Справа № 686/20053/22
Провадження № 2-а/686/347/22
05.10.2022 м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі Гузовій Л.О., за участю представника позивача Вагіна Д.С., представника відповідача Трачук М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
22 вересня 2022 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернулася ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області з вказаним позовом посилаючись на те, що 15 вересня 2022 року Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області склало протокол про адміністративне правопорушення ПР МХМ 000914 (копія додається), у якому зазначено про те, що 15 вересня 2022 року о 15 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 під час прийому громадян в кабінеті 312 виявлено громадянку російської федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка порушила правила перебування іноземців на території України, а саме: проживала за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, за що передбачена відповідальність, передбачена ч.1 ст.203 КУпАП.
15 вересня 2022 року постановою Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області про накладення адміністративного стягнення (серія ПН МХП номер 000914) на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 (одна тисяча сімсот) гривень відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП за порушення п.7 та п.18 Порядку, затвердженого ПКМУ №321 від 25.04.2018.
Вважає, що постанова Управління Державної міграційної служби України ПН МХП 000914 від 15 вересня 2022 року є незаконною, підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Ухвалою суду від 26 вересня 2022 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у спрощеному провадженні.
05.10.2022 року відповідачем подано відзив на позов, у якому заперечуються позовні вимоги.
Заслухавши думку учасників справи, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у ній докази, суд вважає що поданий позивачем позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 15 вересня 2022 року постановою Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області про накладення адміністративного стягнення (серія ПН МХП номер 000914) на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 гривень відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП за порушення п.7 та п.18 Порядку, затвердженого ПКМУ №321 від 25.04.2018.
Позивач є громадянкою російської федерації, що підтверджується даними паспорту російської федерації № НОМЕР_1 , в березні 2019 року приїхала в Україну для створення сім'ї з громадянином України ОСОБА_2 .
26 квітня 2019 року одружилася із громадянином України ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .
Вже більш ніж три роки позивач проживає в Україні, за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою 10172 про реєстрацію місця проживання особи.
Щороку здійснювала обмін посвідки на тимчасове проживання. 23 квітня 2021 року позивачу черговий раз було видано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_3 , дата закінчення строку дії якої 22 квітня 2022 року.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30год. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України. Вторгнення РФ вплинуло на усі сфери суспільного та громадського життя.
29 березня 2022 року Управлінням Державної міграційної служби в Хмельницькій області позивачу відмовлено у подачі документів для оформлення обміну посвідки на тимчасове проживання.
Суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП з наступних підстав.
Частиною 1 статті 203 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.
Суд рахує, що позивач вчинила усі залежні від неї дії для здійснення обміну посвідки на тимчасове проживання. Однак, з повністю незалежних від неї об'єктивних причин позбавлена можливості оформлення посвідки на тимчасове проживання, з огляду на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року №322 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання.
Відповідно до п. 19 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.
Строк закінчення посвідки на тимчасове проживання НОМЕР_3 від 23 квітня 2021 року. 29 березня 2022 року позивач звернулася до Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області для обміну посвідки на тимчасове проживання.
У п. 32 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання зазначено, що для оформлення посвідки іноземець або особа без громадянства подають:
1)паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, крім випадків, установлених абзацом сьомим цього пункту;
2)документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником);
3)переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4)дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки;
5)документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.
29 березня 2022 року позивач уклала договір №IG.10730152 добровільного медичного страхування (копія додається) та здійснила оплату у розмірі 1 100,00 (одна тисяча сто гривень), що підтверджується квитанцією № (ID)3726876716133315 (копія додається).
Один з документів, що необхідний для отримання посвідки на тимчасове проживання, є переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку (пп. 3 п. 32 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання).
Для засвідчення перекладу паспорту позивач звернулася до нотаріуса проте, їй мені було відмовлено з підстав визначених пп. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №164 (у редакції станом на 06 березня 2022 року), в якій зазначено, що в умовах воєнного стану нотаріальні дії вчиняються з урахуванням таких особливостей: у разі звернення за вчиненням нотаріальної дії громадянина Російської Федерації, юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства Російської Федерації, або юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку у статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії.
Після звернення до банку для сплати адміністративного збору позивачу також, було відмовлено у наданні банківських послуг та роз'яснено, що відповідно до Постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24 лютого 2022 року №18, зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації.
Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що позивач добросовісно вчинила усі дії для збирання необхідних документів для обміну посвідки, однак не мала можливості їх зібрати, що об'єктивно унеможливлювало подання усіх необхідних документів до Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області для оформлення обміну посвідки на тимчасове проживання.
Крім цього, позивач за відсутності можливості подання усіх необхідних документів звернулася до Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області, з питання оформлення (обміну) посвідки на тимчасове проживання, однак отримала відмову.
Суд вважає, що позивач вчинила усі дії для обміну посвідки на тимчасове проживання, однак не мала об'єктивної можливості здійснити такий обмін з об'єктивних та незалежних від неї причин. Вказане підтверджує відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП.
Згідно ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які вказують на вчинене правопорушення позивачем.
На підставі викладеного, суд вважає, що позов є обґрунтований та підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст.143 КАС України судовий збір у розмірі 992,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2,3,5,72-77,241-246, 257- 258, 260, 268 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області ПН МХП 000914 від 15 вересня 2022 року, якою відповідно до ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 гривень, справу закрити.
Стягнути з Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 37864148) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С. Стефанишин