27 липня 2010 р. № 15/154/09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддівВолік І.М.
Капацин Н.В.
Кролевець О.А.
розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "Елтіз"
на рішення господарського суду Запорізької області від 10.11.2009 р. та
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.03.2010 р.
у справі № 15/154/09
за позовомСуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4
до1) Приватного підприємства "Елтіз"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інел"
простягнення суми
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача-1: Константинова І.В.
відповідача-2: не з'явився
встановив:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 (надалі -"СПД ОСОБА_4") звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства (надалі -"ПП") "Елтіз" та Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -"ТОВ") "Інел" про стягнення матеріальних збитків в розмірі 77 200,00 грн. та 10 000,00 грн. моральної шкоди (згідно заяви про уточнення позовних вимог).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами зобов'язань з заміни неякісного товару та наявністю підстав для застосування норм ст.ст. 678, 1167 ЦК України.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.11.2009 р. (суддя Горохов І.С.) позов задоволено частково; стягнуто з ПП "Елтіз" суму шкоди в розмірі 20 000,00 грн. та судові витрати; провадження у справі відносно ТОВ "Інел" припинено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване нормами ст.ст. 22, 23, 1209 -1211 ЦК України та фактом виявлення недоліків товару неналежної якості,а також не поверненням трансформатору, внаслідок чого позивачу завдано збитків. Відмовляючи в задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди, суд виходив з недоведеності порушення немайнових прав позивача. Припинення провадження відносно ТОВ "Інел" суд обґрунтував нормами п. 6 ст. 80 ГПК України та фактом ліквідації відповідача-2.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.03.2010 р. (судді Мойсеєнко Т.В., Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПП "Елтіз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 10.11.2009 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.03.2010 р. в частині стягнення зі скаржника 20 000,00 грн. і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до ПП "Елтіз".
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами норм ст.ст. 258, 681 ЦК України та ст.269 ГК України, а також неправильним застосуванням норм ст. 1211 ЦК України.
Сторони, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та відповідач-2 не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника відповідача-1, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.04.2004 р. між ТОВ "Полипром" (замовник) та СПД ОСОБА_4 (підрядник) укладено договір підряду № 8, згідно положень якого позивач взяв не себе зобов'язання виконати роботи на об'єкті замовника за адресою: м. Маріуполь, вул. Волгоградська, 18 - Медичний центр.
На виконання умов цього договору СПД ОСОБА_4 придбав трансформатор ТСЗ-160/6.3-УЗ (надалі -"Трансформатор") за ціною 29 400,00 грн. у ТОВ "Інел" на умовах Договору купівлі-продажу № 22/04 від 09.09.2004 р. (надалі -"Договір").
Виробником придбаного Трансформатору є ПП "Елтіз", що підтверджується сертифікатом на систему управління та сертифікатом якості № 445, технічним паспортом трансформатору типу ТСЗ-160/6.3-УЗ. Відповідно до паспортних даних Трансформатору, період його експлуатації, гарантований виробником, складає 24 місяці. Даний гарантійний строк експлуатації зафіксований сторонами і п. 5.5. Договору.
Трансформатор на виконання умов договору підряду № 8 встановлений СПД ОСОБА_4 за адресою: м. Маріуполь, вул. Волгоградська, 18. Вартість Трансформатора включена позивачем до розрахунку загальної вартості виконаних робіт за вказаним договором підряду.
ТОВ "Полипром" платіжним дорученням № 896 від 08.09.2004 р. на підставі акту виконаних робіт перерахувало ПП ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн. за вказаний Трансформатор. 11.10.2004 р. згідно акту приймання-передачі Трансформатор прийнятий на баланс ТОВ "Полипром".
23.11.2004 р. в присутності представників ТОВ "Полипром", ПП ОСОБА_4, ТОВ "Інел" та ПП "Елтіз" складено акт про вихід Трансформатора з ладу через міжвиткове замикання фази "А" НН, з якого вбачається, що Трансформатор вийшов з ладу з вини його виготовлювача - ПП "Елтіз".
Виготовлювач Трансформатора ПП "Елтіз" зобов'язався виконати його демонтаж, завантаження, транспортування у м. Запоріжжя та із м. Запоріжжя, розвантажування, підключення у м. Маріуполі зі здачею його згідно акту здачі-приймання та з видачею відповідних протоколів о випробуваннях.
Наступний запуск Трансформатора після його ремонту відбувся 07.12.2004 р. - 09.12.2004 р. Однак 08.01.2005 р. Трансформатор повторно вийшов з ладу через скриті дефекти, які виявлені в процесі експлуатації, що підтверджено актом від 07.07.2005 р., складеним між ПП ОСОБА_4 та ТОВ "Інел". Згідно даного акту Трансформатор переданий позивачем на гарантійний ремонт ТОВ "Інел" для гарантійного ремонту. Як встановлено судами, позивачу Трансформатор не повертався.
В провадженні господарського суду Донецької області знаходилась справа № 16/172 за позовом ТОВ "Полипром" до ПП ОСОБА_4 за участю третіх осіб ТОВ "Медіфаст", ПП "Елтіз" та ТОВ "Інел" про стягнення 72 439 грн. Рішення від 30.08.2007 р. у зазначеній справі (залишено в силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2007 р. та постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р.) позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з ПП ОСОБА_4 на користь ТОВ "Полипром" збитки в розмірі 20 000,00 грн. - вартості Трансформатору. Стягнуті судом грошові кошти сплачені ПП ОСОБА_4 на користь ТОВ "Полипром" згідно платіжного дорученням від 19.05.2008 р. № 53.
Отже, що в порядку ч. 2 ст. 35 ГПК України та з урахуванням загальних принципів застосування відповідальності за цивільне правопорушення у вигляді відшкодування збитків, судами мотивовано встановлено завдання позивачу збитків в розмірі 20 000,00 грн. внаслідок поставки неякісного Трансформатору.
Стаття 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Враховуючи те, що норми даної статті не пов'язують відшкодування шкоди із наявністю договірних відносин між сторонами, а також те, що судами встановлено спричинення шкоди внаслідок неналежної якості товару, виготовленої ПП "Елтіз", колегія суддів оцінює як обґрунтований висновок судів про задоволення позовних вимог до відповідача-1.
Доводи, викладені скаржником в касаційній скарзі, висновків господарських судів не спростовують.
Крім того, колегія суддів погоджується із застосуванням судами норм п. 6 ст. 80 ГПК України та припинення провадження по справі в частині вимог до ТОВ "Інел". Мотивованим є і висновки судів, що ґрунтуються на нормах ст. 23 ЦК України та ст.ст. 44, 49 ГПК України, про відмову в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди та витрат на відшкодування вартості наданої правової допомоги.
Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.
Відповідно до п.1 Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. у справі № 1-1/2010 "В аспекті конституційного подання: -визначення у положенні пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України як однієї з основних засад судочинства "забезпечення … касаційного оскарження рішення суду" у системному зв'язку з положеннями частини першої статті 8, статті 125 Основного Закону України означає лише одноразове касаційне оскарження та перегляд рішення суду; законом можуть бути передбачені й інші форми оскарження та перегляду рішень судів загальної юрисдикції". Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Елтіз" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 10.11.2009 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.03.2010 р. у справі № 15/154/09 залишити без змін.
Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя І. Волік
Судді: Н. Капацин
О. Кролевець