Справа № 201/1412/22
Провадження № 2-п/201/30/2022
06 жовтня 2022 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Демидової С.О.
з секретарем судового засідання Галко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій 11 липня 2022 року було ухвалене заочне рішення, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
До суду 30 серпня 2022 року надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 11 липня 2022 року у вказаній цивільній справі з посиланням на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Крім того, відповідач зазначив, що при ухваленні рішення судом не були враховані інші обставини, які мають істотне значення для вирішення справи.
Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд заяви без участі, вимоги, викладені у заяві підтримує у повному обсязі.
Від представника АТ «Перший український міжнародний банк» надійшла заява про розгляд заяви без участі, просив залишити заочне рішення від 11 липня 2022 року у вказаній справі без змін, заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.
Статтею 287 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву, ознайомившись із матеріалами цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлявся про призначені у справі судові засідання шляхом надіслання судових повісток на адресу відповідача відповідно до відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС України в Дніпропетровській області, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не наведено будь-яких обставин на спростовання висновків суду, що відповідно до процесуального закону не зумовлює необхідність скасування заочного рішення, суд вважає за необхідне заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 286-288 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Ухвала апеляційному оскарженню окремо від рішення у справі не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя С.О. Демидова