Справа № 127/27280/20
Провадження № 2/127/4649/20
29.09.2022 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Романюк Л.Ф.,
при секретарі Курутіній О.В.,
за участі представника відповідача Мизиненка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного Товариства «Мегабанк» (61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 30) за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування запису,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного Товариства «Мегабанк» за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування запису, мотивуючи свої вимоги тим що, ОСОБА_3 20.03.2008 року отримала свідоцтво про право власності на житло загальною площею 30,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Також наявне реєстраційне посвідчення з Вінницького обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації від 14.04.2008 року. 15.04.2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці було винесено заочне рішення по справі № 2-1707/10 за позовом ПАТ «Мегабанк» в особі Вінницького центрального регіонального відділення ПАТ «Мегабанк» до ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
26.05.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області було винесено заочне рішення по справі №127/4208/14-ц, яким відмовлено повністю у позові ПАТ «Мегабанк», в особі Вінницького центрального регіонального відділення до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа орган опіки та піклування Вінницької міської ради, про виселення та знаття з реєстраційного обліку.
28.07.2014 року Апеляційним судом Вінницької області було винесено рішення, яким задоволено скаргу ПАТ «Мегабанк» по справі № 127/4208/14-ц, вирішено виселити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_4 без надання іншого житлового приміщення та зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області зняти з реєстрації ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_4 .
Після винесення даного рішення 15.08.2014 року був виданий Вінницьким міським судом Вінницької області виконавчий лист по справі № 127/4208/14-ц.
02.09.2014 року ОСОБА_4 та неповнолітню ОСОБА_5 було знято з реєстрації без відома ОСОБА_4
19.01.2015 року державним виконавцем Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Микитюком М.О. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
При цьому 26.01.2015 року ПАТ «Мегабанк» уклав договір купівлі - продажу квартири з ОСОБА_2 , який приймає квартиру АДРЕСА_5 . Ціна квартири, що вказано у договорі складає 260 000,00 грн. без згоди ОСОБА_4 .
Під час укладення договору купівлі - продажу квартири приватний нотаріус ОСОБА_6 вносить в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 квартири за адресою АДРЕСА_4 , номер запису про право 8498681 від 26.01.2015 року о 16:53:46 для подальшого відчуження.
Лише під час виконавчого провадження ОСОБА_1 стало відомо про те, що сталися вищенаведені події та винесені рішення, жодне з рішень не було належним чином надіслане та вручене ОСОБА_1
28.05.2015 року державним виконавцем Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Микитюком М.О. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, так як згідно акта державного виконавця від 28.05.2015 року боржника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виселено з квартири без надання іншого приміщення.
В липні 2015 року ОСОБА_1 звертається в суд з позовом про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 26.01.2015 року між ПАТ «Мегабанк» та з ОСОБА_2 , справа № 127/15802/15-ц.
ОСОБА_2 лише 10.09.2015 року здійснює перерахунок коштів на рахунок ПАТ «Мегабанк» у розмірі лише 260 000,00 грн., що в два рази менше дійсної вартості квартири, підтверджується квитанцією № 1470_3 від 10.09.2015 року.
13.01.2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 127/4208/14-ц було скасовано рішення Апеляційного суду Вінницької області від 28.07.2015 року та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Після чого 12.05.2016 року Апеляційний суд Вінницької області виніс ухвалу по справі №127/4208/14-ц, якою апеляційну скаргу ПАТ «Мегабанк» було відхилено, а заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26.05.2014 року залишено без змін.
Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були виселені незаконно, в зв'язку з чим поновили реєстрацію місце проживання у квартирі АДРЕСА_4 з 26.12.2016 року.
ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 з 26.12.2016 року, що підтверджується довідкою №45420 від 24.09.2020 року.
В підтвердження того, що у квартирі АДРЕСА_4 в період з 28.05.2015 року по 26.12.2016 року ніхто не проживав є акт мешканців будинку від 30.09.2019 року, що перевірено та затверджено Міським-комунальним підприємством «Управляюча компанія Житло-Гарант».
У виписці з особового рахунку № НОМЕР_1 від 25.09.2020 року по квартирі АДРЕСА_4 , відображено, що ОСОБА_9 була прописана з даній квартирі з 01.04.2001 року по 02.09.2014 року, і пізніше взята на облік з 26.12.2016 року. Дочка ОСОБА_3 . ОСОБА_5 була зареєстрована в даній квартирі з 21.08.2001 року по 02.09.2014 року, та взята знову на облік з 26.12.2016 року.
