15 липня 2010 р. № 11/156-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:
суддів:Гоголь Т.Г.,
Олійника В.Ф., Швеця В.О.
розглянувши матеріали касаційної скаргиОСОБА_4
на ухвалуЖитомирського апеляційного господарського суду від 12.05.10
у справі№11/156-08
за позовомОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "МТС"
третя особаДержавний реєстратор Хмельницької районної державної адміністрації у Вінницькій області
про
та за зустрічним позовом
до
про
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору
до
провизнання недійсним протоколу загальних зборів
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "МТС"
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Визнання права на частки в статутному фонді
ОСОБА_4
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "МТС", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
визнання дійсним рішення загальних зборів учасників товариства
До Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 12.05.10, якою відмовлено ОСОБА_4 у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.04.10 про відмову у вжитті заходів забезпечення позову.
Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону. Тобто, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції. Зокрема, такий випадок встановлений частиною першою статті 106 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до положень якої ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Таким чином оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в яких йдеться про винесення судом даних ухвал. Враховуючи, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, тому вказане свідчить про те, що оскаржувана скаржником ухвала є такою, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 12.05.10 у справі №11/156-08.
Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.
Головуючий суддяТ.Гоголь
судді:В.Олійник
В.Швець