Номер провадження 2/754/1060/22
Справа №754/13598/21
Іменем України
28 вересня 2022 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Гринчак О.І.
за участю:
секретаря судових засідань Чехун Ю.В.
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі,
02 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просить суд стягнути на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 10 400,00 грн. щомісячно, починаючи з 19 липня 2021 року.
Позивачка свої вимоги мотивує тим, що вона перебувала з відповідачем ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі з 23 листопада 2002 року по 12 грудня 2018 року. Від даного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 , та ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_5 . Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 754/14000/18 шлюб між сторонами було розірвано. На даний час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітнім, однак він навчається на денній формі навчання у Національному авіаційному університеті, на факультеті архітектури, будівництва та дизайну з терміном навчання за освітнім ступенем «Бакалавр» з 15 вересня 2020 року по 30 червня 2024 року, та не має змоги влаштуватися на роботу, щоб самостійно заробляти грошові кошти. Крім того, згідно з договором № 20-1/ОФ-818 від 09.09.2020 про навчання ОСОБА_4 , щороку необхідно сплачувати за навчання. Позивачка вказує, що на даний момент відповідач - ОСОБА_3 сплатив за послугу навчання у Національному авіаційному університеті сина ОСОБА_6 , але тільки до січня місяця 2022 року, і дані домовленості кожні півроку стають все важчими, відповідач постійно намагається ухилитися від сплати, як за навчання сина ОСОБА_6 , так і від суду, сплати аліментів, заборгованість за якими становить сім тисяч гривень. На переконання позивачки, ОСОБА_3 має місце роботи та окрім офіційної заробітної плати отримує неофіційні матеріальні (грошові) доходи, які дають йому змогу утримувати, в тому числі і повнолітнього сина ОСОБА_4 в обсязі не менше розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, яка може бути присуджена судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у справі; визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12 жовтня 2021 року. Також залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_5
12 жовтня 2021 року розгляд справи відкладено на 08 листопада 2021 року для надання можливості відповідачу ознайомитись з позовною заявою.
18 жовтня 2021 року від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Розгляд справи 08 листопада 2021 року не відбувся, наступне судове засідання призначено на 14 грудня 2021 року.
У судовому засіданні 14 грудня 2021 судом задоволено клопотання відповідача та долучено надані ним копії документів, а також ухвалою суду від 14.12.2021 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, подане разом з позовною заявою задоволено частково: витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, письмову інформацію щодо підтвердження або спростування перетину державного кордону України громадянином України ОСОБА_3 , в період з 09 вересня 2020 року по теперішній час, а саме на момент надання письмової відповіді, у разі підтвердження факту перетину державного кордону України громадянином України ОСОБА_3 , зобов'язано надати письмову інформацію щодо повного, без виключення, переліку кількості перетинів ОСОБА_3 державного кордону України із зазначенням дат (число, місяць і рік) таких перетинів, в період з 09 вересня 2020 року по теперішній час включно. Судом відкладено розгляд справи на 09 лютого 2022 року.
20.12.2021 та 11.01.2022 Державною прикордонною службою України, на виконання ухвали суду від 14.12.2021, надано інформацію.
09.02.2022 відповідачем подано заяву про долучення додаткових доказів.
Розгляд справи 09.02.2022 та 29.03.2022 не відбувся, наступне судове засідання призначено на 21 червня 2022 року.
За клопотанням представника позивача у судовому засіданні 21 червня 2022 року оголошено перерву до 07 липня 2022 року.
23 червня 2022 року представником позивача подано супровідний лист з додатками, до якого додано клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи.
04 липня 2022 року від позивача надійшов супровідний лист з додатками, до якого додано клопотання про витребування письмових доказів.
Ухвалою суду від 07 липня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено, розгляд справи відкладено на 23 серпня 2022 року.
Розгляд справи 23 серпня 2022 року відкладено за клопотанням представника позивача на 28 вересня 2022 року.
