Справа № 675/1279/21
Провадження № 2/675/105/2022
"03" жовтня 2022 р. м.Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Пашкевича Р. В., за участі: секретаря судового засідання - Гедзенюк В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартівей Юкрейн» про захист прав споживачів та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартівей Юкрейн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В серпні 2021 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати недійсним договір позики № 3591548717 від 05.03.2021, укладений між ним та ТОВ «Смартівей Юкрейн». В обґрунтування позову посилається на те, що між ним та ТОВ «Смартівей Юкрейн» було укладено договір про надання йому кредитних коштів № 3591548717 від 05.03.2021, відповідно до якого ним було отримано позику. Вважає такий договір недійсним, оскільки ТОВ «Смартівей Юкрейн» було надано фінансову послугу шляхом обрання форми укладення договору за допомогою інформаційно - телекомунікаційної системи. Проте такий договір ним не було підписано. Відповідачем було проігноровано вимоги законодавства та його письмово не повідомлено про умови договору. Відповідач скористався тим, що позивачу як позичальнику бракувало знань необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору і він був введений в оману про отримання кредитних послуг, а відповідач в порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» не надав йому відомості, які потрібні при укладенні кредитного договору та не зазначив їх в його змісті. Крім того, п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов'язань за договором є несправедливими умовами, можуть бути визнані недійсними.
Щодо підписання самого договору зазначає, що прийняття пропозиції від відповідача укласти електронний договір (акцепт) здійснено шляхом зазначення у відповідному чекбоксі галочки на сторінці сервісу з надання онлайн позик відповідачем та введення одноразового ідентифікатора без заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі, що не відповідає положенням абз. 3 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Також звертає увагу на те, що договір № 3591548717 від 05.03.2021 містить ознаки кредитного договору. Зазначив, що в оспорюваному договорі не була вказана ціна та сукупна вартість кредиту, а у разі відсутності інформації про вартість додаткових та супутніх послуг третіх осіб, які є обов'язковими для отримання споживчого кредиту, для надання такої інформації враховуються вимоги законодавства про споживче кредитування щодо визначення вартості цих послуг відповідно до їх орієнтовної вартості. Однак працівниками ТОВ «Смартівей Юкрейн» було проігноровано дані вимоги та не було надано йому розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом, тобто витрат, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. У зв'язку з цим реально нарахований йому відсоток за користування кредитними коштами став значно більшим, ніж зазначений у розрахунку платежів.
За наведеного просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 13 серпня 2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у справі, вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання сторонами заяв по суті справи.
08.09.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач повністю заперечує позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Текст позовної заяви є шаблонним та знеособленим, а обставини не відповідають фактичним відносинам, що склалися між позивачем та відповідачем. 11.01.2019 позивач завантажив мобільний додаток та зареєстрував в ньому власний обліковий запис за номером телефону НОМЕР_1 . Надалі, 05.03.2021 позивач створив заявку за № 3591548717, в якій самостійно зазначив суму кредиту, бажаний строк користування кредитом (пільговий період кредитування) та банківську карту, на яку бажає отримати кредитні кошти. За період з дати реєстрації у мобільному додатку та на дату подачі відзиву позивач уклав 33 електронних договорів кредиту, зобов'язання за 32 договорами було виконано у повному обсязі. Окрім того, позивач здійснив ідентифікацію у мобільному додатку та надав відповідачу інформацію, яка могла бути відома лише йому, а саме особисті дані про себе, включаючи реєстраційний номер облікової картки платника податків. Зазначає, що у своїй позовній заяві позивач не заперечує отримання кредитних коштів. З урахуванням викладеного вважає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, а сам позов завідомо безпідставний та має штучний характер. Просить відмовити у задоволенні первинного позову.
Окрім того, 08.09.2021 відповідачем подано до суду зустрічну позовну заяву, в якій ТОВ «Смартівей Юкрейн» просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 31793, 56 грн. та понесені судові витрати у сумі 7 270 грн. Свою заяву мотивує тим, що позичальник ОСОБА_1 безпідставно ухиляється від виконання зобов'язань за оспорюваним договором. 05.03.2021 між сторонами було укладено договір №3591548717, а саме публічна пропозиція укласти договір (оферта). Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) або повністю в межах максимального строку дії договору кредитної лінії, який становить - 180 календарних днів на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути у передбачені цим договором строки кредит (транш) та сплатити проценти за користування кредитом, зазначені у п. 3.1 цього договору. Відповідно до розрахунку заборгованості: нараховано % за договором - 17129,30 грн.; зменшено нарахування % - 334,74 грн.; сплачено кредиту за договором - 0,00 грн.; заборгованість за договором: 14999,00+(17129,30-334,74)=31793,56 грн. Черговість погашення заборгованості здійснювалась відповідно до п. 3.3 договору та п. 6.3 правил, а саме: у першу чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору; у другу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання за договором, надав позичальнику суму кредиту у розмірі 14999,00 грн. 23.07.2021 на вимогу позичальника кредитодавець надав повний розрахунок заборгованості на дату відповіді. Проте станом на дату подачі зустрічної позовної заяви позичальник свої зобов'язання за договором не виконав. Просить задовольнити зустрічну позовну заяву в повному обсязі.
