Справа№592/1675/22
Провадження №2/592/989/22
10 жовтня 2022 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми питання про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.09.2022 року по справі № 592/1675/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю; стягнуто із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.07.2019 року по 29.09.2022 року в розмірі 22633 грн. 92 коп.; стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави 992 грн. 40 коп. судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах.
Під час судового засідання представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Давидов А.Г., заявив клопотання про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу, докази понесення яких були надані до канцелярії суду 29.09.2022 року.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 2 та 4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Встановлена на законодавчому рівні можливість сторін отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту своїх прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року по справі № 826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судовим розглядом встановлено, що 27.01.2022 року між адвокатом Давидовим А.Г. і ОСОБА_1 , в якості Клієнта, було укладено Договір про надання правової допомоги № 27-01/22, за умовами якого Клієнт доручив, а Адвокат прийняв на себе зобов'язання надавати необхідну правову (правничу) допомогу, пов'язану із представництвом інтересів Клієнта у Ковпаківському районному суді м. Суми при розгляді справи ро стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів (а.с.56-57).
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що за надання правової допомоги Клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар у розмірі, який визначається за домовленістю сторін, оформлюється додатковою угодою до цього Договору.
Укладаючи 27.01.2022 року Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги № 27-01/22, сторони домовилися, що розмір гонорару адвоката становить 2700,00 грн. і включає послуги з підготовки позовної заяви про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів та представництва інтересів клієнта в суді (а.с.58).
22.02.2022 року на виконання умов договору ОСОБА_1 сплатила на користь адвоката Давидова А.Г. грошові кошти в сумі 2700,00 грн., що підтверджується Довідкою-квитанцією про оплату послуг (а.с.59)
Тобто, факт надання ОСОБА_1 професійної правничої допомоги під час розгляду цивільної справи № 592/1675/22 підтверджується наявними у справі доказами.
За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, в разі задоволення позовних вимог інші судові витрати, серед яких витрати на професійну правничу допомогу, покладаються на відповідача.
Таким чином, зважаючи на викладене, оскільки рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.09.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, проте не вирішено питання про стягнення судових витрат, із відповідача на користь позивача належить стягнути витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги адвоката, в розмірі 2700,00 грн.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 258, 265, 270 ЦПК України,
Ухвалити додаткове судове рішення у цивільній справі № 592/1675/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2700 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Ковпаківський районний суд м. Суми до Сумського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І.М. Фоменко