Справа № 702/388/20
1-кп/706/26/22
10 жовтня 2022 року м.Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого-судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Христинівка, кримінальне провадження №12019250220000189 від 14.10.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Цибулів Монастирищенського району Черкаської області, громадянина України, місце проживання:
місце державної реєстрації - відсутнє, місце фактичного проживання - АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_5
потерпілого: ОСОБА_6
законного представника потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника обвинуваченого: ОСОБА_8
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 , обвинувачується в тому, що він 14 жовтня 2019 року, близько 18 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21214», реєстраційний номер НОМЕР_1 , деталі ходової частини, рульового керування та робочої гальмівної системи якого, відповідно до висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу Черкаського НДЕКЦ №4/175 від 28 лютого 2020 року, знаходились в працездатному стані, рухаючись по вул. Перемоги, с. Івахни Монастирищенського району Черкаської області, неподалік автобусної зупинки, в порушення вимог ст. ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», якими передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; водій зобов'язаний вживати всіх можливих заходів до забезпечення безпечних умов для пересування найбільш уразливих учасників дорожнього руху - дітей, осіб з інвалідністю, велосипедистів і людей похилого віку, не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції і в порушення п.п. 2.3 б); 2.9 а); 10.1 Правил дорожнього руху України, якими передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну; водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого допустив наїзд правою передньою частиною вказаного транспортного засобу на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався узбіччям зазначеної вулиці.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді рвано-забійної рани лоба справа та скроневої ділянки голови зліва, садно лівого стегна та гомілки, які згідно висновку експерта Уманського МРВ КУ «Черкаське обласне бюро судово- медичної експертизи» №07-5-01/89 від 05 березня 2020 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та закритого перелому середньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням, садно правого стегна та гомілки, які згідно висновку експерта Уманського МРВ КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» №07-5-01/89 від 05 березня 2020 року, відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Орган досудового розслідування, вважає, що своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Прокурор підтримав пред"явлене ОСОБА_4 обвинувачення.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав, показав, що в жовтні 2019 р. числився на посаді сторожа, а фактично працював співробітником служби безпеки ТОВ «Поділля агропродукт». В той час відбувались жнива і вони переїхали на дільницю №2 в смт. Цибулів, закінчили близько о 3 годині ночі. О 4 годині ранку він прибув додому та ліг спати. 14 жовтня мали їхати на свято до мами, але потрібно було їхати на роботу, після чого мав швидко повернутись додому, але директор попросив ще попрацювати і вони переїхали на дільницю №1 де працювали до 16 години. Потім він вирішив їхати додому. По дорозі додому заїхав до магазину «Горішок» в с. Івахни де придбав пляшку горілки, щоб поїхати в гості, але зателефонував комбайнер з проханням повернутись на поле, тому що він загубив карточку і не міг завершити роботу. Він повернувся та виписав йому іншу карточку. Близько 5 години вечора він повертався додому до смт. Цибулів. Приїхавши додому він повідомив жінці, що не поїде до батьків, оскільки дуже втомився, залишився вдома та випив алкогольні напої. Попросив жінку взяти телефон, якщо будуть дзвонити з роботи і сказати, що він вже випив і за кермо не сяде, після чого ліг спати. Прокинувся від того, що його розбудили та сказали, що він вчинив ДТП і збив дитину, він повідомив, що ніяк не причетний до цього ДТП, але поліція наполягла, що потрібно їхати на освідування від чого він відмовлявся, але все-таки поїхав. Після чого вони поїхали до лікарні, де наполягали на тому щоб він здав аналізи, на що він категорично відмовлявся і сам повідомив лікарю, що вживав алкогольні напої, але вдома. Потім його привезли до відділку поліції, де сказали чекати слідчого, потім приїхала дружина і чекала разом з ним протягом 3 годин. Його просили підписатись в журналі доставлених від чого він категорично