технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 розділу ІІ Інструкції).
Направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого виду сп'яніння у медичному закладі видається поліцейським, у випадку не згоди водія з результатами показників Драгеру при огляді, що проведений поліцейськими на місці зупинки, або бажанні пройти такий огляд лише у медичному закладі.
Натомість ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду як на місці зупинки, так і у медичному закладі, та ці обставини підтверджені належними письмовими доказами, що додані до матеріалів справи.
Посилання захисника на порушення працівниками поліції порядку складання протоколу та проведення роз'яснення щодо проходження огляду, які ґрунтуються виключно на тому, що один поліцейський зі складу патрульного наряду складає протокол, а інший роз'яснює права та порядок, взагалі не мають правового обґрунтування.
За таких обставин, письмові та усні пояснення свідків, відеозаписи події, які за положеннями статей 251, 272 КУпАП, є належними доказами у справі, обґрунтовано оцінені судом, як докази, у сукупності з іншими доказами, що є у справі, зокрема, з даними протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, в матеріалах справи достатньо доказів які свідчать про те, що водій ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, але в присутності двох свідків відмовився пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, а дії працівника поліції, який запропонував пройти такий огляд відповідали вимогам пунктів 1.2-1.3, 1.6-1.7, розділу ІІ зазначеної вище Інструкції.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП щодо місця, часу вчинення, суті адміністративного правопорушення, та повністю узгоджується з даними відеозапису, здійсненого за допомогою технічних засобів, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено водієві ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому не мають значення доводи захисника щодо порядку заявлення ним відводу судді та порядок його розгляду, а також необ'єднання судом справ за двома різними протоколами складеними відносно однієї особи, оскільки, по-перше, за статтею 294 КУпАП це не є підставою для скасування постанови суду та звільнення водія від адміністративної відповідальності, а по-друге, порядок вирішення відводів нормами КУпАП не урегульовано.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката Аркушенка В. М. залишити без задоволення, а постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 9 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча О.О. Ямкова