Ухвалою суду від 09 вересня 2021 року прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та об'єднано з первісним позовом
06.10.2021 на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_1 на зустрічну позовну заяву ТОВ «Смартівей Юкрейн», в якому останній ще раз вказав на те, що спірний договір ним підписаний не був. Його було введено в оману на рахунок істотних умов договору, зокрема на рахунок відсоткової ставки за користування кредитом та не було проінформовано про непомірно велику відсоткову ставку у випадку порушення зобов'язань. ОСОБА_1 вказує, що йому було повідомлено про значно меншу ціну кредиту (відсотків), через що він погодився на укладення спірного договору. Крім того, при укладенні договору було порушено принцип рівності сторін, оскільки позивачу за первісним позовом було запропоновано укласти договір на фактично відомих лише ТОВ «Смартівей Юкрейн» умовах. Розмір нарахованих відсотків значно перевищує розмір заборгованості за кредитом. Зважаючи на викладене вказує, що при укладанні оспорюваного правочину порушені права ОСОБА_1 , як споживача згідно з нормами Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про електронну комерцію», що є підставою відповідно до вимог ст. 215 ЦК України для визнання даного кредитного договору недійсним, у зв'язку з недотриманням відповідачем норм діючого законодавства. За таких обставин вважає, що договір № 3591548717 від 05.03.2021, укладений між ним та ТОВ «Смартівей Юкрейн» є недійсним та укладений з порушенням норм законодавства.
Ухвалою суду від 22 грудня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Одночасно при подачі позову долучив клопотання про слухання справи у його відсутності.
Представник ТОВ «Смартівей Юкрейн» у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, просив відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що у задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічний позов задовольнити з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, що відповідно до правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Смартівей Юкрейн», затверджених наказом від 28.01.2021, та з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст.12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України між сторонами в електронній формі укладено договір позики від 05.03.2021, який було укладено на підставі заяви - приєднання № 3591548717 від 05.03.2021, направленою ОСОБА_1 за допомогою електронного повідомлення використовуючи одноразовий ідентифікатор.
З наданих ТОВ «Смартівей Юкрейн» документів на підтвердження своїх позовних вимог, а саме: паспорт кредиту, копії договору від 05.03.2021 за № 3591548717, роздруківки послідовності дій позичальника, та інформаційної довідки від 30.08.2021 про перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 через платіжний сервіс «LigPay» 14999 грн., встановлено, що ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому відповідачу було перераховано грошові кошти.
Так, умови кредитування відповідача вказані в заявці № 3591548717 від 05.03.2021, підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором і є наступними: строк кредитування - 100 днів, пільговий період 30 днів, розмір кредиту (траншу) 14999,00 грн., процентна ставка - 1,49 % за один день від суми позики, загальна вартість кредиту - 16484,00 грн.
Відповідно до заяви, ОСОБА_1 вказав номер облікової картки платника податків, номер мобільного телефону та номер карткового рахунку у банку, на який ТОВ «Смартівей Юкрейн» зараховано суму кредитних коштів на суму 14999,00 грн.
Таким чином, ТОВ «Смартівей Юкрейн» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому кредитним договором № 3591548717 від 05.03.2021, однак, останній не надав своєчасно ТОВ «Смартівей Юкрейн» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Важливо розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його слід електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) та від 12 серпня 2022 у справі №234/7297/20 (провадження № 61-11504св21).
Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина друга статті 1055 ЦК України).
Тобто, правовим наслідком недодержання письмової форми кредитного договору є його нікчемність.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищезазначене, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, суд дійшов висновку про те, що договір про надання фінансового кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами 05.03.2021 правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20 (провадження № 61-2904св21). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Проаналізувавши зміст укладеного сторонами спірного договору, судом встановлено, що спірний кредитний договір містить інформацію, як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, дату укладення правочину та процентну ставку, окрім того містить всі істотні умови передбачені законодавством України, позивач був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується його підписом в договорі, Акцепті, пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) та підтвердження укладення кредитного договору.
