20.09.2022 Справа № 756/5153/22
Унікальний № 756/5153/22
Провадження № 3/756/3090/22
20 вересня 2022 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, начальника ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, полковник ОСОБА_1 , який перебуває на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2) тобто будучи військовою службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, передбачені законами, статутами Збройних Сил України, положеннями, інструкціями, наказами, через несумлінне ставлення до них, перебуваючи на території ІНФОРМАЦІЯ_2, в особливий період, а саме з 18.04.2022 по 09.05.2022 недбало поставився до військової служби, а саме:
у порушення вимог Розпорядження № 2241.ПУ, 18.04.2022 прийняв рішення про мобілізацію, примусове відлучення (вилучення) майна, а саме, примусове відчуження з наступним повним відшкодуванням вартості 5 (п'яти) транспортних засобів марки «JAC №721S-N56 DOUBLE CAB» (без первинної державної реєстрації). Рішення зареєстровано у ІНФОРМАЦІЯ_2 18.04.2022 за № 101, 102, 103, 104, 105. На виконання вимог вказаного рішення, підписав акти про примусове відчуження або вилучення майна від 20.04.2022 № 141/моб, 142/моб, 143/моб, 144/моб, 145/моб на підставі чого у ТОВ «Джак Україна» здійснено примусове відчуження 5 транспортних засобів марки «JAC № 721S-N56 DOUBLE CAB» (без первинної державної реєстрації);
у порушення вимог Розпорядження № 2241.ПУ, 28.04.2022 прийняв рішення про мобілізацію, примусове відлучення (вилучення) майна, а саме, примусове відчуження з наступним повним відшкодуванням вартості транспортного засобу «КамАЗ-5320», н.з. НОМЕР_1 . Рішення зареєстровано у ІНФОРМАЦІЯ_2 28.04.2022 за № 123. На виконання вимог вказаного рішення, підписав акт про примусове відчуження або вилучення майна від 30.04.2022 № 169/моб на підставі чого у громадянина ОСОБА_2 , здійснено примусове відчуження транспортного засобу «КамАЗ-5320» н.з. НОМЕР_1 ;
у порушення вимог Розпорядження № 2241.ПУ, 02.05.2022 прийняв рішення про мобілізацію, примусове відлучення (вилучення) майна, а саме, примусове відчуження з наступним повним відшкодуванням вартості транспортного засобу «DAF XF 105 460», н.з. НОМЕР_2 . Рішення зареєстровано у ІНФОРМАЦІЯ_2 02.05.2022 за № 126. На виконання вимог вказаного рішення, підписав акт про примусове відчуження або вилучення майна від 02.05.2022 № 170/моб, на підставі чого у громадянина ОСОБА_3 здійснено примусове відчуження транспортного засобу «DAF XF 105 460», н.з. НОМЕР_2 ;
у порушення вимог Розпорядження № 2241.ПУ, яким заборонено здійснення примусового відчуження у фізичних та юридичних осіб транспортних засобів після 15.04.2022, підписав акт № 173/моб від 04.05.2022 про примусове відчуження або вилучення майна, на підставі якого 04.05.2022 здійснив примусове відчуження у громадянина ОСОБА_4 транспортного засобу «БОГДАН-А09201», н.з. НОМЕР_3 ;
у порушення вимог Розпорядження № 2241.ПУ, яким заборонено здійснення примусового відчуження у фізичних та юридичних осіб транспортних засобів після 15.04.2022, підписав акт № 176/моб від 09.05.2022 про примусове відчуження або вилучення майна, на підставі якого, 09.05.2022 здійснив примусове відчуження у ТОВ «Корса» транспортного засобу «FLAT DUCATO», н.з. НОМЕР_4 .
Крім цього, як зазначено у протоколі, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_1 під час здійснення примусового відчуження транспортних засобів у фізичних та юридичних осіб, на порушення вимог частини 4 статті 7, статті 8 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (далі - Закон) не проведено оцінку 10 транспортних засобів: «JAC № 721S-N56 DOUBLE CAB» (без первинної державної реєстрації), «КамАЗ-5320», н.з. НОМЕР_1 , «DAF XF 105 460», н.з. НОМЕР_2 , «FIAT DUCATO», н.з. НОМЕР_5 , «KOEGEL SN 24р», н.з. НОМЕР_6 , «RENAULT MASTER», н.з. НОМЕР_7 , та у порушення вимог статті 12 Закону, підписав 7 актів про повернення транспортних засобів і техніки залучених під час мобілізації, унаслідок чого власникам безпідставно було повернуто 7 транспортних засобів, зокрема:
відповідно до актів про повернення транспортних засобів і техніки, залучених під час мобілізації від 29.03.2022 №№ 73/моб, 74/моб було повернуто транспортні засоби «БОГДАН А09201», н.з. НОМЕР_8 , і «БОГДАН А09201», н.з. НОМЕР_9 , власнику;
відповідно до акту про повернення транспортних засобів і техніки, залучених під чає мобілізації від 05.034.2022 № 174/моб було повернуто транспортний засіб «ЗІЛ», н.з. НОМЕР_10 власнику;
відповідно до актів про повернення транспортних засобів і техніки, залучених під час мобілізації від 11.04.2022 №№ 123/моб, 124/моб, 125/моб та 126/моб було повернуто транспортні засоби «SCHMITZ SKI 24», н.з. НОМЕР_11 , «MAN TGX 18.440» н.з. НОМЕР_12 , «MAN TGX 18.440», н.з. НОМЕР_13 , та «SCHMITZ SKI 24», н.з. НОМЕР_14 , власнику.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год 30 хв 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» визначено, що 24.02.2022 на всій території України оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV (зі змінами), військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Абзацами 1, 2 ст. 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV (зі змінами) визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (далі - Закон) примусове відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.
