Справа № 761/3302/21
Провадження № 1-кс/761/10802/2022
21 вересня 2022 року місто Київ
Суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_3, при секретарі ОСОБА_4, за участю прокурора ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , перекладача ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в залі суду заяву адвоката ОСОБА_6, який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_8, від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням громадянина Німеччини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 194 КК України (справа №761/3302/21), -
В провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява адвоката ОСОБА_6, який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням громадянина Німеччини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 194 КК України (справа №761/3302/21).
Заява мотивована тим, що 06 вересня 2022 року, під час чергового судового засідання за обвинуваченням ОСОБА_1 , громадянина Німеччини, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України, головуюча суддя у справі ОСОБА_8 відмовила обвинуваченому у справленні природньої потреби його організму. Судове засідання було призначено на 12:00, 06.09 2022. Близько 12.30 год. до залу засідань зайшла суддя ОСОБА_8 та відразу розпочала судове засідання. Захисник, безпосередньо, головуючій повідомив, про потребу свого підзахисного, що конвой відмовляється допомогти у вирішенні вказаного питання, з огляду на фізичний стан підзахисного, проте, суддя відмовила і продовжила засідання. Через декілька хвилин його підзахисний повідомив про те, що він вже не може терпіти, суддя в черговий раз відмовили та продовжила судове засідання. Врешті обвинувачений не витримав та справив свої природні потреби безпосередньо в залі судового засідання, під час допиту потерпілої.
Захисник ОСОБА_6 вважає, що в судовому засідання, яке відбулося 06.09.2022 таке відношення судді ОСОБА_8 до підзахисного, особисто до адвоката та правосуддя, викликає обґрунтовані сумніви у неупередженості головуючої судді ОСОБА_8, при розгляді кримінального провадження.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заяву про відвід підтримав в повному обсязі з підстав в ній наведених, зазначив, що поведінка судді ОСОБА_8 під час розгляду кримінального провадження є упередженою і необ'єктивною, з порушенням моралі і демонструє зневагу до нього, його підзахисного, тому просив заяву про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_8 задовольнити.
Обвинувачений підтримав заяву про відвід, з наведених у ній обставин.
Прокурор заперечував проти заяви про відвід, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_1 перебував у памперсі, що надавало йому можливість справити природню потребу, просив відмовити в задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_8, оскільки вважає, що вона не є упередженою під час розгляду справи, а сторона захисту, в черговий раз зловживає правом заявити відвід з метою затягування судового розгляду.
Потерпіла заперечувала проти задоволення заяви про відвід, підтримала висловлену прокурором позицію.
Суддя заслухавши думку учасників, дослідивши заяву адвоката ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_8 та наявні у розпорядженні судді матеріали, вважає, що заява про відвід не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
При розгляді даної заяви про відвід, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує як джерело права практику Європейського суду з прав людини.
В силу ч. 2 ст. 8 КПК України у кримінальному провадженні застосовується принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у справі Мельник проти України (Melnik v. Ukraine), скарга № 72286/01, §22, ECHR 2006, зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року (далі -Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року констатовано, що відповідно до усталеної практики Суду, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Суть заяви про відвід полягає в тому, що сторона захисту вважає суддю ОСОБА_8 упередженою під час здійснення розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 194 КК України, через що неодноразово головуючій було заявлено відводи, які залишалися без задоволення. В той же час, підставою для нової заяви про відвід сторона захисту вважає відмову головуючої у оголошенні перерви в судовому засіданні, за клопотанням захисника, оскільки обвинувачений хотів справити природню потребу. Крім того, суддею ОСОБА_8 було відмовлено в задоволенні заяви сторони захисту про відвід з причин, що сторона захисту зловживає правом на відвід.
Як встановлено суддею при розгляді заяви обвинувачений ОСОБА_1 з огляду на стан його здоров'я позбавлений можливості самостійно пересуватися, у зв'язку із чим його доставлення до приміщення суду здійснюється у спеціальному порядку, під час судових засідань обвинувачений постійно перебуває в індивідуальному засобі захисту (гігієнічна функціональна спідня білизна).
Судом досліджено заяви фельдшера, командира конвойної служби та солдатів, які були присутні в судовому засіданні 06.09.22 року, відповідно до досліджених заяв обвинувачений перед судовим засіданням не повідомляв фельдшера про необхідність замінити індивідуальний засіб захисту чи потребу відвідати туалетну кімнату.
Відповідно до ст. 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на встановлені в судовому засідання обставини, суддя не вбачає беззаперечних обставин, які б свідчили про упередженість головуючої судді та підстав для задоволення відводу.
Керуючись ст. ст. 75-83 КПК України
Заяву адвоката ОСОБА_6, який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_8, від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням громадянина Німеччини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 194 КК України (справа №761/3302/21) залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_3