11.10.2022 Справа № 914/845/22
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця-Зем-Індустрія» про відвід судді
у справі № 914/845/22
позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця-Зем-Індустрія», м. Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарнобуд», м. Львів,
предмет позову: стягнення 1 200 000,00 грн,
підстава позову: порушення зобов'язань по договору на виконання проектних робіт,
встановив:
у провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця-Зем-Індустрія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарнобуд» про стягнення 1 200 000,00 грн. Зокрема, 20.09.2022 суд ухвалив повернутися до стадії підготовчого провадження у справі з підстав, зазначених у мотивувальній частині ухвали, а у судовому засіданні 03.10.2022 через неявку представника позивача та за його клопотанням відкладено судове засідання на 19.10.2022.
07.10.2022 до Господарського суду Львівської області надійшла заява позивача про відвід судді Ростиславу Матвіїву.
Відповідно до ч. 7, ч. 8 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Упродовж 10.10.2022 у Господарському суді Львівської області було відсутнє електропостачання, що підтверджено актом Господарського суду Львівської області про відключення електроенергії від 11.10.2022.
ПІДСТАВИ ВІДВОДУ, ЗАЗНАЧЕНІ ПОЗИВАЧЕМ
Сторона вважає, що суддя Матвіїв Ростислав Ігорович є упередженим та необ'єктивним під час розгляду справи з таких причин:
1. у судовому зсіданні 13.09.2022 з невідомих причин відкладено розгляд справи по суті на 20.09.2022;
2. у судовому засіданні 20.09.2022 за відсутності представника позивача винесено ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження у справі та про поновлення строків на подання доказів відповідачем, при тому що попереднє клопотання відповідача було відхилене;
3. суддя не запобігає зловживанню процесуальними правами відповідачем;
4. ухвала суду від 20.09.2022 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 29.09.2022 в той час, коли попередні ухвали оприлюднювались в середньому через один день.
З огляду на зазначене позивач заявляє відвід судді Господарського суду Львівської області Матвіїву Р.І. у справі 914/845/22.
Розглянувши заяву про відвід, суд зазначає про необґрунтованість відводу через таке.
Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. Вказана норма передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд звертає увагу, що заявник заявляє відвід у зв'язку із переконанням, що дії судді є упередженими та необ'єктивними, а суд не є безстороннім.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Позивач стверджує, що про підстави відводу стало відомо після ознайомлення із повним текстом ухвали суду від 20.09.2022. Заява про відвід судді надіслана засобами поштового зв'язку 03.10.2022 та отримана судом 07.10.2022.
Суд звертає увагу, що представник позивача, будучи присутнім в судовому засіданні 13.09.2022, після оголошення судом наміру відкласти судове засідання заявив, що братиме участь в засіданні в режимі відеоконференції і попросив проводити наступне засідання в режимі відеоконференції. Тобто представник позивача мав намір взяти участь в наступному засіданні - 20.09.2022. Більше того, перед судовим засіданням 20.09.2022 позивач був обізнаний про подання відповідачем 15.09.2022 клопотання про поновлення строку для подання доказів і про подання нових доказів. Натомість, представник позивача надіслав суду лише заперечення стосовно поданих відповідачем клопотань і попросив здійснювати розгляд справи за його відсутності, хоча можливість участі представнику в режимі відеоконференції була забезпечена та погоджена завчасно. Крім очікувань, що суд вирішить клопотання відповідача аналогічно з попереднім судовим рішенням, сторона на свій ризик і розсуд скористалась своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні та обговоренні заявлених стороною клопотань.
Позивач зазначив у заяві про відвід судді, що у своїх запереченнях від 19.09.2022 заперечив стосовно прийняття судом доказів та поновлення строку на їх подання; стверджує, що очікуючи від суду правової визначеності та послідовності у вигляді відмови у задоволенні клопотань відповідача, подав клопотання про розгляд справи без його участі. Однак, на думку суду, позивач міг мати інші мотиви для такої процесуальної поведінки після обізнаності, що відповідачем подано документи, які можуть суперечити поясненням і позиції позивача щодо обставин справи. При цьому у своїх запереченнях від 19.09.2022 позивач жодним чином не спростував ті обставини, що можуть бути доведені доказами відповідача і процесуальний інтерес позивача полягає в тому, щоб суд відмовив у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та не брав до уваги докази, що подаються відповідачем як такі, що подані суду з пропуском строку.
Тому суд вважає, що подання заперечень позивачем 19.09.2022 та неучасть у судовому засіданні в режимі відеоконференції могла мати на меті уникнення спроб суду з'ясувати обставини справи за умови, що подані відповідачем докази можуть свідчити про обставини справи, які позивач заперечив у відповіді на адвокатський запит, що не відповідає завданням господарського судочинства.
Представник позивача не вважає дії судді безсторонніми та водночас вважає, що суд мав витребувати у відповідача оригінали доказів. Порядок збору та витребування доказів регламентовано ст. 74 Господарського процесуального кодексу України і такі твердження позивача не відповідають принципу змагальності судового процесу.
В основному позивач не згідний з ухваленими судом судовими рішеннями в засіданні 20.09.2022 стосовно повернення до стадії підготовчого провадження та поновлення строків на подання доказів. Суд зауважує, що враховуючи клопотання позивача про здійснення розгляду справи без нього, забезпечуючи виконання завдання господарського судочинства, суд в нарадчій кімнаті постановив ухвалу про повернення для стадії підготовчого провадження у справі, оформив таку окремим документом із викладенням мотивів. Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім цього, Конституційним судом України в рішенні від 23.05.2001 року № 6-рп/2001 зазначено, що судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Щодо часу оприлюднення ухвали суду від 20.09.2022 в Єдиному державному реєстрі судових рішень не через день, як відбувалося з попередніми ухвалами, то такий аргумент сторони не є обґрунтованою підставою для відводу судді, адже суд не зобов'язаний відправляти судові рішення на наступний день після проголошення їх вступної та резолютивної частини. Відповідне судове рішення відправлене до Єдиного державного реєстру судових рішень після виготовлення судом повного мотивованого тексту, який містить дійсну дату складення судового рішення.
Твердження позивача про створення умов для розгляду заяви про відвід судді тим суддею, що здійснює розгляд справи, є суб'єктивними припущеннями та нічим не підтвердженими. Більше того, представник позивача участі в судовому засіданні 03.10.2022 не взяв, на електронну адресу суду 03.10.2022 подано клопотання про відкладення судового засідання через неможливість забезпечення явки представника в судове засідання. При цьому заява про відвід не була надіслана засобами електронного зв'язку і повідомлень про подання заяви про відвід також не зроблено.
Необґрунтованим є твердження позивача про те, що суддя не запобігає зловживанню процесуальними правами відповідачем. Так, за час розгляду справи позивач не заявляв клопотань про вжиття судом заходів до відповідача через зловживання стороною своїми процесуальними правами, факт такого зловживання судом не встановлювався. Крім цього, процесуальним законодавством не передбачено неприйняття чи відмову в клопотаннях сторони процесу як засіб запобігання зловживанню процесуальними правами.
Суд зазначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Для для постановлення обґрунтованого судового рішення суд має здійснити розгляд на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд звертає увагу, що вчинення ним дій стосовно повного та всебічного розгляду справи по суті, спрямованих на встановлення дійсних і фактичних обставин справи, на що суд неодноразово звертав увагу представникам обох сторін у судових засіданнях, помилково та безпідставно сприймається позивачем як упереджене чи необ'єктивне ставлення до учасників процесу. Зауваження до обох сторін процесу суд озвучував неодноразово у судових засіданнях і зазначив у ухвалі від 20.09.2022. Крім цього, наявним у справі та прийнятим судом доказам в їх сукупності буде надана правова оцінка в нарадчій кімнаті та після їх дослідження за участю представників сторін, якщо сторони забезпечать їх явку в судові засідання.
Крім цього, доводи заявника відводу про те, що суд зайняв позицію відповідача, є безпідставними. Такий висновок сторона спору може зробити за результатами вирішення судом спору по суті.
Враховуючи наведене, суд зазначає про необґрунтованість заявленого позивачем відводу.
Згідно з ч. 2, ч.3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи, що судове засідання у даній справі відкладене на 19.10.2022, а заява про відвід надійшла 07.10.2022, а також враховуючи висновки суду про необґрунтованість заявленого позивачем відводу, вирішення питання про відвід судді Матвіїву Р.І. у даній справі має здійснюватись суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 35, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
передати справу № 914/845/22 для вирішення питання про відвід судді Матвіїву Р.І. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця-Зем-Індустрія» суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Матвіїв Р.І.