Відповідно до статті 7 Закону про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна (далі - акт) виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.
Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта.
У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв'язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.
У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі.
У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна.
Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.
Відповідно до статті 8 Закону: оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
У разі неможливості залучити до оцінки майна суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання така оцінка проводиться суб'єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.
Оцінка майна, за якою попередньому власнику було відшкодовано вартість примусово відчуженого майна, може бути оскаржена до суду.
Відповідно до статті 12 Закону, у разі якщо після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку.
Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Одночасно особа зобов'язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв'язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.
Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.
Згідно зі статтею 16 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-ХІУ (зі змінами) визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно з частиною 7 статті 59 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-ХІУ (зі змінами) командир (начальник) зобов'язаний встановлювати у підрозділі такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України.
Таким чином, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_1 , протягом квітня 2022 року, перебуваючи на території ІНФОРМАЦІЯ_2, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в особливий період, на порушення статті 16, частини 7 статті 59 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-ХІУ (зі змінами), статті 1, абзаців 1, 2 статті 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-ХІУ (зі змінами), вимог Розпорядження № 2241.ПУ, та у порушення вимог частини 4 статті 7, статті 8, статті 12 Закону прийняв рішення про примусове відчуження 7 (семи) транспортних засобів у фізичних та юридичних осіб після 15.04.2022, підписав 9 (дев'ять) актів про примусове відчуження або вилучення майна на підставі чого було примусово відчужено 9 (дев'ять) транспортних засобів у фізичних та юридичних осіб, здійснив примусове відчуження 10 (десяти) транспортних засобів без проведення оцінки та безпідставно повернув 7 (сім) транспортних засобів їх власникам, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою винуватість не визнав та пояснив, що діяв у межах повноважень, керуючись при цьому нормами діючого законодавства та статутами Збройних Сил України. Приймаючи відповідні рішення про примусове вилучення транспортних засобів у фізичних та юридичних осіб виконував розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо подачі транспортних засобів до відповідних військових частин. Провести оцінку майна було неможливо через відсутність відповідних спеціалістів. Крім того, жоден власник вилученого або повернутого транспортного засобу не заявляв матеріальних претензій та підписав відповідні акти. Також зазначив про те, що він не був ознайомлений з Розпорядженням № 2241.ПУ, дане Розпорядження до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило, натомість регулярно надходили розпорядження про необхідність вилучення транспортних засобів на потреби армії.
Захисник просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з підстав, викладених у письмовому клопотанні.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, яка наполягала на закритті провадження, суддя, аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Аналіз усталеної практики ЄСПЛ свідчить про те, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Зокрема, у рішенні у справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення, але національні суди, відредагували фабулу, зазначивши в постанові суду конкретні обставини. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), ЄСПЛ також встановив порушення ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що національний суд ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі.
Частиною 1 статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зазначається: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Так, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, тобто як недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду. З об'єктивної сторони, правопорушення, передбачене ст. 172-15 КУпАП, характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього. Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Однак, відповідно до фабули правопорушення, викладеної у протоколі, ОСОБА_1 , прийнявши рішення про примусове відчуження транспортних засобів у фізичних та юридичних осіб після 15.04.2022, підписавши відповідні акти, здійснивши примусове відчуження транспортних засобів без проведення оцінки та, безпідставно повернувши транспортні засоби їх власникам, діяв на порушення статті 16, частини 7 статті 59 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-ХІУ (зі змінами), статті 1, абзаців 1, 2 статті 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-ХІУ (зі змінами), вимог Розпорядження № 2241.ПУ, та у порушення вимог частини 4 статті 7, статті 8, статті 12 Закону.
