Рішення від 03.10.2022 по справі 754/647/22

Номер провадження 2/754/2846/22 Справа №754/647/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03 жовтня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Саламон О.Б.

з участю секретаря Крутікової-Вільховченко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі по тексту КП «Київтеплоенерго») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути:

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 11 507,95 грн.;

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 7 130,65грн.;

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 21 680,22 грн.,

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 9 172,11 грн., витрати повязані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав у розмірі 33 грн., та судовий збір в сумі 2 270 грн.

В обґрунтування позову зазначено про те, що відповідач є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому у встановленому законом порядку від надання послуг відповідач не відмовлявся. Позивач вказує, що відповідач користується послугами, але свої зобов'язання по сплаті за надані послуги з централізованого опалення належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 20.01.2022 відкрито провадження по справі, постановлено змінювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує вимоги позивача, а також зазначає про те, що 02.06.2017 Деснянським районним судом м.Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ «Київенерго» у загальному розмірі 20 880, 67 грн. Також, постановою держаного виконавця Деснянського РВ ДВС у м. Києві 17.02.2020 відкрито виконавче провадження та вчинено виконавчі дії щодо стягнення з відповідача вказаної заборгованості. Зокрема, зазначає про те, що станом на 14.02.2022 вже відраховано із заробітної плати 14 806 грн., а отже позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиті послуги до 2018 року не підлягають задоволенню. Відповідач також зазначає, що розрахунок заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.05.2018-3108.2021 та з 01.11.2018-31.08.2021 незрозумілі та викликають сумніви.

Ухвалою суду від 17.02.2022 постановлено здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

21.02.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у відповідності до якого сторона позивача, з врахуванням стягнення з відповідача виконавчою службою заборгованості по судовому наказу, просить уточнити вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення та стягнути з відповідача вказаний борг за період до 01.05.2018 року у розмірі 9 958,46 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомила, про розгляд справи повідомлялась належним чином у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлялась судом належним чином, відзив на позовну заяву не подала та не повідомила причини його неподання, а також те, що сторона позивача не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором.

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Отже, з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 18.07.2002 та є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які постачає КП «Київтеплоенерго».

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позивач вказує на те, що набув право вимоги заборгованості на підставі Договору № 602-18 про відступлення права вимоги за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 18 638,60 грн., за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2017 Деснянським районним судом м.Києва видано судовий наказ № 754/7101/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованості за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 11 752,42 грн., за послуги з постачання гарячої води у розмірі 5 024,73 грн., 3 % річних та інфляційну складову у сумі 4 103,52 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Державним виконавцем Деснянського РВ ДВС в м. Києві 17.02.2020 відкрито виконавче провадження № 61281279 з примусового виконання судового наказу № 754/7101/17.

Відповідач, при поданні відзиву, просить врахувати зазначену інформацію та факт сплати нею заборгованості в примусовому порядку, шляхом стягнення із заробітної плати у Національному університеті охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика, що підтверджується звітом про здійснення відрахувань та виплат, починаючи з жовтня 2020 року за постановою від 29.09.2020 в рамках виконавчого провадження № 61281279.

Стороною позивача у відповіді на відзив подано уточнений перелік позовних вимог, а саме в частині стягнення заборгованості за період до 01.05.2018 за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у загальному розмірі 9 958,46 грн.

Судом, досліджено розрахунок позивача в цій частині, з врахуванням того, що виконавчою службою вже відбуваються заходи з примусового стягнення заборгованості, а саме 11 752,42 грн.- централізоване опалення, послуги з гарячого водопостачання - 5 024,73 грн., а також 3% та інфляційної складової боргу, однак, вбачаються розбіжності в нарахуваннях уточненої суми заборгованості, зокрема нарахована сума є необґрунтованою, та не вбачається графіку розрахунку, а відтак незрозуміло з чого виходив позивач при уточненні суми грошової вимоги.

Враховуючи викладене, суд приймає до уваги доводи сторони відповідача щодо неправомірного нарахування заборгованості за період до 01.05.2018 року, враховуючи, що Деснянським районним судом м. Києва видано судовий наказ № 754/7101/17, який не скасований, при цьому в рамках виконавчого провадження № 61281279 державним виконавцем вчиняються дії з примусового стягнення заборгованості шляхом відрахування коштів із заробітної плати ОСОБА_1 , а відтак, суд приходить до висновку про залишення без задоволення вимоги позивача про стягнення заборгованості за період до 01.05.2018 за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 9 958,46 грн.

Також, до Деснянського районного суду м. Києва на виконання ухвали суду надійшла відповідь КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», з якого вбачається , що квартира АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за: ОСОБА_2 (1/3 частина), ОСОБА_3 (1/3 частина) на підставі договору купівлі продажу, засвідченого 15.08.2000 та ОСОБА_1 (1/3 частина) на підставі договору дарування, засвідченого 02.11.2000.

Отже, вказана інформація підтверджує факт наявності інших співвласників.

Відповідач користується послугами, але не виконує зобов'язання по сплаті заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води. Свої зобов'язання відповідач виконує неналежно, внаслідок чого виникла заборгованість, та доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було.

На підтвердження своїх доводів щодо заборгованості відповідача, позивач надав суду розрахунок заборгованості за надані послуги за період з 01.05.2018 по 31.08.2021.

Наведений розрахунок стороною відповідача в ході розгляду справи спростовано не було, як і не надано доказів належної сплати за надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до положень ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно із зазначеними нормами закону,споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 суд прийшов до зазначеного правового висновку.

За змістом статті 20 Закону № 1875-ІV та пунктів 28, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з центрального опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до 2 Порядку тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг. Інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.

Оплата послуг за показаннями засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу), проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу) незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.

Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.

За п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 162 ЖК України передбачено, що власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і оплату за комунальні послуги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов'язання, зокрема, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 360 Цивільного Кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Відповідно до ч. 4 ст 544 Цивільного Кодексу України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги -регрес).

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18).

Окремо варто відзначити, що стороною відповідача доводи та розрахунок позивача щодо заборгованості за період з 01.05.2018 не спростовано, не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань по сплаті за послуги.

Враховуючи викладене, зокрема той факт, що відповідач має право самостійно здійснювати витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, а після вимагати у інших співвласників брати участь у таких витратах, або ж не робити цього на власний розсуд, а також приймаючи до уваги те, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, стороною відповідача доводи позову не спростовано, а тому суд вважає, що із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за спожиті послуги з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.

Разом з тим, щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних із отриманням інформації з Державного реєстру речових прав в сумі 33,00 грн. слід відмовити, оскільки, стороною позивача не надано суду доказів на підтвердження вказаної суми, а наявна у справі копія квитанції переконливо не свідчить про те, що позивачем були понесені ці витрати саме у зв'язку із отриманням відповідного витягу відносно відповідача у даній справі.

Керуючись ст. ст.267, 509, 525, 526, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 21 680,22 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 9 172,11 грн. та судовий збір в розмірі 2 270 грн.

В частині інших вимог позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" - код ЄДРПОУ 40538421, м. Київ, пл. Івана Франка, 5.

Відповідач ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 07.10.2022.

Суддя

Попередній документ
106672792
Наступний документ
106672794
Інформація про рішення:
№ рішення: 106672793
№ справи: 754/647/22
Дата рішення: 03.10.2022
Дата публікації: 12.10.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (09.11.2022)
Дата надходження: 17.01.2022
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
07.04.2022 10:45 Деснянський районний суд міста Києва
15.08.2022 14:15 Деснянський районний суд міста Києва
03.10.2022 14:15 Деснянський районний суд міста Києва