Справа №: 671/1259/20
20 липня 2022 року Волочиський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої- судді Бабій О.М.,
з участю секретаря судового
засідання: Кошонько Н.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
представника третьої особи
Будевич О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог - служба у справах дітей Волочиської міської ради Хмельницької області про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дітей,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , з участю третьої особи без самостійних вимог - Волочиської районної державної адміністрації, про позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю - ОСОБА_4
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, яка була прийнята судом, про визначення місця проживання дітей разом з батьком - ОСОБА_1 .
В ході підготовчого судового засідання судом було замінено третю особу - Волочиську районну державну адміністрацію на службу у справах дітей Волочиської міської ради Хмельницької області.
Під час судового засідання представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 звернулась із заявою про відмову від зустрічного позову ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 20 липня 2022 року відмову від зустрічного позову прийнято та закрито провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей з матір'ю.
Таким чином, даним рішенням суд вирішує позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дітей.
Звертаючись до суду з вказаними позовними вимогами, ОСОБА_1 у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог посилається на те, що від спільного шлюбу з ОСОБА_4 у них народилось двоє дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сімейне життя з відповідачем не склалось, шлюбні стосунки були припинені в листопаді 2019 року. ОСОБА_4 залишила ОСОБА_1 і проживає в іншому місці.
Шлюб між сторонами розірвано Волочиським районним судом Хмельницької області 11 березня 2020 року.
ОСОБА_4 самоусунулась від виконання батьківських обов'язків, вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не цікавиться їх життям, не здійснює підготовку до самостійного життя. Зокрема, вона не забезпечує дітей необхідним харчуванням, медичним доглядом, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з ними, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу. Вищезазначене свідчить про невиконання ОСОБА_4 своїх батьківських обов'язків.
Позивач вказує, що діти проживають з ним та його батьками, він має стабільний дохід, є матеріально забезпеченим, повністю опікується інтересами та потребами дітей, займається їх вихованням, слідкує за їх розвитком та здоров'ям.
З ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання дітей, однак у неї є заборгованість з їх сплати. Позивач звертає увагу на її неналежну поведінку, зловживання алкогольними напоями, спроби вчинення самогубства тощо, відсутність інтересу до дітей.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали позов з викладених у ньому підстав.
Позивач зазначив, що з листопада 2019 року відповідач не проживає з дітьми, декілька разів вона приходила, а також він відвозив дітей до неї. Деколи вона телефонувала, запитувала про дітей.
Представник відповідача ОСОБА_3 в суді позов визнала частково - в частині визначення місця проживання дітей разом з батьком. Заперечила проти позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав, пояснивши, що остання хворіє та у зв'язку із станом здоров'я наразі не може в достатньому обсязі доглядати за дітьми, однак інтерес до них не втратила, що підтверджується її зверненнями в орган опіки та піклування для вирішення питання її участі у вихованні дітей.
Представник третьої особи без самостійних вимог - служби у справах дітей Волочиської міської ради Хмельницької області Будевич О.В. в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав, а також вважає, що визначення місця проживання дітей разом з їх батьком відповідатиме інтересам дітей.
Свідок ОСОБА_6 в суді показала, що з 2016 року працює старостою, знає сім'ю ОСОБА_1 , яка характеризується позитивно, до дітей відносяться дуже уважно. Матір дітей - ОСОБА_4 бачила останній раз місяця два тому, коли відвідувала її з працівниками соціальної служби, тоді роз'яснювала їй про необхідність брати участь у вихованні та утриманні дітей.
Свідок ОСОБА_7 в суді показала, що ОСОБА_1 є її племінником, який любить дітей та здійснює всі необхідні дії для їх виховання та утримання. З боку ОСОБА_4 належного відношення до дітей не було.
Свідок ОСОБА_8 в суді показала, що вона є дружиною рідного брата позивача. Їй відомо, що на даний час діти проживають з позивачем та його батьками. Позивач здійснює належний догляд за дітьми. ОСОБА_4 останній раз бачила приблизно в листопаді 2019 року. Спочатку діти згадували маму, а потім вона перестала з'являтись і діти перестали її згадувати. Зі слів свідка, їй відомі випадки спроб ОСОБА_4 вчинити суїцид, через ревнощі та вживання алкогольних напоїв.