Таким чином, наведена фабула адміністративного правопорушення указує на те, що ОСОБА_1 діяв свідомо, а не недбало ставився до своїх службових обов'язків, тобто вона суттєво відрізняється від інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Окрім того, у фабулі складеного вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відсутня інформація про те, у чому виразилось невиконання або неналежне виконання ним своїх службових обов'язків або будь-яка бездіяльність у вигляді недбалого ставлення до служби.
Також, на думку суду, суть адміністративного правопорушення, що інкриміноване ОСОБА_1 , містить суттєві суперечності.
Зокрема, ОСОБА_1 інкриміновано, що він у порушення вимог Розпорядження № 2241.ПУ (яким заборонено здійснення примусового відчуження у фізичних та юридичних осіб транспортних засобів після 15.04.2022) приймав рішення про примусове відчуження транспортних засобів, а також підписання таких актів.
У той же час ОСОБА_1 інкриміновано і те, що він у порушення вимог Закону, підписав акти про повернення транспортних засобів і техніки, залучених під час мобілізації.
Тобто, ОСОБА_1 при здійсненні ним своїх службових повноважень, пов'язаних із мобілізацією транспортних засобів, ставиться у вину порушення двох різних нормативних актів, які, з огляду на суть правопорушення, можуть суперечити один одному, оскільки Закон не містить зазначених у постанові про адміністративне правопорушення таких заборон чи обмежень на примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
З огляду на викладене, суд вважає, що суть адміністративного правопорушення у протоколі викладена таким чином, що унеможливлює здійснення об'єктивної оцінки судом всіх обставин справи, зокрема, як саме повинен був діяти ОСОБА_1 , а відтак - порушення яких норм законодавства ним було допущено.
У рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» («Mattoccia v Italy, рішення від 25 липня 2000 р) ЄСПЛ нагадав, що обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
Тому, у ситуації, коли у кримінальному провадженні не конкретизована об'єктивна сторона інкримінованого обвинуваченому злочину, суд буде позбавлений можливості належним чином встановити фактичні обставини провадження та правильність кваліфікації дій. Обвинувачення має бути викладене в чіткій, категоричній формі, не може допускати двоякого трактування.
Звертає увагу суд і на те, що розгляд адміністративного правопорушення вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Тому посилання у протоколі на порушення ОСОБА_1 вимог Розпорядження №2241.ПУ, яке не долучено до матеріалів адміністративної справи, та яке відсутнє у вільному доступі, є неприпустимим.
При цьому, як убачається з наданої захисником відповіді № 1628 від 21.07.2022, згідно з інформацією, яка міститься у книгах вхідних документів до ІНФОРМАЦІЯ_2 розпорядження №2241.ПУ (яким заборонено здійснення примусового відчуження у фізичних та юридичних осіб транспортних засобів після 15.04.2022) не надходило, натомість, у період з 17.04.2022 по 20.07.2022 на виконання мобілізаційного розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України надходили розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - Київський ІНФОРМАЦІЯ_3) щодо організації призову по мобілізації та подачу транспортних засобів з національної економіки до відповідних військових частин.
Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу і щодо примусового відчуження транспортних засобів без проведення оцінки, що інкриміновано ОСОБА_1 .
Так, відповідно до ст. 8 Закону оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі неможливості залучити до оцінки майна суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання така оцінка проводиться суб'єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.
Таким чином, зважаючи на зазначені вимоги закону, а також, ураховуючи положення ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України», оцінка може проводитися суб'єктом господарювання (фізичні особи чи юридичні особи) та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Разом з тим, як убачається з відповіді Голови Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації №104-3532 від 25.07.2022, відповідно до затвердженого та введеного в дію штатного розпису Оболонської РДА на 2022 рік у структурі адміністрації спеціалістів (суб'єктів оціночної діяльності) з оцінки майна (легкових та вантажних транспортних засобів) не передбачено. Військово-цивільна адміністрація в Оболонському районі міста Києва не утворювалася.
При цьому, фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов'язаних із виконанням військового обов'язку, які проводяться ІНФОРМАЦІЯ_2, здійснюються за рахунок і в межах коштів державного бюджету, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.
Водночас, ІНФОРМАЦІЯ_2 це структурний підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_3, який не має в штаті власного фінансового органу, відсутній особовий рахунок в ДКСУ та не являються балансоутримувачами.
Таким чином, як убачається із відповіді Київського ІНФОРМАЦІЯ_3 № вфз/279 від 15.07.2022, на виконання Закону, РТЦК здійснює вилучення майна на підставі акту приймання-передачі, який підписується зазначеними особами у порядку, встановленим законом, а у разі відсутності у власника балансової вартості майна, договору про надання послуг з оцінки майна, вартість майна в акті не зазначається.
З огляду на викладене, суд вважає, що полковник ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2, діяв у відповідності до вимог законів та у межах наданих йому повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 172-15, 221, 256, 279, 280, 283 КУпАП України, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О.Тиха