відмовився і їх відпустили. Працівники поліції в цей час оглядали авто без його присутності. Через тиждень зателефонував старший інспектор служби безпеки та охорони фірми ТОВ «Поділля агропродукт» ОСОБА_9 і сказав, що потрібно поговорити і вияснити робочі питання, він запитав як у нього справи з цим ДТП на що він відповів, що нічого не відомо. Один зі знайомих повідомив, що поліція на машині знайшла сліди крові, на що вони пожартували, що це може бути з полювання, так як він захоплюється цим. ОСОБА_9 повідомив, що 14 жовтня йому надійшла вказівка від керівництва пофотографувати службову машину, що він і зробив перед тим як поліція оглядала авто і повідомив, що ніяких слідів там не було.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що він з ОСОБА_10 , Настею Скобєлевою і ще 2 дівчини, з якими він не був знайомий, святкували день народження сестри і з смт. Цибулів рухалися в сторону с. Івахни, до школи погуляти. Перейшли дорогу і рухались по правій стороні на відстані двох метрах від дороги. Коли вони доходили до церкви він почув як ззаду їде автобус, обернувся і боковим зором побачив машину марки «Нива» і світло фар, яка рухалась з вулички, де знаходиться магазин «Горішок» в сторону смт. Цибулів. Вказаний автомобіль здійснив на нього наїзд лівою стороною автомобіля біля фари, після чого він втратив свідомість, коли отямився побачив біля себе багато людей.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 , показала, що 14 жовтня ОСОБА_12 зайшов у нетверезому стані в магазин «Горішок», що знаходиться в населеному пункті Івахни по вулиці Перемоги, 2, оскільки вона почула від нього перегар, де придбав спиртні напої та сів в бесідку біля магазину. Чи вживав він спиртні напої вона не бачила, а його автомобіль стояв з іншого боку магазину.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 , показала, що 14 жовтня близько 6 вечора з друзями йшли додому із ОСОБА_14 в напрямку Івахнів. Вона з Настею йшли попереду, а ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 йшли позаду. Вона побачила як зі сторони ОСОБА_18 їхала машина, марки «Нива», темно синього кольору на великій швидкості та різко звернула на тротуар. Потім вона почула крики і обернувшись побачила хлопчика, який лежав на дорозі, здається зі слідами крові на лобі. Водій поїхав далі, а хлопцеві почали надавати домедичну допомогу.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 , показала, що 14 жовтня 2019 року, близько 6 години вечора, вони йшли в сторону с. Івахни по обочині. Іра з Настею спереду, а вона з ОСОБА_20 та ОСОБА_21 позаду. На зустріч, зі сторони с. Івахни, в бік смт. Цибулів рухався, на великій швидкості, автомобіль «Нива», темно синього кольору, який заїхав на обочину. В результаті цього правою фарою автомобіль збив хлопчика, якого відкинуло та якому переїхало ногу. Автомобіль не зупиняючись поїхав далі. Через кілька хвилин зупинився автобус, з якого вийшли люди, викликали швидку і надали домедичну допомогу.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_22 , покзала, що 14 жовтня 2019 року заміняла маму на заправці ТОВ «Поділля агропродукт», де обвинувачений працював начальником охорони. Близько 11 години вона заправляла автомобіль марки «Нива» синього кольору, номерний знак НОМЕР_2 , який є службовим автомобілем цієї фірми. З розмов водія було чутно, що він вчора гарно посидів і йому потрібно похмелитись, що він і збирався зробити у місцевому магазині «Квочка» у смт. Цибулів. Ввечері близько 19 години вона бачила цей автомобіль біля свого будинку по АДРЕСА_2 , смт. Цибулів., після чого працівники поліції питали чи не бачили цієї машини.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_23 , покзав, що 14 жовтня 2019 року він з дружиною заходив до магазину «Горішок», з якого вийшов обвинувачений у нетверезому стані близько 18 години вечора. На момент коли вони виходили з магазину ОСОБА_24 сидів у пристройці біля магазину, а його машина марки «Нива» темно-синього кольору знаходилася з іншого боку. Потім через годину вийшовши з двору, він побачив швидку допомогу, поліцію, повідомили, що збили хлопчика. Стверджує, що обвинувачений часто їздив за кермом у нетверезому стані. З обвинуваченим в нього конфлікт з приводу роботи.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_25 , показала, що 14 жовтня 2019 року повертаючись додому по обочині спереду йшли дві дівчини ОСОБА_26 та ОСОБА_16 . Позаду них йшли вона, ОСОБА_27 та ОСОБА_15 . Навпроти їхав автомобіль марки «Нива» синього кольору, який повернув на обочину, чим здійснив наїзд на хлопчика, а саме правим боком автомобіля та поїхав далі. Вона намагалась догнати автомобіль, але він почав втікати. Ззаду зупинився автобус, з якого вийшли люди. Потерпілий втратив свідомість, пізніше приїхала швидка допомога. Потім з поліцією та сестрою потерпілого вони поїхали до домоволодіння обвинуваченого, де розпізнали цей автомобіль на якому були сліди крові.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_28 , показала, що є дружиною обвинуваченого. 14 жовтня у чоловіка був вихідний, але він поїхав на роботу по справах і вона чекала його вдома щоб потім поїхати в гості до батьків, але він затримався до вечора. Повернувся чоловік близько 18 години вечора у тверезому стані сказав, що втомився і хоче залишитись вдома. Приготував собі їжу та випив алкогольні напої, щоб зняти стрес. Поки вона займалась домашніми справами, отримала телефонний дзвінок від колеги чоловіка ОСОБА_29 , який сказав, що її чоловік вчинив ДТП і щоб вона вийшла з будинку. Вийшовши з будинку вона побачила представників поліції, які почали оглядати авто, запитували де чоловік, в якому він стані, і повідомили, що він причетний до ДТП, де був збитий хлопчик. При огляді авто чула від поліцейських, що вони не бачать слідів від ДТП на авто. Вона мала намір поїхати в лікарню до хлопчика, але не змогла покинути будинок та чоловіка, а тому поїхала сестра чоловіка, яка і дізналась про стан потерпілого. Поліція пройшла до будинку, щоб розбудити чоловіка та наполягали на тому, щоб вона покинула будівлю і поїхала до хлопчика в лікарню. Сказали, що чоловікові потрібно проїхати з ними до лікарні, щоб здати аналізи. Співробітники поліції взяли документи з ключами від машини та поїхали. Після того як я приїхала в лікарню, представники поліції просили зробити аналізи, але він відмовився. Після чого всі поїхали до відділку поліції, де їм сказали, що будуть надавати покази, але потім всіх відпустили додому. Коли вони приїхали додому там працювали експерти, які потім забрали машину.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_30 , показала, що обвинувачений є її зятем. 14 жовтня вона поверталась з роботи рейсовим автобусом Монастирище-Київ. В напрямку с. Івахнів близько 18 години вечора, у вікні побачила зграйку дітей, які йшли по середині дороги і потім зійшли на обочину. Коли автобус почав гальмувати, вони ймовірно побачили своїх друзів та почали їм щось кричати та махати. Хлопчик торкався рукою до вікна. Коли автобус зупинився, вони запанікували та різко почали перебігати дорогу, заважаючи один одному бігти. Дівчинка, яка біглі останньою, зробила випад та штовхнула хлопчика в плечі. Потім, коли вона вийшла з автобуса та направлялась додому, побачила натовп людей між зупинкою та воротами церкви. Коли вона підійшла дівчинка кричала «зелена нива», а інші діти підтверджували. На узбіччі лежав хлопчик, на відстані метр-півтора від дороги. Обличчя в нього все було в пилюці і він говорив, що болить права нога. Люди почали викликати швидку та поліцію. Вона пішла додому і по дорозі зателефонувала дочці, яка повідомила, що вони вдома, а Паша спить.
Суд, дотримуючись принципу диспозитивності та змагальності, з власної ініціативи рішень про допит інших осіб не приймав.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що висунуте обвинувачення не знайшло свого підтвердження з огляду на наступне.
В судовому засіданні, крім показань свідків, судом ретельно та безпосередньо були досліджені наступні докази надані стороною обвинувачення:
- витяг з кримінального провадження № 12019250220000189 - дата надходження заяви 14.10.2019 року, заявник - ОСОБА_31 , дата внесення до ЄРДР : 14.10.2019, Правова кваліфікація: ч. 1 ст. 286 КК України, Фабула: 14.10.2019 року, близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_4 рухаючись на автомобілі марки «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 по автодорозі Івахни-Монастирище Монастирищенського району Черкаської області, здійснив наїзд на ОСОБА_6 від чого останній отримав тілесні ушкодження та був доставлений до КНП «Монастирищенська ЦРЛ»;
- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.10.2019 року, з таблицею зображень та план-схемою до нього, відповідно до якого оглядом місця події являється вул. Перемоги, с. Івахни Монастирищенського району Черкаської області. З місця пригоди вилучено зразок речовини бурого кольору з гравійного узбіччя, упакований до паперового конверту «Національна поліція України Головне слідче управління». За даними схеми, яка долучена до пртоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.10.2019 встановлено три параметри: 1.-зупинку, 2-пляму речовини бурого кольору, 3-знак пішохідний перехід 5.35.2.
В ході розгляду кримінального провадження сторона обвинувачення не надала суду доказів визнання вилученого зразку речовини бурого кольору з гравійного узбіччя, речовим доказом, його експертного дослідження на предмет взаємозв'язку чи відсутність взаємозв'язку, з подіями конкретного кримінального провадження (події злочину);
- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.10.2019 року, з таблицею зображень до нього, відповідно до якого оглядом місця події являється прилегла територія до домоволодіння, що по АДРЕСА_1 ). Біля воріт даного домоволодіння знаходиться автомобіль марки «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 синього кольору. Даний автомобіль знаходиться передньою частиною до воріт вище вказаного домоволодіння та задньою частиною до проїзної частини. В ході огляду вказаного транспортного засобу встановлено, що кузов автомобіля та його елементи не мають візуально видимих механічних пошкоджень та значних деформацій. Далі в ході детального огляду зовнішніх елементів автомобіля, а саме передньої бічної частини кузова автомобіля, а саме на правій бічній частині капота автомобіля виявлено деформацію, напрямок деформуючих зусиль із зовні в середину. Далі в ході огляду на передній облицівці автомобіля, а саме в правій нижній частині наявна незначна вм'ятина «деформація», розміром 4 х 5 см., яка знаходиться на висоті 60 см від статичної поверхні, на якій знаходиться автомобіль. Деформація, яка знаходиться у правій бічній частині автомобіля розташована на висоті 90 см. від статичної поверхні на якій знаходиться автомобіль та на відстані 55 см. від зрізу передньої частини автомобіля. На передньому правому крилі автомобіля, а саме на висоті 57 см від статичної поверхні, на 20 см від зрізу передньої частини автомобіля виявлено слід речовини бурого кольору розміром 3 х 0,5 см. Дана речовина бурого кольору за допомогою марлевого тампону змоченого дистильованою водою було вилучено з правого переднього крила автомобіля та упаковано у паперовий конверт. Далі в ході огляду виявлено пошкодження пластикової захисної решітки радіатора автомобіля та деформацію реєстраційного номеру автомобіля закріпленого на його передньому бампері.
Далі через незакриті на замок водійські двері було здійснено доступ та у подальшому огляд стану автомобіля та його окремих елементів. В ході огляду салону автомобіля було вилучено підголовник із сидіння водія, який у подальшому було упаковано у сейф-пакет №7016673; підголовник з переднього пасажирського сидіння, упакований в сейф-пакет №7016672 ; килимок матерчатий із переднього водійського сидіння, упакований в сейф-пакет №7016671; матерчатий килимок із переднього пасажирського сидіння, упакований в сейф-пакет №7016670.
За допомогою відрізків марлевих тампонів змочених дистильованою водою було здійснено змиви із поверхонь наступних елементів стану автомобіля: змив із поверхні внутрішньої ручки водійських дверей, який було упаковано в паперовий конверт; змив із ручки зовнішньої водійських дверцят, упакований у паперовий конверт; змив із внутрішньої ручки пасажирських дверей ,упакований у паперовий конверт; змив із зовнішньої ручки пасажирських дверей, змив із ручки коробки перемикання передач, упакований у паперовий конверт; змив із керма автомобіля упакований у паперовий конверт.
За допомогою прозорої дактилоскопічної плівки було відібрано зразки мікронакладень із поверхні спинки сидіння водія та упаковано в сейф-пакет № INZ 1033752 і вилучено. За допомогою прозорої дактилоскопічної плівки було відібрано зразки мікронакладень із поверхні спинки пасажирського сидіння, упаковано в паперовий конверт та вилучено. В окремий паперовий конверт було поміщено та упаковано зразок марлевого тампону, на який здійснювались змиви.
За допомогою червоного дактилоскопічного порошку було оброблено зовнішні поверхні кузова автомобіля та його салону на предмет капілярних узорів слідів рук. На верхній арці водійських дверей автомобіля, а саме їх зовнішній поверхні на 23 см від ближнього зрізу дверей водія виявлено слід капілярного узору розмірами 30 х 20, який за допомогою липкої дактилоскопічної стрічки було вилучено та перенесено на відрізок аркушу білого паперу, який упаковано в сейф-пакет № INZ 1033751.
Далі в ході огляду було вилучено автомобіль «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 та переміщено на територію Монастирищенського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області.
