27 липня 2010 р. № 40/263
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддівВолік І.М.
Капацин Н.В.
Кролевець О.А.
розглянувши касаційну скаргуОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Науковець"
на рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2009 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 р.
у справі № 40/263
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гал Адамант Груп"
доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Науковець"
провизнання дій незаконними та відновлення прав власника
та зустрічним позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Науковець"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гал Адамант Груп"
простягнення 90 439,52 грн.
за участю представників:
позивача: Науменко С.О.
відповідача: Назаренко Д.Л.
Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі -"ТОВ") "Гал Адамант Груп" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (надалі -"ОСББ") "Науковець" про визнання дій незаконними та такими, що порушують права власника, та зобов'язання ОСББ "Науковець" усунути перешкоди у володінні майном ТОВ "Гал Адамант Груп".
Позовні вимоги мотивовані перешкоджанням відповідачем у користуванні позивачем майна, яке знаходиться в орендованих приміщеннях та наявністю підстав для застосування норм ст.ст. 11, 16, 386, 396, 398 ЦК України.
В свою чергу ОСББ "Науковець" звернулось до господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до ТОВ "Гал Адамант Груп" про стягнення 90 439,52 грн. заборгованості.
Вимоги зустрічного позову обґрунтовані порушенням ТОВ "Гал Адамант Груп" зобов'язань з перерахування орендних платежів у відповідності до укладеного між сторонами договору оренди, та наявністю підстав для застосування норм ст.ст. 257, 526, 530, 759, 762, 782 ЦК України, ст.ст. 20, 173-175, 193, 216, 283, 286 ГК України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.12.2009 р. (суддя Пукшин Л.Г.) первісний позов ТОВ "Гал Адамант Груп" задоволено повністю та визнано дії ОСББ "Науковець" незаконними та такими, що порушують права ТОВ "Гал Адамант Груп"; зобов'язано ОСББ "Науковець" усунути перешкоди у володінні майном ТОВ "Гал Адамант Груп"; стягнуто судові витрати; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Рішення суду в частині задоволення первісного позову обґрунтовано нормами ст. 386 ЦК України та наявністю у ТОВ "Гал Адамант Груп" права власності на майно, яке знаходиться в орендованих приміщеннях. В частині відмови в задоволенні зустрічного позову суд керувався нормами ст.ст. 33, 34 ГПК України та недоведеністю заборгованості ТОВ "Гал Адамант Груп" перед ОСББ "Науковець".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 р. (судді Смірнова Л.Г., Алданова С.О., Моторний О.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ОСББ "Науковець" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Гал Адамант Груп" в задоволенні позовних вимог.
Вимоги касаційної скарги обґрунтовані недотриманням судами норм ст.ст. 32 - 34 ГПК України при прийнятті рішення, оскільки відсутні докази знаходження майна в орендованих приміщеннях. Крім того, скаржник посилається на неврахування судами норм ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі суду, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З оскаржуваних судових актів вбачається, що при прийнятті рішень суди виходили з укладення 15.10.2008 р. між ОСББ "Науковець" (орендодавець) та ТОВ "Гал Адамант Груп" (орендар) договору оренди приміщення № 6 (надалі -"Договір"), предметом якого визначено строкове платне користування нежитловим підвальним приміщенням 5-го під'їзду загальною площею 102,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Костьольна, 15 (надалі -"Об'єкт оренди"). За умовами Договору орендарю Об'єкт оренди передається для використання під офіс (п. 2.1. Договору).
Втім, під час перегляду оскаржуваних рішень в касаційному порядку, колегією суддів з'ясовано, що в матеріалах справи відсутній відповідний договір оренди від 15.10.2008 р. Дане, з урахуванням норм ст.ст. 32 -34, 43 ГПК України, унеможливлює висновок про те, що судами надано належну правову оцінку підставам та змісту правовідносин оренди, що виникли між сторонами.
Поряд з цим, з оскаржуваних судових актів вбачається, що позивачем з метою здійснення господарської діяльності розміщено у орендованому приміщенні майно, а саме: комп'ютерна та оргтехніка, офісні меблі, зразки та вироби з будівельного та декоративного каменю іранського походження.
При цьому судами зазначено, що право власності позивача на зазначене вище майно підтверджується декларацією митної вартості № 100000011/8/488109, податковими накладними тощо.
Спір між сторонами виник у зв'язку із вчиненням ОСББ "Науковець" дій, що викликали обмеження та порушення прав власності на вказане майно позивача. Задовольняючи вимоги первісного позову, суди виходили з норм цивільного законодавства, якими врегульовано право власності.
Втім, колегія суддів оцінює висновки судів як передчасні, враховуючи наступне.
Так, ст. 391 ЦК України надає право власнику майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Однією з умов подання позову в порядку ст. 391 ЦК України є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Іншою необхідною умовою для застосування даної статті є доведеність факту здійснення відповідачем перешкод у реалізації позивачем права користування та розпоряджання своїм майном, а також, обґрунтування в чому полягають такі перешкоди.
Втім, приймаючи рішення, судами не досліджено факту знаходження спірного майна в орендованих приміщеннях.