22 вересня 2022 року представником позивача подано письмові пояснення, в яких він зазначає, що відповідачем до суду надано довідку про доходи, згідно з якою ОСОБА_3 , працюючи у ФОП ОСОБА_7 на посаді «Електромеханіка з випробувань та ремонту електроустаткування» отримує місячну заробітну плату у розмірі 4830,00 гривень. Документальним доказом наявності у відповідача витрат, що перевищують його заробіток (дохід) слугують відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якими ОСОБА_3 є власником: 1) земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,034 га, кадастровий номер 3210400000:02:001:0149; 2) земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 3210400000:02:001:0148; 3) домоволодіння (будинку) АДРЕСА_1 . Крім того, згідно з письмовою інформацією Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві, «30.11.2011 здійснено реєстрацію транспортного засобу FORD FOCUS, 2005 року випуску, об'єм двигуна 1596 куб.см., кузов № НОМЕР_1 із видачею номерних знаків НОМЕР_2 та свідоцтва про реєстрацію на ім'я гр. ОСОБА_3 », кошти на який, тобто на автомобіль FORD FOCUS, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_3 позичив у батька і до цих пір так і не повернув. Представник позивача стверджує, що, враховуючи вищенаведені документальні докази чітко вбачається, що відповідач показуючи свою заробітну плату в 4 000,00 гривень, має реальну можливість сплачувати податки за земельні ділянки, має додаткові кошти на обслуговування домоволодіння, має додаткові кошти на обслуговування автомобіля FORD FOCUS, 2005 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 , має додаткові кошти на утримання себе та новоствореної ним сім'ї - дружини, тещі, тестя, має додаткові кошти на відпочинок по декілька разів на рік за кордоном, де розмір однієї подорожі перевищує його місячну заробітну плату у 12,5 разів, що беззаперечно свідчить про отримання ним значних неофіційних фінансових доходів.
Також представник позивача надав розрахунок витрат на мінімальне належне утримання ОСОБА_8 , що становить не менше 19 969,00 грн.
У судове засідання 28 вересня 2022 року позивачка та її представник з'явились, підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та у письмових поясненнях. Відповідач не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Сторони у справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 23.11.2002 по 12.12.2018. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 754/14000/18 шлюб між сторонами розірвано.
Позивач та відповідач від шлюбу мають спільних дітей - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 12-13), в яких батьком вказано ОСОБА_3 , а матір'ю - ОСОБА_1 .
Судовим наказом Деснянського районного суду м. Києва від 30.09.2020 у справі №754/12553/20 з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - сина, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 29 вересня 2020 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
30.12.2020 постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перхунко С.О. відкрито виконавче провадження №64015926 на виконання судового наказу Деснянського районного суду м. Києва від 30.09.2020 у справі №754/12553/20.
Також з квитанцій від 06.08.2021 на суму 2 000,00 грн. від 03.09.2021 на суму 2 000,00 грн., від 28.10.2021 на суму 4 000,00 грн., від 03.12.2021 на суму 2 000,00 грн., від 25.01.2021 на суму 7 200,00 грн., від 16.02.2021 на суму 3 200,00 грн., від 28.05.2021 на суму 2 000,00 грн. та від 12.07.2021 на суму 2 000,00 грн. підтверджується сплата відповідачем аліментів за виконавчим провадженням №64015926 (а.с.82-83).
На час розгляду даної справи виконавче провадження №64015926 завершене у зв'язку з досягненням найстаршою дитиною повноліття.
ОСОБА_4 навчається у Національному авіаційному університеті на факультеті архітектури, будівництва та дизайну на денній формі навчання, з терміном навчання з 15 вересня 2020 року по 30 червня 2024 року, що підтверджується договором № 20-1/Оф-818 від 09.09.2020.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Статтею 182 СК України встановлено, обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Так, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 СК України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
У постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 748/2340/17 міститься висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 зазначається, що Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до частини першої статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень частин першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За приписами частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з письмовою відповіддю № 1068526874 від 25.01.2021 Пенсійного фонду України станом на 25.01.2021 ОСОБА_3 одночасно був працевлаштований в Управлінні освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації» та в ФОП « ОСОБА_7 ».
Відповідно до наказу спеціалізованої школи № 94 «ЕЛЛАДА» № 70-К від 22.06.2012 ОСОБА_3 був прийнятий на роботу прибиральника (II розряду).
