Справа № 191/2434/22
Провадження № 2-н/191/74/22
іменем України
07 жовтня 2022 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Порошина О.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги»про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 ,керуючись ст.ст. 526, 530, 527, 610,611 ЦК України, ст.ст.160-164,168 ЦПК України,-
27 вересня 2022 року заявник подав до суду заяву про видачу судового наказу з підстав наявності у споживача ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 в період з 01 листопада 2019 року по 30 вересня 2021 року в загальному розмірі 14941,25 грн., 3% річних у сумі 13 грн.95 коп. та судового збору 248,10 грн.
З повідомлення відділу реєстрації громадян Синельниківської міської ради Дніпропетровської області, яке надійшло до суду 06.10.2022 року, вбачається, що ОСОБА_1 , зареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 .
При вирішенні питання про видачу судового наказу встановлено наступні обставини.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів; 7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
З наданих заявником матеріалів вбачається, що до заяви про видачу судового наказу додано договір про постачання електричної енергії споживачу та комерційна пропозиція «Побутова» постачальника універсальних послуг ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» для побутових споживачів, які були опубліковані на сайті постачальника, але не підписані боржником.
Так, нормами ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги.
Також заявником зазначено, що постачання електричної енергії боржнику здійснюється за адресою: АДРЕСА_1 , тобто до індивідуального (садибного) житлового будинку. Однак, відомості про те, що боржник є власником вказаного індивідуального (садибного) житлового будинку, в наданих заявником матеріалах відсутні. А можливість укладання договору про надання комунальних послуг зі споживачем, який не є власником індивідуального (садибного) житлового будинку, шляхом його опублікування на сайті виконавця комунальних послуг положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачена.
Таким чином, вбачається, що до заяви про видачу судового наказу не додано договору, укладеного в письмовій формі між заявником як виконавцем комунальної послуги та боржником як споживачем, за яким пред'явлено вимоги до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання електричної енергії з урахуванням трьох відсотків річних, нарахованих на виниклу суму заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним відмовити у видачі судового наказу, в зв'язку з тим, що наявні обставини, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги»про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику,що за ч. 1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя О. О. Порошина