Справа № 307/1379/22
Провадження № 2/307/305/22
11 жовтня 2022 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гримут В.І.
за участі секретаря Ком'яті Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей,
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 23серпня2012 року по 27 січня 2021 року. Рішенням суду шлюб розірвано. Мають синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачем та знаходяться на його утриманні. Третього травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про визначення місця проживання дітей з ним. Посилається на те, що майже три роки відповідачка проживає окремо, не приймає участі у вихованні дітей та не допомагає їм матеріально. Синів утримує за власні кошти та проживає разом з ним у будинку матері. Він має роботу, самостійний дохід і постійне місце проживання. Його колишня дружина ОСОБА_5 майже три роки знаходиться за кордоном, не приймає участі у вихованні їхніх дітей та не цікавить їхнім життям взагалі. Надав суду заяву в якій просить розглянути справу в його відсутності.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Відзиву на позов не подавала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.
У шлюбі між сторонами народилися ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до довідки Тересвянської селищної ради від 27.04.2022 та акту обстеження матеріально-побутових умов від 27.04.2022, ОСОБА_1 проживає разом з дітьми у будинку матері. Виховує та має на утриманні двох малолітніх дітей. Колишня дружина ОСОБА_5 , за вказаною адресою не проживає та знаходиться за кордоном. До складу сім'ї ОСОБА_1 входять: син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та мати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно висновку органу опіки та піклування в особі Тересвянської селищної ради № 05-21/1128 від 26.09.2022, вважається за доцільне визначити місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцем АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27.09.1991 року, визначено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з вимогами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до чч. 1 та 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 157 СК України той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
Відповідачка будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи жодного разу в судове засідання не з'явилася, відзиву на позов або заперечень не подала, що свідчить про її байдуже відношення до питання з ким проживають чи будуть проживати діти.
Враховуючи, надані позивачем докази, відсутність заперечить відповідачки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
У відповідності до ст. 141 ч. 2 п. 1 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки судові витрати у сумі 992.40 грв.
За таких обставин, керуючись стст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, стст. 141, 153, 155, 157, 160 СК України суд,
Позов задовольнити повністю. Визначити місце проживання синів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцем АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп. судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повне рішення складено 11.10.2022 року.
Головуючий В.І. Гримут