Справа № 303/6625/22
Провадження № 3/303/3003/22
11 жовтня 2022 року м.Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Котубей І.І., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , не працюючої,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 094337 від 23.09.2022 року, громадянка ОСОБА_1 , 23 вересня 2022 року, о 13 год. 40 хв. в АДРЕСА_1 , ухилялася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання своїх дітей ОСОБА_2 , а саме вживає алкогольні напої, в будинку брудно.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що належним чином виконує батьківські обов'язки, та вживає заходів щодо надання дітям належних умов для проживання. В матеріалах справи відсутні докази порушення нею норм чинного законодавства України, чим не доведено її вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, орган (посадова особа) встановлює у визначеному законом порядку на основі будь-яких фактичних даних, тобто доказів. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Відповідальність за ст. 184 КУпАП настає у разі, коли ухилення батьків або осіб, які їх замінюють від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей має систематичний характер. Разовий характер відповідних дій не утворює складу правопорушення, відповідальність за яке передбачено цією статтею.
Про систематичний характер дій ОСОБА_1 щодо ухилення від виконання обов'язків в протоколі не зазначено.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 094337 від 23.09.2022 року, рапорт ПОГ СВГ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області від 23.09.2022 року, пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 23.09.2022 року, та фотозображення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання своїх дітей ОСОБА_2 , при цьому згідно наявних в матеріалах справи пояснень, ОСОБА_1 є матір'ю трьох дітей.
Із змісту рапорту ПОГ СВГ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області від 23.09.2022 року вбачається, що під час патрулювання ними було виявлено громадянку ОСОБА_1 , яка вчинила адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП, після чого на неї було складено адміністративний протокол.
Аналізуючи зміст даного рапорту, не зрозумілим є факт виявлення громадянки ОСОБА_1 та причин складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення. Що саме розуміється під словом «виявлення» є не зрозумілим.
Згідно пояснення ОСОБА_1 від 23.09.2022 року вбачається, що остання є матір'ю трьох дітей, за якими належним чином доглядає. Щодо утримання будинку, то на ремонт не вистачає коштів. Аналогічні пояснення зазначені ОСОБА_3 від 23.09.2022 року, які приєднані до матеріалів справи.
Крім того, до матеріалів справи інспектором поліції долучені фотозображення, які належним чином не оформлені, де саме вони зроблені, та що саме на них зафіксовано не зазначено.
На підтвердження вчинення громадянкою ОСОБА_1 дій, які зазначені в протоколі, інспектором поліції не додано жодного доказу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» Європейський суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
З врахуванням вищенаведеного приходжу до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази порушення ОСОБА_1 вимог закону за обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 184, ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Мукачівський міськрайонний суд.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду Іван КОТУБЕЙ