Свідок ОСОБА_9 в суді показала, що є сусідкою сім'ї позивача, знає їх давно. ОСОБА_4 не бачила за їх місцем проживання більше 2 років. За дітьми доглядає їх батько - ОСОБА_1 , діти доглянуті, умови проживання належні, є господарство.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Статтею 11 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства" встановлено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Преамбулою Конвенції визначено, що держави-учасниці беруть до уваги принципи, закладені в Декларації прав дитини, яка прийнята Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року. У відповідності до 6 принципу цієї Декларації дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли мають місце виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір'ю.
За змістом статей 160-161 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного суду України п.п. 15, 16 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і грунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Згідно з ч. 2 п. 18 вказаної Постанови Пленум Верховного суду України, суд, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей).
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи грунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України").
Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 11 березня 2020 року, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року, шлюб між сторонами розірвано.
З листопада 2019 року діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживають з батьком - ОСОБА_1 , що визнається сторонами.
Згідно з висновком органу опіки та піклування № 501 від 08 вересня 2021 року, 21 липня 2021 року працівниками служби у справах дітей міської ради та комунальної установи «Центру надання соціальних послуг» обстежено умови проживання та проведено бесіду з батьком ОСОБА_1 , встановлено, що діти зареєстровані і проживають разом із батьком, бабусею та дідусем у АДРЕСА_1 . Сім'я батька за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, матеріально забезпечені, мають стабільні доходи. Створена сприятлива атмосфера в сім'ї, гуманні взаємини між членами родини. Проявів асоціальної поведінки не спостерігалось, до кримінальної, адміністративної відповідальності сім'я не притягувалась, компроментуючих матеріалів на них немає. Серед сусідів та знайомих сім'я характеризується з позитивної сторони. Діти забезпечені усім необхідним по віку: одягом, взуттям, продуктами харчування.
Також у висновку зазначено, що обстежено умови проживання та проведено бесіду 21 липня 2021 року з матір'ю - ОСОБА_4 , встановлено, що вона зареєстрована і проживає у АДРЕСА_2 , діти з матір'ю не проживають, їх вихованням та розвитком вона не займається, матеріально не забезпечує (в зв'язку із станом здоров'я). Зі слів ОСОБА_4 - дітей вона любить і в майбутньому забере до себе, але спочатку відпрацює заборгованість по аліментах. Також додала, що їй чинили перешкоди у побаченнях з дітьми.
Волочиська міська рада, як орган опіки та піклування, вважає не доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З вказаним висновком органу опіки та піклування суд погоджується.
Оцінюючи докази у їх сукупності та враховуючи те, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки для відповідача як матері дітей (ст. 166 СК України), суд вважає, що позбавлення її батьківських прав можливе лише тоді, коли змінити її поведінку в кращу сторону неможливо.
Судом встановлено, що відповідач не належним чином виконувала свої обов'язки по вихованню дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак вона не втратила інтересу до дітей, бажає її виховувати та утримувати, про що свідчать встановлені в судовому засідання обставини.
Зокрема, відповідач заперечила проти позовної вимоги про позбавлення її батьківських прав, до надходження в суд позовної заяви ОСОБА_1 письмово зверталась до органу опіки та піклування щодо вирішення питання її участі у вихованні дітей (а.с. 32), на даний час хворіє, у зв'язку з чим в інтересах дітей визнала позовну вимогу про визначення їх місця проживання з батьком.
Вирішуючи даний спір, суд враховує і те, що до відповідача раніше не застосовувались попередження про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.
Таким чином, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, а також усі обставини даної справи у їх сукупності, в тому числі стан здоров'я ОСОБА_4 , а також те, що вона має намір в подальшому виконувати батьківські обов'язки належним чином, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування крайнього заходу впливу до відповідача - позбавлення її батьківських прав, тому в позові в цій частині слід відмовити.
При цьому, слід попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов'язків протягом одного року.
Суд вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 не сприятиме захисту інтересів дітей щодо їх права на батьківське піклування, не відповідатиме інтересам дітей.
З урахуванням встановлених обставин та визнання відповідачем позову в частині визначення місця проживання дітей з їх батьком, ця позовна вимога ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-161, 164-166 СК України; ст. ст. 4, 12, 13, 81, 128, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Визначити місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком - ОСОБА_1 за місцем його проживання та/або реєстрації.
В задоволенні решти позову відмовити.
Попередити ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і покласти на орган опіки та піклування - службу у справах дітей Волочиської міської ради Хмельницької області контроль за виконанням нею батьківських обов'язків протягом одного року.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )
Відповідач:ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 )
Третя особа:Служба у справах дітей Волочиської міської ради Хмельницької області (31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88; код ЄДРПОУ: 43955557)
Повне судове рішення складено 29 липня 2022 року.
Суддя О.М. Бабій