СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/11551/22 пр. № 3/759/5578/22
10 жовтня 2022 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Дячук С.І., за участі представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - Попової О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків, стосовно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Житомирській області, генеральний директор ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» (ПН23518596), -
звинуваченого у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
За протоколом ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що займаючи посаду генерального директора ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» (ПН23518596) - (далі ПАТ), тобто будучи посадовою особою, яка несе відповідальність за фінансово-господарську діяльність ПАТ, порушив порядок ведення податкового обліку, а саме: п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 п. 200.4, п. 200.7, ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, з урахуванням п.п. 14.1.36 п. 189.1 ст. 189 ПК України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 9 663 230 грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2021 року в розмірі 1 756 259 грн.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, хоча про час та місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки на електронну пошту ПАТ, подав письмові пояснення у справі, також в судове засідання прибув його представник, який також надав пояснення по суті справи. Тому, зважаючи на правила ст.ст. 268, 277 КУпАП, суд розглянув дану справу у відсутності ОСОБА_1.
Як в поясненнях ОСОБА_1, так і його представника, не оспорюючи обставин здійснення відповідної перевірки та оформлення її результатів Актом від 26 липня 2022 року № 413/31-00-04-03-04/23518596 (далі - Акт), вказується на помилкове тлумачення працівниками контролюючого податкового органу приписів абз. г) п. 198.5 ст. 198 ПК України, що власне і становить суть претензії податкового органу. ПАТ за звітний період понесло витрати на придбання послуг/товарів, які прямо призначаються для їх використання в операціях, що становить зміст господарської діяльності ПАТ, а відтак останнє мало право на податкове відшкодування, через що власне і був сформований податковий кредит. В Акті вказано, що перевіркою достовірності та правильності визначення та врахування при розрахунку показника суми податкового кредиту не встановлено порушень податкового законодавства. Більш того, послідовно не погоджують з вказаним Актом, ПАТ звернулося до суду, судове провадження триває (ун. 640/15392/22).
Дослідивши подані з протоколом докази, а також докази захисту, суд дійшов таких висновків.
Обставини правопорушення, які викладені в протоколі, ґрунтуються на результатах проведеної перевірки, які оформлені Актом.
Згідно Актом, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків абз. г) п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 п. 200.4, п. 200.7, ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, з урахуванням п.п. 14.1.36 п. 189.1 ст. 189 ПК України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 9 663 230 грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 756 259 грн.
При цьому, як випливає з Акту, якщо порушення вимог п. 200.1 п. 200.4, п. 200.7, ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України є загальними та похідними (вказані пункти ст. 200 стосуються порядку визначення сум податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету або бюджетному відшкодуванню, а також подання відповідному контролюючому органу податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, а ст. 201 - порядку складання податкової накладної та її реєстрації в Реєстрі продавцем послуг/товарів як підстави для покупця таких товарів/послуг для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту - порушень з цих питань не виявлено), то встановлене порушення платником податків абз. г) п. 198.5 ст. 198 ПК України дійсно становить суть претензії податкового органу.
В основу висновків про наявність такого порушення в Акті вказано на те, що отримані ПАТ оплатні послуги у виді виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на об'єктах під склад готової продукції, який не введений в експлуатацію, витрати на залізобетонні конструкції такого складу свідчать, що ці витрати не використовувалися в господарській діяльності ПАТ на отримання доходу в грудні 2021 року, крім того і придбане ПАТ імпортоване обладнання у виді лінії етикетування, пакування та контролю за готовою продукцією також не використовувалися в господарській діяльності ПАТ на отримання доходу в грудні 2021 року - ці дані вплинули на суми сформованих зобов'язань та відшкодування.
Разом з тим, згідно з правилами абз. г) п. 198.5 ст. 198 ПК України - платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені терміни для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПК, які в Акті не згадуються як основа порушення). Отже, якщо товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що є господарською діяльністю платника податку - вказаний обов'язок відсутній.
В самому Акті визнано, що отримані ПАТ оплатні послуги у виді виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на об'єктах під склад готової продукції ПАТ, витрати на залізобетонні конструкції такого складу ПАТ, а також придбання імпортованого обладнання у виді лінії етикетування, пакування та контролю за готовою продукцією ПАТ призначаються для їх використання в операціях, що є прямою статутною господарською діяльністю ПАТ як платника податку. Отже, такі витрати безсумнівно охоплювалися поняттям розумної економічної причини, що не може залишитися без уваги суду (постанова ВС від 12 травня 20920 року № 870/6956/12 та ін.).
Вказані обставини з усією повнотою підтверджені і додатково поданими захистом матеріалами.
Перевіркою достовірності та правильності визначення та врахування при розрахунку показника суми податкового кредиту не встановлено порушень податкового законодавства (а. 7 Акта).
Відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП настає лише у разі встановленого факту порушення певного порядку. При цьому таке порушення має містити загальні ознаки адмінпорушення, яким визнається, зокрема, протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність.
За таких обставин, суд вважає не доведеним те, що ОСОБА_1 порушив установлений законом порядок ведення податкового обліку, а саме: п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 п. 200.4, п. 200.7, ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого нібито було завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому дана справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 221, 245, 247, 279, 280, 283-285 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СУДДЯ: С.І. ДЯЧУК