27 липня 2010 р. № 27/244-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоЧернова Є.В.,
суддів:Уліцького А.М.,
Цвігун В.Л.
розглянувши касаційну скаргуУправління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради
на постановувід 20.04.10 Дніпропетровського апеляційного господарського суду
та на рішеннявід 15.12.09
у справі№27/244-09
господарського судуДніпропетровської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс"
доУправління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради
третя особаДніпродзержинська міська рада
простягнення 83131,23 грн.
за участю представників сторін
від позивача:у засідання не прибули
від відповідача:у засідання не прибули
від третьої особи:Плужник Н.В., дов.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради про стягнення 63645,79 грн. заборгованості за договором про надання послуг з санітарного оброблення та аналогічних послуг №19-08 від 06.03.08, а також 7921,72 грн. пені, 9544,49 грн. інфляційних, 2019,23 грн. 3% річних. До участі в справі в якості третьої особи залучено Дніпродзержинську міську раду.
Відповідач проти позову заперечив, оскільки він створений після укладення спірного договору та не є його стороною, а також посилаючись на обставини оплати послуг у межах узгодженої сторонами суми договору та переданих йому бюджетних асигнувань.
Третя особа проти позову заперечила, посилаючись на те, що спірні послуги з прибирання надані не на підставі договору №19-08 від 06.03.08, зобов'язання за яким виконані в повному обсязі.
Рішенням від 15.12.09 господарський суд Дніпропетровської області (суддя Татарчук В.О.) позов задовольнив, визнавши їх доведеними з підстав надання спірних послуг на підставі договору №19-08 від 06.03.08 з урахуванням додаткових угод.
Постановою від 20.04.10 Дніпропетровський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Дмитренко А.К. -головуючого, Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.) рішення суду першої інстанції змінив щодо стягнення пені лише в сумі 28,6 грн.
Ухвалою від 05.07.10 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування рішення і постанови в справі та відмову в позові новим рішенням.
Касаційна скарга мотивована тим, що річним планом на 2008 рік було передбачено лише 500000 грн. на закупівлю послуг з санітарного оброблення та аналогічних послуг на 2008 рік, що відповідає сумі договору №19-08 від 06.03.08, а спірна сума не відносилась до бюджетного зобов'язання, тому і оплачена бути не може.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 06.03.08 між Департаментом забезпечення життєдіяльності в місті Дніпродзержинської міської ради (замовник) та позивачем (виконавець) укладено договір №19-08 про надання послуг з санітарного оброблення та аналогічних послуг.
Згідно з п.п. 1.1, 1.2 цього договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати послуги з санітарного оброблення та аналогічні послуги: Лот 3. Чищення доріг, відповідно до технічного завдання замовника та тендерної пропозиції; а замовник сплачує надані відповідачем послуги за цінами, на умовах та у термін згідно з умовами цього договору, результатами тендеру, які є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 2.1 договору визначено суму договірних послуг в розмірі 500000 грн., у тому числі 83333,33 грн. ПДВ.
Відповідно до п.п. 2.7, 2.8 договору розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України на умовах відтермінування платежу до 15 календарних днів; сума визначена у договорі про надання послуг та зобов'язання сторін договору підлягають відповідному коригуванню у разі зменшення бюджетних призначень; розрахунок за надані послуги здійснюється після підписання обома сторонами акту виконаних робіт шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця в термін не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.
Рішенням Дніпродзержинської міської ради №371-21/V від 23.04.08 "Про внесення змін до рішення міської ради від 13.10.06 №63-04/V "Про затвердження структури виконавчих органів Дніпродзержинської міської ради V скликання, загальної чисельності апарату міської ради та її виконавчих органів" утворено Управління комунального господарства міської ради шляхом виділення із Департаменту забезпечення життєдіяльності в місті. З цього приводу між Управління комунального господарства міської ради та позивачем 01.08.08 укладено додаткову угоду №1 до договору №19-08 від 06.03.08.
Додатковою угодою №2 від 24.12.08 до вказаного договору сторони внесли зміни щодо розміру договірної ціни в сумі 499639,31 грн., у тому числі 83273,22 грн. ПДВ.
Додатковою угодою №3 сторони продовжили договір на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2009 році та погодили суму договірних послуг з 01.01.09 у розмірі 15% вартості суми договору, укладеного у 2008 році, яка становить 75000 грн., у тому числі 12500 грн. ПДВ.
Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач заявив вимоги про стягнення 63645,79 грн. заборгованості за договором №19-08 від 06.03.08, а також 7921,72 грн. пені, 9544,49 грн. інфляційних, 2019,23 грн. 3% річних.
При розгляді справи суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Департамент забезпечення життєдіяльності в м місті Дніпродзержинської міської ради звернувся до позивача з листом №2479/4-03 від 11.07.08 з проханням виконати роботи з механічного прибирання доріг по просп. Леніна, вул. Сировця, просп. Ювілейному, просп. Пеліна, вул. Дніпропетровській, мостовому переходу через р. Дніпро з 14.07.08 до 19.07.08, зазначивши про гарантування оплати.
Факт виконання позивачем наведених послуг підтверджується підписаним позивачем та департаментом актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року та фактично не заперечується відповідачем і третьою особою.
З огляду на вказані обставини та нездійснення відповідачем оплати виконаних робіт за вказаним актом суди дійшли висновку про виникнення у відповідача заборгованості в розмірі 63645,79 грн.
Тобто суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність заборгованості відповідача перед відповідачем за договором №19-08 від 06.03.08, виходячи з дослідження лише акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року, а також листа №2479/4-03 від 11.07.08, пов'язаність якого саме з спірним у справі договором судами не з'ясовано.
При вирішенні спору суди належним чином не з'ясували усі правовідносини сторін щодо виконання спірного договору протягом строку його дії, зокрема, виконання позивачем зобов'язань з надання послуг відповідно до технічного завдання замовника та тендерної пропозиції, а також оплати відповідачем цих послуг за цінами та на умовах договору і результатів тендеру.
Судами взагалі залишено поза увагою обставини укладення спірного в справі договору за результатами тендеру і не досліджено умови відповідної тендерної документації та тендерної пропозиції позивача, зокрема, щодо обсягу запланованих до закупівлі за бюджетні кошти послуг, умов і строків їх надання з урахуванням технічного завдання, а також їх вартості.
Крім того, судами не надано правової оцінки вимогам позивача щодо стягнення спірної заборгованості, а також пені, інфляційних і 3% річних на підставі умов спірного договору стосовно порядку оплати послуг з урахуванням їх бюджетного фінансування, а також відповідного законодавства, що регулює ці правовідносини.
З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх суттєвих обставин, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, ст.ст. 6, 8, 125, 129, 150 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.96 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.10, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.10 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.09 у справі №27/244-09 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.Чернов
Судді А.Уліцький
В.Цвігун