м. Вінниця
10 жовтня 2022 р. Справа № 120/4543/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін, Могилів-Подільський прикордонний загін)
про: визнання протиправним та скасування рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін, Могилів-Подільський прикордонний загін) (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.
В обґрунтування позову вказано, що 11.06.2022 року рішенням начальника 4-ї групи ІПК віпс «Могилів-Подільський» тип (А) ст. лейтенантом ОСОБА_2 № МП - 0560 про відмову у перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, позивачу відмовлено у перетині державного кордону на виїзд з України, у зв'язку із відсутністю підстав для перетину Державного кордону України, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 57 «Про затвердження правил перетинання державного кордону громадянами України» від 27 січня 1995 року.
Позивач з вказаним рішенням не погоджується та вважає, що останнє винесено з істотним порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає дійсним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню. Зокрема вказує на те, що він є особою, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації згідно довідки Вінницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 01.04.2022 року, на підставі аб. 6 ч. 1. ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також позивач зазначає про те, що оскаржуване рішення перешкоджає йому виїхати за межі України, щоб забрати свого сина ОСОБА_1 , який має рідкісне орфанне захворювання, а саме: Спадкове порушення обміну речовин з групи лізосомних хвороб накопичення: Мукополісахаридоз VI типу, який знаходиться на лікуванні у Німеччині з 27.04.2022 року (клініка Меннінген).
За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 20.06.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
24.06.2022 року від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження в справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України.
Ухвалою суду від 07.07.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження в справі.
01.07.2022 року на виконання вимог ухвали суду від 20.06.2022 року позивачем надано письмові пояснення з приводу того на підставі яких документів він намагався здійснити перетин державного кордону 11.06.2022 року, зокрема в частині документального підтвердження обставин, які дають підстави позивачу для виїзду за кордон.
13.07.2022 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначає, що обов'язковою умовою для перетину державного кордону України на виїзд/вихід в умовах введеного воєнного стану, згідно з п. 2-2 Правил перетинання ДКУ є супровід дитини, хворої на рідкісні орфанні захворювання, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, який здійснюється матір'ю та/або батьком.
Проте, 11.06.2022 року під час проходження прикордонного контролю, за результатом якого прийнято рішення про відмову в перетині державного кордону ОСОБА_1 , останнім такий супровід не здійснювався, так як його син - ОСОБА_3 вже перебував за межами території України, а саме на лікуванні у Федеративній Республіці Німеччина з 27.04.2022 року.
Крім того, для підтвердження наявності законних підстав для перетину державного кордону у вказаному випадку, на виконання вимог ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та п. 2 Правил перетинання Державного кордону України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року позивачу необхідно було надати додаткові документи, які підтверджують особливий статус особи. Зокрема, документ, виданий лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ. Таким документом є форма первинної облікової документації № 080-3/о Довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, затверджена наказом МОЗ України № 407 від 09.03.2021 року. Крім того, позивачем під час проходження прикордонного контролю не надано документів, що підтверджують встановлення інвалідності у його дитини, як підставу для звільнення від призову на військову службу під час мобілізації згідно абз. 6 ч. 1. ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на який посилається позивач.
Відповідь на відзив станом на дату прийняття рішення в справі позивачем не подана, клопотання про продовження строку для подання відповіді до суду не надходило.
З"ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_3 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у Вінницькому РВК з 18.07.2017р., що підтверджується відомостями військового квитка серії НОМЕР_3 .
Згідно довідки Вінницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 192 від 01.04.2022 року ОСОБА_1 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 6 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Термін дії довідки до 01.04.2023 року.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином позивача - ОСОБА_1 .
Згідно консультативного висновку Центру орфанних захворювань 236-01-19 від 15.09.2021 року ОСОБА_3 встановлено діагноз: Спадкове порушення обміну речовин з групи лізосомних хвороб накопичення: Мукополісахаридоз VI типу.
Згідно копії медичного висновку німецької клініки Меммінген з перекладом на українську мову, ОСОБА_3 з'явився до клініки Меммінген у супроводі своєї матері 27.04.2022 року, як біженець з України, з діагнозом мукополісахаридоз VI типу.
11.06.2022 р. позивач намагався виїхати з території України через пункт пропуску для автомобільного сполучення «Могилів-Подільський Отач».
Проте, 11.06.2022 року начальником 4-ї групи ІПК віпс «Могилів-Подільський» тип (А) ст. лейтенантом ОСОБА_2 прийнято рішення про відмову у перетині державного кордону на виїзд з України громадянину України, який досяг 16-річного віку ОСОБА_1 , у зв'язку із відсутністю підстав для перетину ДКУ, відповідно до Постанови КМУ № 57 «Про затвердження правил перетинання державного кордону громадянами України» від 27.01.1995 року.
Позивач вважає зазначене рішення протиправним, таким, що винесене з порушенням чинного законодавства, та з метою його оскарження звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Законом України від 24.02.2022 №2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Згідно п. 3 Указу встановлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". У зв'язку з веденням воєнного стану також прийнято рішення щодо проведення загальної мобілізації в Україні.
Отже, з 24.02.2022 року - дати затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" встановлено обмеження прав громадян України, зокрема визначених статтею 33 Конституції України, щодо вільного залишення території України.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначає Закон України «Про прикордонний контроль» №1710-VI (далі - Закон №1710- VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №1710-VI прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону №1710-VI паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.
Частиною 1 ст. 14 Закону 1710-VI визначено, що іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови.
Як свідчать матеріали справи, рішенням від 11.06.2022 року позивачу відмовлено у перетині державного кордону, у зв'язку із відсутністю підстав для перетину Державного кордону України, відповідно до Постанови КМУ № 57 «Про затвердження правил перетинання державного кордону громадянами України» від 27.01.1995 року.
В контексті спірних правовідносин, що виникли між сторонами суд зазначає, що відповідно до п. 2-2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 (далі - Правила) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану супровід дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, здійснюється матір'ю та/або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності довідки про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або документа, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, а також документів, що підтверджують родинні зв'язки ( у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями).
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09 березня 2021 року № 40 затверджено Інструкцію, яка визначає порядок та заповнення форми первинної облікової документації № 080-3/о «Довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги» (далі - Довідка).
Згідно п. 2 Інструкції довідка надається закладами охорони здоров'я усіх рівнів надання медичної допомоги.
Довідка надається законному представнику дитини з інвалідністю або дитини, якій не встановлено інвалідність, але яка є хворою на тяжкі захворювання, розлади, травми, стани, що дають право на одержання: державної допомоги на дитину, відповідно до абзацу третього підпункту 2 пункту 2 розділу I Закону України від 03 липня 2018 року № 2476-VIII «Про внесення змін до законів України щодо посилення соціального захисту осіб, які доглядають за хворими дітьми» (п. 3 Інструкції).
Довідка видається закладами охорони здоров'я на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК).
Аналіз викладених норм та встановлених обставин свідчить про те, що необхідною умовою для перетинання державного кордону за межі України під час воєнного стану у разі супроводу матір'ю та/або батьком дитини хворої, зокрема, на рідкісне орфанне захворювання, є надання довідки «Довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги», встановленої форми, що затверджена Міністерством охорони здоров'я України.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи та зазначає у своїх поясненнях позивач, 11.06.2022 року він намагався здійснити перетин державного кордону на виїзд з України для відвідування свого сина ОСОБА_3 , на підставі наступних документів, зокрема: довідки, виданої Вінницьким районним центром комплектування та соціальної підтримки від 01.04.2022 року; виписки з історії розвитку дитини ОСОБА_3 ; консультативного висновку центру орфанних захворювань № 236-01-19 від 15.09.2021 р.; направлення на ЛКК ОДКЛ від 07.06.2022 р.; консультативного висновку від 26.04.2022 р.; рішення лікарсько-консультативної комісії № 107 від 09.06.2022 р.; медичного висновку німецької клініки з педіатрії Меммінген SPZ від 03.05.2022 р. з перекладом.
При цьому позивач не здійснював супровід свого сина, який станом на 11.06.2022 р. вже перебував на лікуванні в клініці Меммінген (Німеччина).
Так, згідно медичного висновку німецької клініки Меммінген син позивача ОСОБА_3 перебував на лікуванні в зазначеному закладі з 27.04.2022 року в супроводі своєї матері.
Отже, 11.06.2022 року під час здійснення державного прикордонного контролю позивач здійснював перетин державного кордону України на виїзд не з метою супроводу свого сина, який має рідкісне орфанне захворювання, до іншої країни на лікування.
Крім того, під час здійснення державного прикордонного контролю позивач не надав передбачену законодавством довідку про захворювання дитини форми № 080-3/о.
Щодо посилання позивача на наявність підстав для перетину державного кордону відповідно до довідки, виданої Вінницьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші
військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову
службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Так, згідно довідки Вінницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №192 від 01.04.2022 року ОСОБА_3 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 6 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Однак, надані позивачем до матеріалів справи докази не свідчать про встановлення його сину інвалідності, а також перебування на вихованні у позивача інших дітей з інвалідністю віком до 18 років. Такі документи також не надавались позивачем під час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення 11.06.2022 року.
Разом з тим, згідно з абз. 7 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність.
Однак, довідка № 192 від 01.04.2022 року, видана Вінницьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 не відповідно до вищенаведеного абз.7 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а на підставі абз. 6 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону.
Водночас суд не надає оцінку правомірності видачі вказаної довідки, оскільки остання не є предметом оскарження у цій справі.
За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, долучені позивачем в обгрунтування позову, суд доходить висновку про правомірність та обгрунтованість прийняття відповідачем рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, МП-0560 від 11.06.2022 року стосовно ОСОБА_3 , а відтак відсутні підстави для задоволення даного адміністративного позову.
З урахуванням вимог ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 );
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (24 прикордонний загін, Могилів-Подільський прикордонний загін) (24004, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Острівська, 2, код ЄДРПОУ 14321819).
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна