Справа №: 452/3526/21
Іменем України
13 вересня 2022 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Карнасевич Г.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Самбірського районного відділу поліції Головного
управління національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної
відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , за
ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 115402 від
16.09.2021 року, ОСОБА_1 16.09.2021 року близько 20 год. 48 хв. в м. Самборі Львівської
області по вул. Шевченка, 26 керував автомобілем марки «OPEL - VEKTRA», державний
номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з
порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження
медичного огляду на стан сп'яніння з використанням технічного засобу Drager Alkotest
6820 на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5
Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 своєї вини не визнав, просив провадження у
справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
закрити за відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення,
посилаючись на те, що 16.09.2021 року о 20 год. 48 хв. в м. Самборі Львівської області по
вул. Шевченка, 26 керував транспортним засобом - автомобілем марки «OPEL - VEKTRA», державний номерний знак НОМЕР_1 . У стані алкогольного сп'яніння не перебував. Був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з поліцейським останній запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Проти проходження огляду він заперечив, так як прилад на визначення стану алкогольного сп'яніння був, на його думку, розпечатаний. Після цього його було доставлено у Самбірську ЦРЛ, де він знаходився у масці та пояснив медичним працівникам, що на даний час хворіє на «COVID-19» і спілкування з ним є ризиком для оточуючих, тому огляд на стан алкогольного сп'яніння ніхто не здійснював. Він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння. У медичному закладі працівниками поліції у нього було насильно відібрано та незаконно вилучено сумку з грошовими коштами та всіма документами. Крім того, зазначив, що причина зупинки автомобіля була безпідставною. Йому не було роз'яснено його права та причину зупинки, не було надано можливості скористатися правовою допомогою.
Адвокат Дашинич І.Б., який надавав ОСОБА_1 правову допомогу, надав суду письмові пояснення та посилався на те, що 16.09.2021 року ОСОБА_1 не вживав алкоголю за кермом, про що пояснював інспектору, а поліцейський, який складав протокол, не пропонував йому пройти освідування за процедурою, як і не складав при ньому документів, наявних в матеріалах адміністративно справи, окрім протоколу. ОСОБА_1 відразу було запропоновано поїхати в Самбірську ЦРЛ (що є порушенням ст. 266 КУпАП), де ОСОБА_1 пояснив, що в даний час хворіє на «COVID-19» і спілкування з ним є ризиком для оточуючих, тому огляд на стан алкогольного сп'яніння ніхто не здійснював. Він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 115402 від
16.09.2021 року убачається, що ОСОБА_1 16.09.2021 року близько 20 год. 48 хв. керував автомобілем марки «OPEL - VEKTRA», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Шевченка в м. Самборі Львівської області і відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У вищевказаному протоколі серії ОБ № 115402 від 16.09.2021 року в графі «свідки чи
потерпілі» нічого не зазначено, однак п. 2.3. Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 16.02.2015 № 3/02-15 (зі змінами згідно з наказом Уповноваженого 14.02.2018 №3/02-18) (далі - Порядок №3/02-15) передбачає, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; наявність або відсутність пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відтак, в графі протоколу необхідно зазначати свідків чи потерпілих, а якщо вони відсутні вказати «відсутні», а тому такий оформлений неналежним чином.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 115402 від
16.09.2021 року немає відмітки про те, що гр. ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, також такі відомості не містяться в відеоматеріалах, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що свідчить про порушення поліцейським порядку складання протоколу.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Крім того, однією з підстав (у сукупності) для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності може бути «неповідомлення про проведення зйомки на боді - камеру» (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі № 524/832/17, адміністративне провадження № К/9901/23762/18 (ЄДРСРУ № 83104486).
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Із рапорту поліцейського Вовка Т.Ю. від 17.09.2021 року убачається, що під час чергування 19.09.2021 року о 20 год. 39 хв. здійснювався виїзд по анонімному повідомленні ЄО7262 від 17.09.2021 року про те, що у м. Самборі Львівської області по вул. І.Виговського рухається автомобіль марки «OPEL - VEKTRA», державний номерний знак НОМЕР_1 із порушеннями ПДР України. Даний автомобіль було виявлено по вул. Шевченка в м. Самборі Львівської області, що не відповідає зазначеному в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 115402 (до того ж такий не є належним та допустимим доказом, оскільки стосується позиції тільки поліцейського як заінтересованої особи (ВС/КАС, постанова від 20.05.2020 року по справі № 524/5741/16).
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним
засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що
знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок
виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Саме таким порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України, є Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. №1103 в редакції від 28.10.2015 року (далі - Порядок №1103).
Згідно п. 3 Порядку №1103 огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У відповідності до п. 4 цього Порядку огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
В матеріалах справи є Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому не зазначено ні дати його складання, ні свідків, хоча присутність таких є обов'язковою згідно п. 4 Порядку №1103, ні серійного номеру технічного засобу Drager Alcotest 6820, на який ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд, та в подальшому дати можливість дослідити питання про те, чи не втратило свою чинність свідоцтво про повірку цього приладу, а тому цей Акт огляду не є належним та допустимим доказом та не може братися судом до уваги.
Згідно п. 6 Порядку №1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно п.7 Порядку №1103 поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції від 16.09.2021 року не вбачається, що такий складався при ОСОБА_1 (а такий і не складався) і що саме останній відмовився і що це не є лише редакція поліцейського, оскільки там відсутній його підпис, що дає підстави вважати його недопустимим доказом.
Відео докази - не є належним та допустимим доказом, оскільки відеозапис, поданий на підтвердження факту порушення ПДР, є належним доказом якщо в протоколі є посилання на технічний засіб за допомогою якого здійснено даний відеозапис (ВС/КАС, справа
№ 524/5536/17 постанова від 15.11.2018 року).
Зазначене дає підставу вважати, що наявне порушення процедури з приводу встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та повне недотримання вимог КУпАП тягне за собою визнання доказів недопустимими та закриття провадження у справі.
Допитаний в суді начальник ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області
ОСОБА_2 пояснив, що 16.09.2021 року заступив на чергування з інспектором поліції
Сорокою В.В. та ОСОБА_3 . Під час чергування надійшов анонімний виклик, в якому було повідомлення, що в м. Самборі Львівської області по вул. І.Виговського рухається автомобіль марки Опель - Вектра, державний номерний знак НОМЕР_1 з порушеннями
ПДР. Даний автомобіль зупинили на вул. Шевченка, водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», в подальшому був
доставлений у Самбірську ЦРЛ, де було встановлено особу правопорушника, який пояснив, що на даний час хворіє на «COVID-19» і відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Всі необхідні документи складами після вилучення посвідчення водія у Самбірському відділі поліції.
Допитаний в суді у якості свідка поліцейський ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 пояснив, що 16.09.2021 року було зареєстровано повідомлення, що у м. Самборі Львівської області по вул. І.Виговського, рухається автомобіль марки Опель - Вектра, державний номерний знак НОМЕР_1 з порушеннями ПДР, та водій перебуває ймовірно у нетверезому стані. У зустрічному напрямку на вул. Заміській у м. Самборі побачили вищевказаний автомобіль. Включили проблискові маячки. Даний автомобіль заїхав на вул. Шевченка біля будинків та був ними зупинений. Водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, йому було запропоновано проїхати у відділ поліції, на що він погодився. Було проведено поверхневий огляд, у ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія та технічний паспорт.
Під час розгляду справи інспектор поліції ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Мига В.В. пояснила, що 16.09.2021 року було зареєстровано повідомлення, що у
м. Самборі Львівської області по вул. І.Виговського, рухається автомобіль марки Опель - Вектра, державний номерний знак НОМЕР_1 з порушеннями ПДР. Даний автомобіль було виявлено у м. Самборі по вул. Шевченка. Водій від проходження медичного огляду на стан сп'яніння з використанням технічного засобу Drager Alkotest 6820 на місці зупинки та в медичному закладі відмовився. Подальші обставини пригати не може.