Згідно з наказом спеціалізованої школи № 94 «ЕЛЛАДА» № 74-К від 31.08.2012 ОСОБА_3 був прийнятий на посаду робітника по обслуговуванню будівлі (III розряду).
Після відкриття виконавчого провадження № 64015926 від 30.12.2020, згідно з наказом спеціалізованої школи № 94 «ЕЛЛАДАІ № 17-К від 22.01.2021 звільнився з посади робітника по обслуговуванню будівлі спеціалізованої школи № 94 «ЕЛЛАДА» за згодою сторін.
Згідно з довідкою про доходи №2 від 12.10.2021 відповідач працює у ФОП ОСОБА_7 на посаді електромеханіка з випробувань та ремонту електроустаткування, загальна суму доходу за період з 01.10.2020 по 30.09.2021 становить 69 000,00 грн.
Квитанціями від 02.09.2020 на суму 12 000,00 грн., від 29.01.2021 на суму 12 000,00 грн. та від 02.08.2021 на суму 12 000,00 грн. (а.с. 80) підтверджується, що ОСОБА_3 здійснив оплату за навчання ОСОБА_8 , що не заперечується позивачем.
Водночас згідно з відомостями, наданими Державною прикордонною службою України, відповідач з 09.09.2020 по 13.12.2021 двічі перетинав державний кордон (Шарм ель Шейх) (31.01.2021-08.02.2021 та 11.05.2021-18.05.2021).
Також у власності відповідача перебувають земельні ділянки, кадастровий номер 3210400000:02:001:0149, та кадастровий номер 3210400000:02:001:0148, домоволодіння АДРЕСА_1 та транспортний засіб FORD FOCUS, номерних знаків НОМЕР_2 .
Оскільки витрати відповідача перевищують його офіційний дохід, а в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач має боргові зобов'язання, до суд приходить до висновку, що фактичний дохід відповідача є значно вищим ніж офіційний у зв'язку з чим у відповідача, як батька є можливості надавати фінансову допомогу сину, який продовжує навчання та має потребу в такій допомозі.
Із наданого позивачем розрахунку суд враховує витрати на харчування сина на місяць 2 520,00 грн., на одяг, взуття - 1 383,00 грн., миючі засоби - 475,00 грн., на проїзд - 500,00 грн., стрижка - 250,00 грн., мобільний зв'язок - 150,00 грн., оплата навчання - 2 000,00 грн., інтернет зв'язок - 358,00 грн., витрати на медицину - 500,00 грн., комунальні послуги - 1000,00 грн., забезпечення текстилем - 282,00 грн., оздоровлення - 2 000,00 грн., що разом становить 11418,00 грн. в місяць, а на кожного з батьків 5709 грн. (11418/2=5709).
При цьому суд відхиляє оплату навчання на кафедрі військової підготовки з 2022 року по 2024 рік - 1 417,00 грн., портативний персональний комп'ютер, загальною вартістю 42999,00 грн., що в місяць становить - 1 303,00 грн., стаціонарний комп'ютер, вартістю 69706,00 грн., що в місяць становить - 2 112,00 грн., 3D-принтер, вартістю 51567,00 грн., що в місяць становить - 1 563,00 грн., оплата страховки в місяць - 600,00 грн., забезпечення меблями - 973,00 грн.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази суд встановив, що з наданого стороною позивача розрахунку вбачається, що частина заявлених витрат відносяться до додаткових витрат на утримання дитини, а витрати, що включаються до аліментів становлять 11 418,00 грн., враховуючи, що витрати на утримання дітей покладаються на обох батьків суд дійшов висновку, що слід сягнути з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 5709,00 грн. на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - ОСОБА_8 , починаючи з дня подання позову та до закінчення ним навчання, але не довше ніж до досягнення двадцяти трьох років.
Разом із тим, відповідності до приписів статей 192, 201 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання сина до досягнення ним двадцяти трьох років підлягають частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір, від сплати якого позивач була звільнена відповідно положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 2-13, 76-83, 141, 263, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 5709,00 грн. (п'ять тисяч сімсот дев'ять гривень 00 коп.) щомісячно, починаючи з 02.09.2021 та до закінчення ним навчання, але не довше ніж до досягнення двадцяти трьох років.
В іншій частині позову відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 10.10.2022.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак