Чортківський районний суд Тернопільської області
05 жовтня 2022 року Справа № 608/1810/22
Номер провадження1-кс/608/620/2022
Слідчий суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
сторони кримінального провадження: дізнавача сектору дізнання Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 ,
розглянувши в закритому судовому засіданні в місті Чортків клопотання дізнавача сектору дізнання Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення обшуку в кримінальному провадженні № 12022216110000185 від 5 жовтня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
Дізнавач сектору дізнання Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про проведення обшуку, в якому вказав, що 04.10.2022 року близько 19:30 год. ОСОБА_5 , перебуваючи по вул. Незалежності м. Чортків, наніс декілька ударів руками та ногами по тілу та обличчю ОСОБА_6 , чим спричинив останній тілесні ушкодження. Також із показів потерпілої ОСОБА_6 . ОСОБА_5 силоміць посадив її до свого автомобіля марки Mersedes C300 р.н. НОМЕР_1 та возив без її згоди, після чого привіз по місцю свого проживання.
В ході проведення досудового розслідування було допитано потерпілу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 . В ході допиту остання повідомила, що 04.10.2022 року після того, як ОСОБА_5 наніс їй численних ударів, від яких у неї текла кров, вони приїхали до квартири останнього, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 .
Коли вони зайшли до вищевказаної квартири, ОСОБА_5 продовжував погрожувати застосуванням фізичної сили до потерпілої. Далі наказав піти у ванну кімнату та вмити обличчя, оскільки воно все було у крові.
З огляду на викладене, необхідно провести обшук з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання об'єктів, на яких залишилися сліди біологічного походження, а саме крові потерпілої ОСОБА_6 , які зокрема можуть бути на одязі та взутті ОСОБА_5 , у який він був одягнений у момент заподіяння ударів потерпілій 04.10.2022 року. Також вказані сліди можуть знаходитися на рушниках, салфетках чи інших матеріальних об'єктах, якими потерпіла ОСОБА_6 витирала сліди крові.
Добровільну згоду на проведення обшуку домогосподарства неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному, так як існують достатні підстави вважати, що у разі добровільного отримання такої згоди власник відмовиться та дізнавшись про необхідність вилучення вказаних слідів, знищить їх до отримання органом досудового розслідування дозволу суду чи приховає їх іншим чином.
Аналогічні ризики існують і при збиранні вказаних доказів в порядку тимчасового доступу до речей та документів, оскільки існують ризики створення власником квартири органу досудового розслідування у будь-який спосіб перешкод у здійсненні тимчасового доступу до об'єктів, на яких можуть знаходитися сліди біологічного походження (крові) потерпілої ОСОБА_6 .
За встановлених обставин отримання дозволу на проведення обшуку квартири є найбільш доцільним та ефективним способом виявлення та у встановленому КПК України порядку фіксації об'єктів, на яких можуть зберігатися сліди біологічного походження (крові) потерпілої ОСОБА_6 , які мають значення для досудового розслідування та в подальшому будуть використані як доказ у кримінальному провадженні.
Згідно довідки витягу із реєстру речових прав на нерухоме майно житлова квартира, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належить ОСОБА_7 .
На даний час виникає необхідність у проведенні обшуку по місцю проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2 з метою виявлення слідів біологічного походження, а саме крові потерпілої ОСОБА_6 , що будуть виступати у кримінальному провадженні як речові докази.
В судовому засіданні дізнавач сектору дізнання ОСОБА_3 клопотання підтримує, просить його задовольнити.
Вислухавши пояснення дізнавача, вивчивши документи, якими він обґрунтовує своє клопотання,дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, згідно ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 30 Конституції України гарантує кожному недоторканність житла чи іншого володіння. Так, цією статтею визначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку. Аналогічні положення закріплені у п. 6 ч. 1 ст. 7, ст. 13 КПК України.
Згідно ст. 8 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
З метою належного дотримання вимог, закріплених у Конвенції, підлягають до врахування позиція Європейського суду з прав людини, сформульована ним у рішеннях «Ратушна проти України», «Поліщук проти України», «Васильчук проти України», «Головань проти України», «Смирнов проти Росії», «Алексанян проти Росії».
Зокрема, в пункті 72 рішення Європейського суду з прав людини суд нагадує, що коли держави вважають за необхідне вдаватися до таких заходів, як обшуки житлових приміщень, з метою отримання доказів факту вчинення правопорушень, суд буде оцінювати, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та чи було дотримано принцип пропорційності. Суд також буде вивчати наявність у національному законодавстві ефективних гарантій від зловживань та свавілля та перевіряти, як ці гарантії працюють в окремому випадку, який розглядається. Критерії, які слід брати до уваги в цьому контексті (але не обмежуватись ними), - це спосіб та обставини, за яких було ухвалено постанову про проведення обшуку, інші докази, доступні на той час, а також зміст та обсяг постанови. При цьому особлива увага має приділятись гарантіям, застосованим з метою обмежити розумними рамками вплив цього заходу (рішення у справі «Бак проти Німеччини» (Buck у. Germany), пункти 44-45).