19.09.2016року Вінницьким міським судом Вінницької області винесено рішення по справі №127/15802/15-ц, згідно якого визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, що по АДРЕСА_3 укладеним 26.01.2015 року між до ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_2
07.11.2016 року Апеляційний суд Вінницької області залишає без змін рішення Вінницького міського суду від 19.09.2016 року по справі №127/15802/15-ц.
13.09.2017року винесено ухвалу Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ, якою рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 07.11.2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції по справі №127/15802/15-ц.
29.01.2018 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області було відмовлено у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ПАТ «Мегабанк» про визнання недійсним договору-купівлі продажу квартири по справі №127/15802/15ц.
25.04.2018 року постановою Апеляційного суду Вінницької області рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29.01.2018 року залишено без змін по справі №127/15802/15-ц.
24.06.2020 року Верховний суд скасовує постанову Апеляційного суду Вінницької області від 25.04.2018 року та передає справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції по справі № 127/15802/15-ц.
16.10.2020 року Вінницьким апеляційним судом визнано недійсним договір купівлі - продажу квартири, що по АДРЕСА_3 укладеним 26.01.2015 року між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 по справі № 127/15802/15-ц.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 226605792 від 02.10.2020 року за ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_2 не зареєстровано жодного нерухомого майна як і за минулий час і за період розгляду справ, це єдине житло в якому вона проживає.
Отримавши постанову, ОСОБА_3 звернулась до нотаріуса для того щоб дізнатися порядок проведення реєстрації права власності по квартирі назад за неюна підставі постанови у справі № 127/15802/15-ц, проте нотаріус повідомив, що це неможливо, адже на сьогоднішній день у квартири зовсім інший власник.
16.11.2020 року була отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де зазначено власником квартири АДРЕСА_4 - АТ «Мегабанк» з 29.09.2020 року. Підставою державної реєстрації вказано договір про задоволення вимоги іпотеко держателя № 3544 від 29.09.2020 року, що зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю.
29.09.2020 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 укладено договір про задоволення вимог іпотеко держателя, за яким АТ «Мегабанк» в рахунок виконання зобов'язань ОСОБА_2 по кредитному договору № 0811-2015 від 02.02.2015 року, набуло право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
АТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 були обізнані про те, що відбувається судовий процес у справі № 127/15802/15-ц за позовом про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири від 26.01.2015 року.
Про укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя в судовому засіданні 06.10.2020 року у справі № 127/15802/15-ц АТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 не повідомили, дана угода була укладена за попередньою змовою АТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 .
Судова колегія апеляційного суду у справі № 127/15802/15-ц 06.10.20202 року винесла постанову і визнала недійсним договір купівлі - продажу квартири, що по АДРЕСА_3 укладеним 26.01.2015 року між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 .
Після винесення постанови Вінницьким апеляційним судом у справі № 127/15802/15-ц право власності за ОСОБА_2 по договору купівлі - продажу квартири від 26.01.2015 року скасоване, що означає повернення права власності на квартиру за ОСОБА_3 , адже саме вона була попереднім власником, що підтверджується витягом № 32696048 від 26.01.2015 року.
Просила суд, скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності № 38419191 на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 за АТ «Мегабанк» проведений відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54317146 від 29.09.2020 року, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю.
Витребувати із чужого незаконного володіння в АТ «Мегабанк» у власність ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 квартиру загальною площею 30,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:558199263101.
Представник позивача ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_11 в судовому засіданні в режимі відео конференції, позовні вимоги не визнав, заперечував, щодо їх задоволення.
26.02.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву АТ «Мегабанк», відповідно до якого витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово - правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч.1 ст.388 ЦК України.
Крім того, у відповідності до вимог ч.2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Таким чином, твердження позивача спростовуються тим, що між ОСОБА_3 та АТ «Мегабанк» було укладено кредитний договір № 83-01ПВ/2008 від 25.07.2006 року та іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу від 05.09.2008 року за реєстровим № 4598. Відповідно до умов якого ОСОБА_3 передала в іпотеку АТ «Мегабанк» квартиру АДРЕСА_4 .
