145/634/22
2/145/798/2022
Іменем України
"03" жовтня 2022 р. смт. Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вальчука В.В.,
за участі секретаря Крикливої М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Оксютенко Людмила Іванівна до Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за заповітом,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гнівань Вінницького району померла ОСОБА_2 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 (до перейменування згідно рішення Іванковецької сільської ради № 37 від 09.02.2016 р - Гайдара) буд, 3.
Після її смерті відкрилася спадщина, до якої входить житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла їй.
Вона прийняла спадщину після ОСОБА_2 шляхом подання заяви до Тиврівської державної нотаріальної контори.
Житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 , належав колгоспному двору, головою якого був чоловік померлої ОСОБА_3 .
Отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_2 на будинок з господарськими будівлями у нотаріуса вона не має можливості, так як нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану нерухомість, мотивуючи свою відмову тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 був власністю колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_4 .
Просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 : житловий будинок 1956 року забудови, означений в техпаспорті літ. «А», з верандою «а», загальною площею приміщень 60.0 кв.м., житловою площею 27.2 кв.м., допоміжною площею 23.2 кв.м., площею літніх приміщень 9.6 кв.м., ганок, літню кухню "Б", сарай «Б», сарай «б», погріб з шиєю «В», хвіртку № 4, ворота № 5, огорожу № 6, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гнівань Вінницького району Вінницької області.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, представник позивача подала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити з підстав, наведених в позовній заяві, просить справу розглянути у її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву в якій просить справу розглянути у їх відсутності позовні вимоги визнають та проти задоволення позову не заперечують.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Частиною 1 ст.223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу її відкриття.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гнівань Вінницького району померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про її смерть (а.с. 4), яка до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 (до перейменування згідно рішення Іванковецької сільської ради № 37 від 09.02.2016 р - Гайдара) буд, 3, що стверджується довідкою Тиврівської територіальної громади с. Іванківці № 007 від 19.01.2022 р. (а.с.19).
Після її смерті відкрилася спадщина, до якої входить житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою Тиврівської територіальної громади, с. Іванківці № 007 від 19.01.2022 року (а.с. 19).
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 . Заповіт 29 червня 2017 року посвідчений секретарем Іванковецької сільської ради та зареєстрований в реєстрі за №29 (а.с. 16).
Позивачка прийняла спадщину після ОСОБА_2 шляхом подання заяви до Тиврівської державної нотаріальної контори, 02.02.2022 року нотаріусом заведена справа за №10/2022 щодо майна ОСОБА_2 , що стверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 27).
Житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 , належав колгоспному двору, головою якого був чоловік померлої ОСОБА_3 . Право власності колгоспного двору посвідчується свідоцтвом №12 про право особистої власності на домоволодіння, виданим виконкомом Іванківської сільської ради 25.06.1990 року відповідно до рішення Тиврівської районної ради № 143 від 21.08.1990 року. Свідоцтво про право власності зареєстроване в КП «ВООБТІ» 25.08.1990 року (а.с. 6).
Згідно цього свідоцтва житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_2 , належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_4 . ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день його смерті разом з ним проживала його дружина ОСОБА_2 , яка була останнім членом колгоспного двору. Вказані обставини стверджуються довідками Тиврівської територіальної громади с. Іванківці № 045 від 16.05.2022 року (а.с. 20), №007 від 19.01.2022 (а.с. 19) , № 002 від 19.01.2022 (а.с. 21) та виписками з погосподарської книги № 2 за 1996-2000 р. в яких вказано, що в будинку АДРЕСА_2 до дня своєї смерті була зареєстрована і проживала одна особа ОСОБА_2 .
Отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_2 на будинок з господарськими будівлями у нотаріуса позивачка не має можливості, так як нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану нерухомість, мотивуючи свою відмову тим, що житловий будинок АДРЕСА_2 був власністю колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_4 , що стверджується постановою нотаріуса Тиврівської державної нотаріальної контори Зданевич С.А. № 157/02-31 від 20.05.2022 року (а.с. 26).
Згідно ст. 120 ЦК УРСР в редакції від 18.07.1963 року майно колгоспного двору належить всім його членам на праві спільної сумісної власності. Частиною 2 ст. 123 ЦК УРСР визначено, що розмір часток членів колгоспного двору є рівними. Оскільки в колгоспному дворі, головою якого був ОСОБА_4 , станом на його припинення було всього 2 члени колгоспного двору - сам ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_2 , то їх частки в майні колгоспного двору були рівними і складали по 1\2 частці.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 1\2 частку майна колгоспного двору, оскільки з прийняттям Закону України «Про власність» 15.04.1991 року спадщина відкривалася на частку померлого члена колгоспного двору. Частку ОСОБА_4 успадкувала його дружина ОСОБА_2 , яка заволоділа спадковим майном, проживала в цьому будинку відповідно до ст. 549 ЦК УРСР в редакції від 18.07.1963 року, який був чинним на час відкриття спадщини після ОСОБА_4 . Інша 1\2 частка майна колгоспного двору належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_3 від 25.06.1990 року, як члену колгоспного двору, відповідно до роз'яснень, викладених в п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності». Отже на час відкриття спадщини після ОСОБА_2 їй на праві особистої власності належав цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_2 .
Згідно висновку про вартість спадкового майна від 10.06.2022 року загальна вартість житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_2 становить 92000 грн.(а.с. 10-14).
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходть до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 211, 223, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 319, 1218, 1233, 1235, 1268, 1269 ЦК України,
ухвалив:
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_2 : житловий будинок 1956 року забудови, означений в техпаспорті літ. «А», з верандою «а», загальною площею приміщень 60.0 кв.м., житловою площею 27.2 кв.м., допоміжною площею 23.2 кв.м., площею літніх приміщень 9.6 кв.м., ганок, літню кухню "Б", сарай «Б», сарай «б», погріб з шиєю «В», хвіртку №4, ворота № 5, огорожу № 6, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гнівань Вінницького району Вінницької області.
Повний текст рішення виготовлено 11.10.2022 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Суддя Вальчук В. В.