Відповідно до ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Згідно з ч. 1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Варто зазначити, що обшук проводиться лише за зареєстрованим кримінальним провадженням, тобто в разі офіційно розпочатого кримінального переслідування (п.1 ч.3 ст. 234 КПК України).
Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. (ч.ч. 1, 2 ст. 234 КПК України).
Частиною третьою вказаної норми КПК України встановлено, що у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання; правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; підстави для обшуку; житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; речі, документи або осіб, яких планується відшукати.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК України, обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.
Між тим, як визначено частиною п'ятою статті 234 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.
В зв'язку з вищезазначеним слідчий суддя оцінює достатність підстав вважати, чи було вчинено кримінальне правопорушення. Встановлення таких підстав базується на стандарті доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Необхідно оцінювати обґрунтованість усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку. Тому, цей стандарт доказування на даному етапі є досить низьким: необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що було вчинено кримінальне правопорушення.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022216110000185 від 02 жовтня 2022 року вбачається, що в реєстр були внесені відомості за ч. 1 ст. 125 КК України та викладено наступні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 04.10.2022 року близько 19:30 год. ОСОБА_5 , перебуваючи по вул. Незалежності м. Чортків, наніс декілька ударів руками та ногами по тілу та обличчю ОСОБА_6 , чим спричинив останній тілесні ушкодження.
Згідно протоколу допиту потерпілої ОСОБА_6 вбачається, що 04.10.2022 року після того, як ОСОБА_5 наніс їй численних ударів, від яких у неї текла кров, вони приїхали до квартири останнього, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 .
Беручи до уваги, що на даному етапі досудового розслідування стандарт доказування є досить низьким, а тому зазначені докази не є достатніми вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки докази заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень, зазначених диспозицією цієї правової норми, до клопотання не долучено.
Надання дозволу на проведення обшуку має ґрунтуватися на чіткій презумпції, що жоден захід забезпечення кримінального провадження чи слідча дія, в даному випадку проведення обшуку, не може бути застосована, якщо слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою особою не буде належно доведено необхідність застосування такого заходу.
Відповідно до ч. 5 ст. 234 КПК УКраїни слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
1) було вчинено кримінальне правопорушення;
2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи;
5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.
В ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку мають бути наведені відповідно до приписів частини другої статті 235 КПК України відомості про конкретні речі, документи, які планується відшукати, індивідуальні або родові характеристики цих речей чи документів, а також надано їх вичерпний перелік.
Частиною другою статті 235 КПК України передбачено, що ухвала про дозвіл на проведення обшуку повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбаченим цим Кодексом.
Статтею 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Так, відповідно до усталеної прецедентної практики Європейського суду з прав людини, незважаючи на те, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, що відображає принцип належного здійснення правосуддя; судові рішення повинні достатньою мірою містити мотиви, на яких вони ґрунтуються. Відсутність достатнього обґрунтування у рішеннях національних судів порушує право особи на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, зазначене у пункті 1 статті 6 Конвенції (див. рішення у справах «Бочан проти України», «Суомінен проти Фінляндії»).
При цьому держави, які підписали Конвенцію, мають певну свободу розсуду стосовно необхідності втручання, але винятки, про які йдеться в пункті 2 статті 8 Конвенції, вимагають ретельного вмотивування. Необхідність у таких виняткових діях у цій справі має бути встановлена якнайпереконливіше (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Класс та інші проти Німеччини», «Компанія «Кола Ест» та інші проти Франції», «Бук проти Німеччини»).
Належно вмотивувати судове рішення суд може, в даному випадку, лише на підставі матеріалів клопотання.
Проте, в зв'язку з вищенаведеним слідчий суддя не має підстав для висновку, щоза встановлених обставин в даному кримінальному провадженні обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей, які мають значення для досудового розслідування, враховуючи при цьому кваліфікацію кримінального правопорушення, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.
Таким чином, слідчий суддя, виходячи з вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи обставини, що викладені в клопотанні про проведення обшуку, їх обґрунтування під час судового розгляду, обсягу інформації наданої суду, значимості конституційного права на недоторканість житла чи іншого володіння, вважає викладені в клопотанні підстави є недостатніми для його задоволення.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання дізнавача сектору дізнання Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення обшуку в кримінальному провадженні № 12022216110000185 від 5 жовтня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 10 жовтня 2022 року о 17-й годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_1