Справа № 609/662/22
2/609/364/2022
11 жовтня 2022 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючої судді Катерняк О.М.
при секретарі судового засідання Мацишиній Г.О.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до
відповідача: ОСОБА_2
вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,
учасники справи - не з'явилися,-
І. Стислий виклад позиції позивача.
1. 18 серпня 2022 року ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, що залишилося після смерті її матері ОСОБА_3 .
2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 . Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Соснівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області загальною площею 1.54га, у тому числі: 1.18га, кадастровий номер 6125887200:01:001:1079 та 0.36га, кадастровий номер 6125887200:01:001:1254, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На випадок своєї смерті померла зробила заповітне розпорядження, згідно якого призначила позивачку спадкоємцем усього належного їй майна. Спадщину після смерті матері позивачка прийняла у відповідності до ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно на день її смерті проживала з нею в одному господарстві. Позивачка зверталася у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак їй було відмовлено, оскільки не підтверджено факт її постійного проживання з померлою на час відкриття спадщини.
На підставі викладеного, просить визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_3 , а саме на земельну ділянку.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 23 серпня 2022 року, було відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого розгляду на 13 вересня 2022 року.
4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 13 вересня 2022 року підготовчий розгляд справи було відкладено на 11 жовтня 2022 року.
5. Сторони в підготовче судове засідання не з'явилися, через канцелярію суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутності з повним підтриманням та визнанням позовних вимог.
6. Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
7. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
8. Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 19 пункту 3 та абзацу 1 підпункту 19 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Шумський район Тернопільської області та утворений Кременецький район Тернопільської області (з адміністративним центром у місті Кременець) у складі територій Борсуківської сільської, Великодедеркальської сільської, Вишнівецької селищної, Кременецької міської, Лановецької міської, Лопушненської сільської, Почаївської міської, Шумської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
9. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) слідує, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Соснівка Кременецького району Тернопільської області.
10. Із Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №007808 вбачається, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження Шумської райдержадміністрації від 17 травня 2004р. № 167 є власником земельної ділянки загальною площею 1.54га, яка розташована на території Соснівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, і яка складається із двох земельних ділянок: площею 1.18га, кадастровий номер 6125887200:01:001:1079 та площею 0.36га, кадастровий номер 6125887200:01:001:1254, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
11. На випадок своєї смерті ОСОБА_3 11 лютого 2009 року зробила заповітне розпорядження, яким належну їй земельну ділянку, загальною площею 1.54га, що знаходиться на території Соснівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, заповіла ОСОБА_4 . Заповіт посвідчений 11.02.2009р. секретарем виконавчого комітету Соснівської сільської ради Шумського району Тернопільської області та зареєстрований в реєстрі за №5.
12. Відповідно до довідки № 351 від 27.07.2022р., виданої Шумською міською радою Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Разом із нею на день смерті проживала без реєстрації, здійснювала догляд та вела спільне господарство її дочка ОСОБА_1 .
13. Факт родинних відносин позивачки ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_3 підтверджується копіями наступних документів, оглянутими та дослідженими в судовому засіданні:
- свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Соснівка, Шумського району Тернопільської області; в графі «батьки» вказано: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_3 ;
- свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , відповідно до якого 24 вересня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ; прізвища подружжя після укладення шлюбу: чоловіка - ОСОБА_7 , дружини - ОСОБА_7 ;
- свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , відповідно до якого 08 березня 1970 року Соснівською сільською радою Шумського району Тернопільської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ; прізвища подружжя після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_9 , дружини - ОСОБА_9 .
14. Своєю постановою № 342/02-16 від 16.08.2022р. приватний нотаріус Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської області Зелінський П.І. відмовив спадкоємцю ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки позивачем не підтверджено постійне проживання із померлою на день смерті та у встановлений законом строк не подано заяви про прийняття спадщини.
15. Із інформаційного листа завідуючої Шумською державною нотаріальною конторою Килимар О.Д. №93/01-16 від 23.09.2022р. слідує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заведена.
ІV. Оцінка Суду.
16. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідачі позов визнали, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.
17. Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що до виниклих правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
18. Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
19. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
20. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
21. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
22. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
23. Як передбачено ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
24. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України , або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
25. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
26. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
27. До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
28. Права та обов'язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.
Отже, об'єктами спадщини за ЦК України є права та обов'язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
29. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
30. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
31. У відповідності до ст.1235 ЦК України Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Як слідує із досліджених матеріалів справи, померла ОСОБА_3 , зробивши відповідне розпорядження, заповіла земельну ділянку позивачці ОСОБА_4 .
32. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
33. У відповідності до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
34. Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають той з подружжя, який пережив, або діти спадкодавця.
Так, позивачка ОСОБА_1 являється спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 , оскільки є дочкою померлої.
35. Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
36. Відповідно до абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.
В даний час у позивачки виникла необхідність оформити право власності на спадкове майно, а саме, на земельну ділянку, як спадкове майно за заповітом, як спадкоємця першої черги, після смерті матері ОСОБА_3 .
Суд знаходить, що в даних правовідносинах виникнення права власності у позивачки пов'язується з правом спадкування.
37. Нормами статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
38. Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
39. Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в ст. 81 ч.1 п.г Земельного кодексу України.
40. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
41. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
42. Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
43. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
44. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.
45. У зв'язку із чим, враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право власності в порядку спадкування за заповітом на земельні ділянки в нотаріальній конторі не може, відповідач не заперечував проти визнання за позивачкою права власності на спадкове майно за заповітом після смерті своєї дружини, право позивачки підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.
46. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачкою права на земельну ділянку не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
47. Позивачем при подачі позову було сплачено 993 грн. 00 коп. судового збору. Позивач просить не застосовувати до відповідача вимоги статті 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 15, 16, 29, 328, 392, 1216, 1218, 1219, 1220, 1222, 1225, 1233, 1235, 1258, 1261, 1268, 1270 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 76, 77, 81, 89, 141, 200, 206 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, суд, -
1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - задовольнити повністю.
2.Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ), право власності на спадкове майно за заповітом, після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що складається із права власності на земельну ділянку загальною площею 1.54га, яка розташована на території Соснівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, і яка складається із двох земельних ділянок: площею 1.18га, кадастровий номер 6125887200:01:001:1079 та площею 0.36га, кадастровий номер 6125887200:01:001:1254, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
3.Не застосовувати до відповідача вимоги статті 141 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення суду складено 11 жовтня 2022 року.
Суддя: О. М. Катерняк