Таким чином, спірний договір кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому прийняв надані відповідачем кредитні кошти; відповідач надав позивачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; містить повну інформацію стосовно умов кредитування.
Крім того, позивач за первісним позовом посилається на порушення відповідачем ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та несправедливість положень кредитного договору, але не зазначає, що саме у даному кредитному договорі позивач вважає несправедливою умовою, а лише зазначає перелік статей законодавства.
Заявляючи вимоги про визнання недійсним кредитного договору, позивач не надав суду доказів на підтвердження наявності зазначених вище умов для визнання умов договору несправедливими.
Однією з обов'язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв'язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову (правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 25.12.2013 в справі №6-94цс13).
Приймаючи до уваги наведені вище мотиви, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи те, що при підписанні спірного кредитного договору позивач погодився з його умовами, факт отримання кредитних коштів не заперечується стороною позивача, що свідчить про виконання з боку відповідача зобов'язань по кредитному договору, обставин невідповідності положень кредитного договору вимогам законодавства встановлено не було, суд вважає, що підстави для визнання недійсним кредитного договору № 3591548717 від 05.03.2021 відсутні, а тому у задоволенні первісного позову слід відмовити.
Щодо зустрічних позовних вимог, то з огляду на те, що ОСОБА_1 прострочив погашення кредиту та нарахованих відсотків, не виконує взятих за договором зобов'язань, суд дійшов висновку про підставність заявлених ТОВ «Смартівей Юкрейн» у відповідному обсязі позовних вимог.
Так, ОСОБА_1 до теперішнього часу не сплатив ТОВ «Смартівей Юкрейн» заборгованість, розрахунок та розмір якої додано до зустрічної позовної заяви, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За відсутності будь-яких інших доказів по справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем за зустрічним позовом, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір виходячи з розрахунку позивача, та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором у сумі 31793,56 грн. і яка підлягає стягненню з відповідача.
Відтак, з огляду на встановлені судом обставини справи, а також норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про підставність зустрічних позовних вимог щодо стягнення суми заборгованості за кредитом, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги слід задовольнити. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували даний висновок суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивача за первісним позовом звільнено від сплати судового збору у порядку, визначеному ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», тому судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням задоволення зустрічного позову, сума сплаченого при поданні позовної заяви судового збору підлягає стягненню з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Смартівей Юкрейн».
В позовних вимогах позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача суму витрат на правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Витрати, пов'язані з оплатою правничої допомоги, входять до предмета доказування у справі, при яких суд має надати оцінку їх співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесення судових витрат у розмірі 5000,00 грн. стороною позивача за зустрічним позовом надані належні докази, зокрема Договір 12/20 про правове забезпечення підприємницької діяльності від 31.12.2020, копію ордеру серії АІ №1148103 про надання правової допомоги ТОВ «Смартівей Юкрейн», копію акту від 03.09.2021 приймання-передачі послуг за договором №12/20 про правове забезпечення підприємницької діяльності, копію платіжного доручення № 6061 від 03.09.2021 про перерахування котів, одержувач: ОСОБА_2 , призначення платежу: оплата за договором №12/20 про правове забезпечення підприємницької діяльності від 31.12.2020, згідно акту від 03.09.2021, процедура держзакупівлі не передбачена.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 247, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 15, 204, 215, 216, 525, 526, 530, 610, 612, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд
У задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартівей Юкрейн» про захист прав споживачів відмовити.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартівей Юкрейн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартівей Юкрейн» (місце знаходження - 03066, м. Київ, пров. Охтирський, 7; код ЄДРПОУ - 42038225) заборгованість за кредитним договором в розмірі 31 793 (тридцять одна тисяча сімсот дев'яносто три) грн 56 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартівей Юкрейн» (місце знаходження - 03066, м. Київ, пров. Охтирський, 7; код ЄДРПОУ - 42038225) судові витрати в загальній сумі 7 270 (сім тисяч двісті сімдесят) грн 00 коп, які складаються з судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп, та витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ;
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Смартівей Юкрейн», місце знаходження - 03066, м. Київ, пров. Охтирський, 7; код ЄДРПОУ - 42038225.
Повний текст рішення складено 11 жовтня 2022 року.
Суддя Р. В. Пашкевич