Саме в зв'язку з порушенням ОСОБА_3 умов кредитного договору № 83-01ПВ/2008 від 25.07.2006 року, АТ «Мегабанк» отримало задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки, шляхом укладення договору купівлі - продажу вищезазначеного майна з ОСОБА_2 .
В подальшому 15.10.2015 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 , в забезпечення виконання останнім зобов'язань за кредитним договором №08П/2015 від 02.02.2015 року, було укладено іпотечний договір № 08П/2015-з, предметом іпотеки за яким є - квартира АДРЕСА_4 .
29.09.2020 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 укладено договір про задоволення вимог іпотеко держателя, що зареєстровано в реєстрі за № 3544, за яким АТ «Мегабанк» в рахунок виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором №08П/2015 від 02.02.2015 року набуло право власності на вище вказану квартиру.
Предметом позову є вимога позивача про витребування майна з незаконного володіння, проте, право власності у відповідача на спірне майно виникло на підставі іпотечного договору, який не скасований та не оскаржується в даному чи в іншому позові, жодних дій з оскарження іпотечного договору чи реєстраційних дій з реєстрації права власності за АТ «Мегабанк» на спірне майно, так само як і свідоцтва про право власності на нерухоме майно, не було вжито позивачем та не надано до суду жодного доказу незаконності таких дій чи відповідного рішення суду.
Крім того, враховуючи той факт, що про порушення свого права позивач дізналась 28.05.2015 року, то строк позовної давності щодо вимог позовної заяви про скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 та витребування із чужого незаконного володіння вказаної квартири у справі 127/27280/20 сплив 28.05.2018 року.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 20.03.2008 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право власності на житло загальною площею 30,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Також наявне реєстраційне посвідчення з Вінницького обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації від 14.04.2008 року (Т.1а.с.10-11).
15.04.2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці було винесено заочне рішення по справі № 2-1707/10 за позовом ПАТ «Мегабанк» в особі Вінницького центрального регіонального відділення ПАТ «Мегабанк» до ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки (Т.1а.с.12-13).
26.05.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області було винесено заочне рішення по справі №127/4208/14-ц, яким відмовлено повністю у позові ПАТ «Мегабанк», в особі Вінницького центрального регіонального відділення до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа орган опіки та піклування Вінницької міської ради, про виселення та знаття з реєстраційного обліку (а.с.Т.114-16).
28.07.2014 року Апеляційним судом Вінницької області було винесено рішення, яким задоволено скаргу ПАТ «Мегабанк» по справі № 127/4208/14-ц, вирішено висилити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_4 без надання іншого житлового приміщення та зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області зняти з реєстрації ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_4 (Т.1а.с.17-18).
Після винесення даного рішення 15.08.2014 року був виданий Вінницьким міським судом Вінницької області виконавчий лист по справі № 127/4208/14-ц (Т.1 а.с.19).
26.01.2015 року ПАТ «Мегабанк» уклав договір купівлі - продажу квартири з ОСОБА_2 , який прийняв квартиру АДРЕСА_5 . Ціна квартири, що вказано у договорі складає 260 000,00 грн. без згоди ОСОБА_4 (Т.1 а.с.21-22).
Під час укладення договору купівлі - продажу квартири приватний нотаріус ОСОБА_6 вносить в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 квартири за адресою АДРЕСА_4 , номер запису про право 8498681 від 26.01.2015 року о 16:53:46 для подальшого відчуження.
28.05.2015 року державним виконавцем Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Микитюком М.О. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, так як згідно акта державного виконавця від 28.05.2015 року боржника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виселено з квартири без надання іншого приміщення (Т.1 а.с.22 зворот).
13.01.2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 127/4208/14-ц було скасовано рішення Апеляційного суду Вінницької області від 28.07.2015 року та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (Т.1 а.с. 23-26).
Після чого 12.05.2016 року Апеляційний суд Вінницької області виніс ухвалу по справі №127/4208/14-ц, якою апеляційну скаргу ПАТ «Мегабанк» було відхилено, а заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26.05.2014 року залишено без змін (Т.1 а.с. 26-29).
ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 з 26.12.2016 року, що підтверджується довідкою №45420 від 24.09.2020 року (Т.1 а.с.8-9).