Вислухавши учасників судового процесу, проаналізувавши матеріали адміністративної справи, приходжу наступного висновку.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст.ст. 9-12, 280 КУпАП, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема, об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення, має бути належним у протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді кожної справи суддя зобов'язаний з'ясувати обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, а винесене у справі судове рішення має ґрунтуватись на конкретних доказах.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП адміністративний матеріал повинен містити фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП. Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 зазначено: п.3 розділу I: ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; п.6 розділу І: огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку); п.7 розділу I: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатом огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення; п.1 розділу II: за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 з наступними змінами: п.3 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров'я; п.6 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я; п.7 поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Для встановлення події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідно зафіксувати факт виявлення правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом збирання доказів у тому числі фіксації події правопорушення, а саме факту керування транспортним засобом водієм, у якого є ознаки алкогольного сп'яніння, і подальшої процедури проходження огляду водія на стан алкогольного сп'яніння чи відмови від проходження такого огляду.
У якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 115402 від 16.09.2021 року, рапорт від 17.09.2021 року, в якому зазначено, що під час чергування 19.09.2021 року працівниками поліції було здійснено виїзд по анонімному повідомленні, що не відповідає дійсності та наявні розбіжності із датою у протоколі, направлення на огляд водія у лікарню, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також відеозапис, розміщений на DVD-диску.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Частиною 3 статті 258 КУпАП встановлено, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, згідно якої постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.
Відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху (постанова КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада
2018 року).
Згідно Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року (далі Інструкція № 1026), яка регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів, включення відео реєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки. Тобто запис відеозапису, якщо він здійснювався із нагрудної камери поліцейського, має бути повним, а не його окремі кориговані частини.
При цьому, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото, або відеозапис підлягають зазначенню у постанові про адміністративне правопорушення не лише у випадку фіксації правопорушення здійсненої у автоматичному режимі, а й у інших випадках, оскільки ч. 3 ст. 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Вимоги ж до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режими, визначені частиною четвертою вказаної статті. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 15.11.2018 р. по справі № 524/5536/17 (адміністративне провадження № К/9901/1403/17), яка повинна враховуватися судом при вирішенні цих правовідносин.
Відеозаписи, які долучені до протоколу серії ОБ №115402 від 16.09.2021 року, здійснені з порушенням Інструкції № 1026, так як не є повними з моменту початку виконання поліцейськими службових обов'язків і до їх завершення.
Доданий до матеріалів справи відеозапис не відтворює повністю вищевказаної події, зокрема, від моменту зупинення автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , до часу оформлення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки такий відеозапис, всупереч вимогам вказаної вище інструкції, не є безперервним. Вказане, відповідно, унеможливлює беззаперечне встановлення у повному обсязі обставин події.
Як було викладено Верховним Судом у постанові від 20.05.2020 року по справі №524/5741/16-а, поліцейський є зацікавленою особою, а тому його рапорт не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Окрім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №115402 від 16.09.2021 року зазначено, що в ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, В той же ж час, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що в ОСОБА_1 лише запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, що ставить під сумнів обидва документи.
Разом з тим, посилання ОСОБА_5 на те, що йому не надали можливості скористатися правовою допомогою, також не можуть залишитися поза увагою. Слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів протилежного та не спростовують доводи останнього. Відтак, у зв'язку з відсутністю безперервного відео, неможливо встановити протилежного.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Аналогічні положення Конституції України поширюються і на осіб, які обвинувачуються у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №25-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку та обставини справи свідчить про те, що працівниками поліції не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини.
Так, у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ССПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних не законним шляхом, також на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, і якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь даної особи.
У відповідності до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» неприпустимим є спрощений підхід до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства») оскільки такі відомості не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Таким чином, враховуючи, що всі розбіжності та сумніви тлумачаться на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а відтак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Суд будучи органом що здійснює правосуддя, не може брати на себе функцію збирання доказів та документальну законну фіксацію правопорушення, котра в даному випадку не була виконана належним чином. Також суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який ... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Pocii»(Karelin v.Russia), заява № 926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Аналізуючи викладене та відповідно до положень ст.252 КУпАП, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що у даному, конкретному випадку не доведено склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки вину обґрунтовано на недостатніх доказах, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного і міжнародного законодавства, а тому вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП має бути закритим на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130, 247, 251, 266 276, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Суддя