Посилання судів в цьому контексті на лист ОСББ "Науковець" № 3/11 від 14.11.2008 р. про притримання майна, яке знаходиться в орендованому приміщенні, слід оцінити критично, оскільки ані судом першої, ані судом апеляційної інстанцій не встановлено тотожність майна, зазначеного відповідачем у переліку притриманого майна, та майна, з приводу якого ТОВ "Гал Адамант Груп" звернулось до суду.
Крім того, позивачем в порушення ст. 54 ГПК України не зазначено перелік майна, перешкоди у володінні яким зобов'язаний усунути відповідач. В свою чергу судами в порушення ст. 84 ГПК України в резолютивній частині рішення також не зазначено конкретне майно, щодо якого прийнято рішення.
Поряд з цим, колегія суддів дійшла висновку, що судами обох інстанцій при задоволенні позову в частині зобов'язання ОСББ "Науковець" усунути перешкоди у володінні майном не надано належної правової оцінки вимогам ТОВ "Гал Адамант Груп" в контексті ст. 16 ЦК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).
Як зазначалось вище, норми ст. 391 ЦК України передбачають право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом цієї статті власник майна має право вимагати усунення перешкод у користуванні цим майном за умови, якщо він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати право користування та розпоряджання ним.
Відповідно, норми даної статті регулюють захист права власності не в будь-якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов'язані з позбавленням володіння майном. В разі ж порушення прав власника щодо його правомочності з володіння належним йому майном цивільне законодавство передбачає інші способи його захисту шляхом подання до суду віндикаційного позову.
Тобто передбачений вищевказаною правовою нормою негаторний позов пред'являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати користування та розпорядження ним.
Таким чином, застосувавши положення ст. 391 ЦК України, суди залишили поза увагою особливості застосування передбаченого цією нормою способу захисту права власності саме стосовно порушень, які не пов'язані з позбавленням володіння майном.
Отже, захист прав позивача здійснений судами без надання належної правової оцінки обставинам справи щодо суті порушених прав позивача, що є обов'язковим для правильного застосування норм матеріального права, у тому числі для визначення належного способу захисту цих прав.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позовні вимоги ТОВ "Гал Адамант Груп" про визнання дій незаконними та такими, що порушують права власника, та зобов'язання ОСББ "Науковець" усунути перешкоди у володінні майном розглянуті судами без дотримання норм ст.ст. 58, 64, 84 ГПК України. Даний висновок колегії суддів мотивований відсутністю в матеріалах справи ухвала про порушення провадження та прийняття позовної заяви ТОВ "Гал Адамант Груп" до розгляду судом.
Враховуючи вимоги ст. 11110 ГПК України, згідно яких підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення норм процесуального права, прийняті у справі № 40/236 судові акти підлягають скасуванню.
Розглянувши в порядку ст.ст. 1115, 1117 ГПК України оскаржувані рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 759 визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Нормами ст. 762 ЦК України уточнено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
З оскаржуваних актів не вбачається дослідження судами встановленого сторонами порядку внесення орендних платежів. Так, поза увагою судів залишена правова оцінка Розділу 5 Договору.
Пункт 5.1. Договору визначив, що розмір орендної плати складає 151,50 грн. за кв.м. на місяць (що на момент укладення цього договору становить суму, еквівалентну 30 доларам США за офіційним курсом НБУ). Дана сума, у відповідності до п. 5.2. Договору, перераховується на поточний рахунок орендодавця наперед за наступний місяць не пізніше 20 числа попереднього місяця.
Звертаючись із зустрічним позовом ОСББ "Науковець" послався на наявність у ТОВ "Гал Адамант Груп" заборгованості за орендними платежами в розмірі 90 439,52 грн. у зв'язку з несвоєчасною та неповною оплатою рахунків-фактур за період з травня по жовтень 2008 року.
Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суди дійшли висновку, що за умовами Договору та Додатку № 1 до нього, ОСББ "Науковець" фактично визначив свій статус як організації постачальника послуг із забезпечення орендаря електроенергією, що суперечить положенням Договору, якими позивачу надано право самостійно укладати договори на надання комунальних послуг (п. 7.3. Договору).
Однак, даний висновок судів суперечить попередньому висновку про виникнення між сторонами правовідносин оренди. Враховуючи сутність орендних правовідносин, норми Глави 58 ЦК України, а також норми чинного законодавства про постачання електроенергії, висновки судів позбавлені правового обґрунтування та потребують додаткового дослідження.
Крім того, суди не обґрунтували зв'язок між зобов'язаннями ТОВ "Гал Адамант Груп" своєчасно здійснювати орендні платежі у встановленому договором розмірі (п.п. 5.1., 5.2., 7.1. Договору) та наданими йому правами самостійно та від власного імені укладати договори на надання комунальних послуг (п. 7.3. Договору).
Отже, наведене свідчить, що винесені судові акти підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір у відповідності з обставинами справи і вимогами закону.
Відповідно до п.1 Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. у справі № 1-1/2010 "В аспекті конституційного подання: -визначення у положенні пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України як однієї з основних засад судочинства "забезпечення … касаційного оскарження рішення суду" у системному зв'язку з положеннями частини першої статті 8, статті 125 Основного Закону України означає лише одноразове касаційне оскарження та перегляд рішення суду; законом можуть бути передбачені й інші форми оскарження та перегляду рішень судів загальної юрисдикції". Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Науковець" задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 р. у справі № 40/263 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя І. Волік
Судді: Н. Капацин
О. Кролевець