26 липня 2010 р. № 11/248 (2-21/2380.1-2009, 2-29/7633-2008)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:Мачульського Г.М.
Бакуліної С.В.,
Кривди Д.С.
перевіривши матеріали касаційної скарги Кабінету Міністрів України
на постановуКиївського апеляційного господарського суду
від11.05.2010р.
у справі№11/248
Господарського судуміста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Трансінвест"
до 1). Центру медичної реабілітації, санаторного лікування та спеціальної підготовки льотного складу Повітряних Сил Збройних Сил України
2). Міністерства оборони України
треті особи 1). Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина району
2). Кабінет Міністрів України
за участюВійськового прокурора Феодосійського гарнізону ВМС
провизнання права власності, -
Касаційна скарга Кабінету Міністрів України не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
До касаційної скарги в якості доказу сплати державного мита доданий примірник квитанції про сплату 42, 50 грн. державного мита, проте державне мито з касаційної скарги сплачене не у встановленому законом розмірі виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позов в ній, з врахуванням уточнень, пред'явлений про визнання права власності на нерухоме майно.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2009р. (суддя Смирнова Ю.М.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Оскарженою постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2010р. (колегія суддів у складі: головуючого -судді Рєпіної Л.О., суддів Дикунської С.Я., Євграфової Є.П.) рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2009р. скасовано. Постановлено: прийняти нове рішення; позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансінвест" задовольнити; припинити право власності Міністерства оборони України на 29/100 часток об'єкта нерухомості кафе з косметичним салоном, загальною площею 309, 2 м2, розташованого за адресою: м. Судак, вул. Набережна, 20; визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансінвест" право власності на об'єкт нерухомого майна в цілому -кафе з косметичним салоном літ. "А", "над. А", загальною площею 309, 2 м2, розташованого за адресою: м. Судак, вул. Набережна, 20.
В своїй касаційній скарзі Кабінет Міністрів України просить вказану постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
Згідно ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до п.32 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. N15, з позовних заяв про право власності на майно державне мито сплачується виходячи із вартості майна, тобто підлягає сплаті як із спору майнового характеру.
В матеріалах справи містяться висновки судової будівельно-технічної експертизи №12 від 14.07.2008р. (т. 1 а.с. 73-90), згідно яких вартість спірного майна складає 956 202 грн., отже державне мито з касаційної скарги підлягає обрахуванню та сплаті виходячи з вказаної суми.
Відповідно до ст.3 п.2 пп. “а” Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року №7-93 із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів державне мито сплачується у розмірі одного відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст.3 п.2 пп. “г” Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року №7-93 із касаційних скарг на рішення та постанови державне мито сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -у розмірі 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Отже державне мито з касаційної скарги належить обчислювати та сплачувати до державного бюджету з врахуванням вимог вказаних норм Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року №7-93.
За вказаних обставин на суд касаційної інстанції покладено обов'язок повернути касаційну скаргу Кабінету Міністрів України відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України особі, що її подала.
Відповідно до приписів статей 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України N8-рп/2010 від 11 березня 2010 року ухвала Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Виходячи з викладеного, керуючись статтею 86, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2010р. у справі №11/248 Господарського суду міста Києва повернути особі що її подала, а справу -до місцевого господарського суду.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Г.М. Мачульський
Судді С.В. Бакуліна
Д.С. Кривда