СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 3/759/6188/22
ун. № 759/12889/22
07 жовтня 2022 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Гаврищук А.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
За ч.3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, у порушення вимог 11, 12, 16, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», нехтуючи своїми функціональними обов'язками, вчинив діяння в умовах особливого періоду, а саме: 27.08.2022 вживав алкогольні напої на території військової частини.
Відповідно до тесту на алкоголь від 27.08.2022, проба позитивна 2,56 %, у зв'язку з чим його дії кваліфіковані за ч. 3 ст.172-20 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не зявився, надав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, вину визнає.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до положень ст. 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Також вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 ст.172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15", не містить положень, які скасовують дію особливого періоду в Україні (Постанова від 25.04.2018 № 205/1993/17 Верховний Суд, Касаційний цивільний суд).
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП повністю доведена та підтверджується даними: викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення №42 від 19.09.2022, рапортоми, тестами на алкоголь.
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно статті 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
За змістом статті 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосування з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинених нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
На підставі статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують правопорушення є щире каяття. Обставини, що обтяжують не встановлено.
Враховуючи характер скоєного, особу правопорушника, ступінь вини, щире каяття, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, матеріали справи, та те, що тяжких наслідків не настало, суд дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу, в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Оскільки ОСОБА_1 євійськовослужбовцем, суд вважає можливим звільнити його від сплати судового збору.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 40-1, ч. 3 ст. 172-20, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та піддати стягненню у виді штрафу в розмірі двохсот п'ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3655 (три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом десятиденного строку з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: А.В. Гаврищук