19.09.2016року Вінницьким міським судом Вінницької області винесено рішення по справі №127/15802/15-ц, згідно якого визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, що по АДРЕСА_3 укладеним 26.01.2015 року між до ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 (т.1 а.с. 30-33).
07.11.2016 року Апеляційний суд Вінницької області залишив без змін рішення Вінницького міського суду від 19.09.2016 року по справі №127/15802/15-ц. (Т.1 а.с.34-37).
13.09.2017року винесено ухвалу Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ, якою рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 07.11.2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції по справі №127/15802/15-ц (Т.1 а.с.37-40).
29.01.2018 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області було відмовлено у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ПАТ «Мегабанк» про визнання недійсним договору-купівлі продажу квартири по справі №127/15802/15ц (Т.1 а.с.40-43).
25.04.2018 року постановою Апеляційного суду Вінницької області рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29.01.2018 року залишено без змін по справі №127/15802/15-ц(Т.1 а.с.44-47).
24.06.2020 року Верховний суд скасував постанову Апеляційного суду Вінницької області від 25.04.2018 року та передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції по справі № 127/15802/15-ц (Т.1 а.с.49-53).
16.10.2020 року Вінницьким апеляційним судом визнано недійсним договір купівлі - продажу квартири, що по АДРЕСА_3 , укладеним 26.01.2015 року між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 по справі № 127/15802/15-ц(Т.1 а.с.54-58).
16.11.2020 року була отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де зазначено власником квартири АДРЕСА_4 - АТ «Мегабанк» з 29.09.2020 року. Підставою державної реєстрації вказано договір про задоволення вимоги іпотеко держателя № 3544 від 29.09.2020 року, що зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. (Т.1 а.с.59-64).
29.09.2020 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 укладено договір про задоволення вимог іпотеко держателя, за яким АТ «Мегабанк» в рахунок виконання зобов'язань ОСОБА_2 по кредитному договору № 0811-2015 від 02.02.2015 року, набуло право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (Т.1 а.с.190).
Позивач вважає, що відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, та зазначає, що між сторонами у справі відсутні будь - які правовідносини зобов'язального характеру.
У системі правових норм, що регулюють цивільно - правовий захист права власності, центральне місце займають норми, які передбачають такий речово - правовий спосіб захистку права, як витребування майна із чужого незаконного володіння - віндикація.
Віндикацією є передбачений законом основний речово - правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Частиною 1 ст. 388 ЦК України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не мав знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово - правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст. 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Однією з таких підстав є вибуття з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребовування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.
Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
Положення ст. 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.12.2017 року у справі 6-2233цс16.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово - правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч.1 ст. 388 ЦК України.
Крім того, у відповідності до вимог ч.2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Таким чином, твердження позивача спростовуються тим, що між ОСОБА_3 та АТ «Мегабанк» було укладено кредитний договір № 83-01ПВ/2008 від 25.07.2006 та іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 05.09.2008 року за реєстровим № 4598. Відповідно до умов якого ОСОБА_3 передала в іпотеку АТ «Мегабанк» квартиру АДРЕСА_4 .
Саме в зв'язку з порушенням ОСОБА_3 умов кредитного договору № 83-01ПВ/2008 від 05.09.2008 року, АТ «Мегабанк» отримало задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки відповідно до рішення Ленінського райсуду м. Вінницы від 15.04.2010р. та шляхом укладення договору купівлі - продажу вище вказаного майна з ОСОБА_2 .
В подальшому 15.10.2015 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 , в забезпечення виконання останнім зобов'язань за кредитним договором №08П/2015 від 02.02.2015 року, було укладено іпотечний договір № 08П/2015-з, предметом іпотеки за яким є - квартира АДРЕСА_4 .
29.09.2020 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 укладено договір про задоволення вимог іпотеко держателя, що зареєстровано в реєстрі за № 3544, за яким АТ «Мегабанк» в рахунок виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором №08П/2015 від 02.02.2015 року набуло право власності на вище вказану квартиру.
Правовідносини сторін договору про задоволення вимог іпотекодержателя є цивільними відносинами, які з урахуванням ст. 1 ЦК України засновуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників.
В цивільному законодавстві зафіксований принцип свободи договору, водночас відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовому регулюванню права власності присвячений розділ І Книги третьої ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Таким чином до умов пред'явлення віндикаційного позову належать такі: 1)власник чи титульний володілець (в тому числі суб'єкт, якому майно належить на праві господарського відання чи оперативного управління) не повинен мати можливості здійснювати фактичне володіння над річчю;2) майно, яке хоче повернути колишній власник чи титульний володілець, збереглося в натурі та перебуває у фактичному володінні іншої особи;3) майно, яке підлягає віндикації, має бути індивідуально визначеним;4) віндикаційний позов має недоговірний характер та спрямований на захист речових прав;5)між позивачем і відповідачем мають бути відсутні договірні відносини, оскільки в такому азі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових способів.
А отже, позивач обрав невірний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки: між позивачем і відповідачем існували договірні відносини;позивач здійснював фактичне володіння квартирою АДРЕСА_4 , мешкаючи в ній, що в свою чергу виключає можливість пред'явлення віндикаційного позову.
Як вбачається з позову, АТ «Мегабанк» набуто у власність спірне майно на підставі іпотечного договору, таким чином, на думку АТ «Мегабанк», позивач не є особою, майно якої вибуло із власності поза її волею.
Крім того, спірне майно набуте АТ «Мегабанк» на підставі іпотечного договору та у повній відності до його умов і норм чинного законодавства, що не було оскаржено у встановленому згоном порядку, як вбачається з матеріалів справи та зі змісту позову.
Крім того предметом позову є вимога позивача про витребування майна з незаконного водіння, проте, право власності у АТ «Мегабанк» на спірне майно виникло на підставі іпотечного договору, який не скасований та не оскаржується в даному чи в іншому позові, жодних дій з оскарження іпотечного договору чи реєстраційних дій з реєстрації права власності за АТ «Мегабанк» на спірне майно, так само як і свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , не було вжито позивачем та не надано до суду жодного доказу незаконності таких дій чи відповідного рішення суду .
Оскільки між сторонами було укладено іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 05.09.2008 року з реєстровим № 4598, а отже між сторонами існували договірні відносини, то у позивача відсутня така необхідна умова пред'явлення віндикаційного позову, як те, що між ними мають бути відсутні договірні відносини, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально - правових способів.
Віндикаційний позов - це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого не власника, про що зазначено у розділі 6 п.10 «розмежування реституції і віндикації» аналіз окремих питань судової практики, що виникають при застосуванні судами рекомендаційних роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 10.01.2017 року».
Наявність між сторонами зобов'язальних правовідносин виключає можливість пред'явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння: між ОСОБА_3 та АТ «Мегабанк» були укладені 05.09.2008 року кредитний договір № 83 - 01ПВ/2008 та іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 05.09.2008р. за реєстровим №4598, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передало в іпотеку: квартиру АДРЕСА_4 , яка належали на праві власності ОСОБА_3 .
Отже твердження позивача не відповідають дійсності та не підтверджуються фактичними обставинами справи та правовідносинами, що існують між сторонами з огляду на наступне.
Між сторонами існує укладений договір іпотеки нерухомого майна - квартири АДРЕСА_4 .
Враховуючи вище викладене, позивачем обрано неналежний спосіб захисту права шляхом подачі віндикаційного позову.
АТ «Мегабанк'є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки майно набуте на підставі іпотечного договору №08П/2015-з, що укладений 02.02.2015 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 в забезпечення виконання останнім умов кредитного договору №08П/2015 від 02.02.2015 року.
Отже, втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Таким чином, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обгрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07).
Щодо заявлених позовних вимог скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 за АТ «Мегабанк», слід зазначити наступне.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі також - Закон України № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Отже, керуючись положеннями наведеного Закону України у чинній редакції, заявлена ОСОБА_9 вимога про скасування запису про державну реєстрацію права власності не є належним способом захисту порушеного права.
Оскільки сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є самостійною підставою для відмови в позові, суд вважає що позивачкою не пропущений строк звернення до суду з даним позовом, оскільки і на момент звернення з даним позовом до суду позивачка не була ознайомлена з іпотечним договором, укладеним між ПАТ " Мегабанк" та ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 387, 388, ст. ст. 10, 23,57-60, 212-215 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного Товариства «Мегабанк» (61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 30) за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування запису - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення буде виготовлено 10.10.2022 року.
Суддя: