ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.10.2022Справа № 910/10285/22
Суддя Господарського суду міста Києва Андреїшина І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне (33001, м. Рівне, вул. Чернишова, 8, код ЄДРПОУ 08005801)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1)
про стягнення 24 292,29 грн,
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" про стягнення заборгованості за договором № 1 від 21.01.2020 про надання послуг теплопостачання у розмірі 24 292,29 грн, з яких 8 777,99 грн пені, 14 288,30 грн інфляційних втрат та 1 226,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164 ГПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", за подання позову за місцем розгляду справи сплачується судовий збір, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01.01.2022 встановлено прожитковий мінімум для працездатних у сумі 2 481,00 грн.
У позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру про стягнення заборгованості в розмірі 24 292,29 грн, за яку має бути сплачено судовий збір у встановленому розмірі 2 481,00 грн.
Натомість, позивачем не подано жодного доказу сплати судового збору за подання до суду позовної заяви у встановленому порядку та розмірі.
У свою чергу, до позову додане клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю коштів для оплати судового збору.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої, другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Приписами ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто з аналізу зазначеної статті доцільно зробити висновок, що правом на відстрочення або розстрочення сплати судового збору наділяються лише виключно фізичні особи та за наявності певних умов.
Отже, статтею 8 Закону України передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов, а саме приписами цієї статті визначено суб'єктів звернення щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору.
Обставини, на які посилається позивач, не є тими обставинами, за яких можливе звільнення від сплати судового збору.
Проте, оскільки позивачем є юридична особа, а обставини стосовно неможливості сплати судового збору, вказані у заяві, не передбачені вищевказаними приписами закону, таким чином, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне не звільняється від сплати судового збору за подання даного позову.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 03.07.2018 у справі № 906/437/16.
Також, як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення названого Суду від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Проаналізувавши надані позивачем докази та обґрунтування підстав звільнення від сплати судового збору, враховуючи розмір належного до сплати судового збору 2 481,00 грн, що не погіршує фінансового становища позивача у разі оплати за розгляд спору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання.
Отже, на підтвердження факту сплати судового збору позивач повинен надати оригінал платіжного доручення (квитанцію, тощо) із зазначенням у ньому належних платіжних реквізитів на суму 2 481,00 грн.
Крім того, відповідно Згідно із ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Також відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Пунктом 5.26 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020», чинній від 01.09.2021) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції Господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтвердженні, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи (п. 1 ч. 1 ст. 60 ГПК України).
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 60 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
За вимогами частини 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Як встановлено судом, документи, які додано до позовної заяви від імені позивача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне засвідчено начальником юридичної служби Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне О.В. Коробенюком.
Проте, всупереч вищевказаних положень діючого законодавства, до позовної заяви не було додано відповідної довіреності, витягу з наказу, тощо, які б підтверджували наявність у О.В. Коробенюка повноважень на засвідчення копій документів від імені позивача.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
У відповідності до п. 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил).
Згідно п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені ст. 164, 172 ГПК України, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів є - оригінали описів вкладення до поштових відправлень, які повинні містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням.
Правові висновки щодо необхідності наявності номеру поштового відправлення на описі вкладення у цінний лист також викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15 та від 26.03.2020 у справі № 910/9962/16, від 24.12.2020 № 916/2110/20.
Однак, всупереч наведеним вище вимогам, у якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви заявником надано, зокрема, оригінал опису вкладення у цінний лист від 28.09.2022 на якому відсутнє зазначення номеру поштового відправлення.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду оригінал опису вкладення до поштового відправлення, який повинен містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються та бути оформленим відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділення на підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, 164, 174, ч. 2 ст. 232, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне залишити без руху.
3. Встановити Квартирно-експлуатаційному відділу м. Рівне спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- заяви про усунення недоліків позовної заяви, до якої додати належні та допустимі докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, які б підтверджували надання поштових послуг;
- доказів оплати судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 2 481,00 грн;
- копій письмових доказів, засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством та/або подання довіреності, витягу з наказу та ін., які б підтверджували наявність у О.В. Коробенюка повноважень засвідчувати копії документів від імені Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне, станом на дату підписання позовної заяви;
- доказів направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.
4. Встановити Квартирно-експлуатаційному відділу м. Рівне строк для усунення недоліків позовної заяви: 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Дата підписання ухвали 11.10.2022
Суддя І.О. Андреїшина