За результатами огляду виявлено та вилучено: марлевий тампон з речовиною бурого кольору упакований у паперовий конверт; підголовник із сидіння водія, упакований у сейф-пакет №7016673; підголовник з переднього пасажирського сидіння, упакований в сейф-пакет №7016672; килимок матерчатий із переднього водійського сидіння, упакований в сейф-пакет №7016671; матерчатий килимок із переднього пасажирського сидіння, упакований в сейф-пакет №7016670; змив із поверхні внутрішньої ручки водійських дверей, який було упаковано в паперовий конверт; змив із ручки зовнішньої водійських дверцят, упакований у паперовий конверт; змив із внутрішньої ручки пасажирських дверей ,упакований у паперовий конверт; змив із зовнішньої ручки пасажирських дверей, упакований у паперовий конверт; змив із ручки коробки перемикання передач, упакований у паперовий конверт; змив із керма автомобіля упакований у паперовий конверт; мікронакладення із поверхні спинки сидіння водія, упакований в сейф-пакет № INZ 1033752; зразки мікронакладень із поверхні спинки пасажирського сидіння, упаковано в паперовий конверт; слід капілярного узору, упакований в сейф-пакет № INZ 1033751; автомобіль «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 та переміщено на територію Монастирищенського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області.
Вказаний протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.10.2019 року, з таблицею зображень до нього, суд вважає недопустимим доказом, погоджуючись в цій частині зі стороною захисту виходячи з наступного.
З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи (ч. 1, 2 ст. 237 КПК України).
Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду (ч. 2 ст. 234 КПК України).
Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису. (ч. 8, 10 ст. 236 КПК України).
Як видно з протоколу огляду місця події від 14 листопада 2019 року, проведеного з 21 год. 10 хв. до 22 год. 40 хв. - автомобіля марки «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 , єдиною метою цієї слідчої дії було відшукання речей, які мають значення для досудового розслідування і можуть бути доказами під час судового розгляду.
Суд дійшов висновку, що цей огляд місця події фактично був обшуком, який згідно з приписами ч. 2 ст. 234 КПК проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді, при цьому з клопотанням про проведення обшуку прокурор, слідчий до слідчого судді не зверталися, чим порушили вимоги ч. 3 ст. 233, ч. 2 ст. 234, ч. 2 ст. 237 КПК, а тому отримані внаслідок такої слідчої дії докази є недопустимими і не можуть бути використані судом під час прийняття рішення.
Доказів отримання у встановленому законом порядку ухвали слідчого судді для проведення даної процесуальної дії, стороною обвинувачення суду не надано, як і не надано добровільної згоди власника автомобіля марки «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 на огляд автомобіля, як підставу для проникнення до володіння особи без ухвали слідчого судді.
Суд не погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що в даному випадку слідчим фактично проведено дві слідчі дії - огляд місця події та обшук транспортного засобу, які повинні були фіксуватися окремими процесуальними документами, оскільки вважає, що слідчим фактично проведено обшук, про, що суд зазначив вище. Слідчим, за результатами проведеної слідчої дії складено один процесуальний документ, а саме протокол огляду місця події від 14.10.2019 року і всі дії слідчого, в тому числі стосовно автомобіля проводилися слідчим в межах однієї процесуальної дії. Відомостей про проведення двох слідчих дій, а саме обшуку та огляду автомобіля, суду не надано.
Сторона обвинувачення посилається на висновки викладені в постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 15.07.2020 у справі № 243/9993/15-к, зокрема: «…Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про допустимість як доказів протоколів огляду та перевірки технічного стану транспортних засобів від 2 серпня 2015 року, згідно з якими оглянуто автомобілі «Шкода Октавія» (д.р.н. НОМЕР_3 ) і «Тойота Прадо» (д.р.н. НОМЕР_4 ), оскільки їх огляд був зовнішнім, з них будь-які предмети не вилучалися і вважати ці слідчі дії обшуком не можна, вони не потребували дозволу слідчого судді». Натомість, згідно даних протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.10.2019 року, з таблицею зображень до нього: «За результатами огляду виявлено та вилучено: марлевий тампон з речовиною бурого кольору упакований у паперовий конверт; підголовник із сидіння водія, упакований у сейф-пакет №7016673; підголовник з переднього пасажирського сидіння, упакований в сейф-пакет №7016672; килимок матерчатий із переднього водійського сидіння, упакований в сейф-пакет №7016671; матерчатий килимок із переднього пасажирського сидіння, упакований в сейф-пакет №7016670; змив із поверхні внутрішньої ручки водійських дверей, який було упаковано в паперовий конверт; змив із ручки зовнішньої водійських дверцят, упакований у паперовий конверт; змив із внутрішньої ручки пасажирських дверей ,упакований у паперовий конверт; змив із зовнішньої ручки пасажирських дверей, упакований у паперовий конверт; змив із ручки коробки перемикання передач, упакований у паперовий конверт; змив із керма автомобіля упакований у паперовий конверт; мікронакладення із поверхні спинки сидіння водія, упакований в сейф-пакет № INZ 1033752; зразки мікронакладень із поверхні спинки пасажирського сидіння, упаковано в паперовий конверт; слід капілярного узору, упакований в сейф-пакет № INZ 1033751; автомобіль «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 та переміщено на територію Монастирищенського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області». Тобто, суд вважає обставини не тотожними, а цей огляд місця події у даному кримінальному провадженні, за результатами якого складено протокол огляду місця події від 14.10.2019 року, фактично був обшуком;
-протокол огляду предмету від 15 жовтня 2019 року, відповідно до якого оглянуто
змив речовини бурого кольору з правого переднього крила автомобіля марки «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 та зразок крові потерпілого ОСОБА_6 .
Суд визнає даний доказ недопустимим, оскільки за даними протоколу оглянуто змив речовини бурого кольору з правого переднього крила автомобіля, здобутий за протоколом огляду місця події від 14.10.2019 року, який було проведено із 21 год. 10 хв. до 22 год. 40 хв., який судом визнано недопустимим доказом. Тобто, зазначений доказ є похідним від доказу, який вже визнаний судом недопустимим доказом;
- постанову про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 15.10.2019, відповідно до якої визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження змив речовини бурого кольору з правого переднього крила автомобіля марки «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 та зразок крові потерпілого ОСОБА_6 ;
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_4 , б/н, дата складання відсутня;
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ч. 1 ст. 85 КПК України).
Наданий органом досудового розслідування висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, суд визнає неналежним доказом, оскільки він не містить числа, місяця, року, коли проводився огляд, а також відсутній порядковий номер висновку та мокра печатка на ньому, що не дає підстав вважати його таким, що прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у конкретному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Свідок ОСОБА_11 , продавець магазину, підтвердила придбання ОСОБА_4 14.10.2019 року пляшки горілки, але не підтвердила факту вживання алкогольного напою ОСОБА_4 або перебування його за кермом автомобіля в стані алкогольного сп'яніння 14.10.2019 року. Свідок ОСОБА_23 , який прийшов за покупками до магазину вказував, що бачив ОСОБА_4 в бесідці, поблизу магазину, де розпивали спиртне, але в подальшому повідомив суду, що знаходиться в неприязних стосунках із ОСОБА_4 через конфлікт з приводу роботи і його показання не підтверджують причетність ОСОБА_4 до дорожньо-транспортної пригоди, а також знаходження за кермом автомобіля в стані алкогольного сп'яніння, а суд вважає, що обвинувачення не може базуватися на припущеннях свідка та його показаннях при наявності сумніву в його неупередженості через неприязнені стосунки та конфлікти з обвинуваченим.
Враховуючи вищезазначене, суд відхиляє доводи сторони обвинувачення та посилання на висновок, який зробив Верховний Суд колегією суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові № 672/1402/17 від 01.12.2021, зокрема «…суд усвоєму рішенні підкреслив, що норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп'яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню й оцінці, виходячи із положень статей 84. 92, 94 КПК, шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, зокрема і показань свідків, з огляду на що визнання висновку експерта недопустимим доказом в цьому провадженні, не є процесуальною перешкодою до визначення ознак стану алкогольного сп'яніння як обставини, що обтяжує покарання, у разі встановлення цієї обставини за результатами оцінки всієї сукупності доказів щодо встановлення такого стану», оскільки будь-якими іншими доказами стороною обвинувачення не доведено факт перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого власником вказаного автомобіля є ТОВ «Поділля Агропродукт»; - поліс № АК/8700016 від 21.03.2018 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого автомобіль марки «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 застрахований в страховій компанії «Еталон»;
- Наказ № 326 від 28.12.2017 року керівника підприємства ТОВ «Поділля Агропродукт» МТП (Монастирищенське відділення) про прийняття на роботу ОСОБА_4 на посаду - сторож;
- протокол огляду предметів від 15.10.2019 року з таблицею зображень до нього, відповідно до якого оглянуто автомобіль марки «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, номер кузова НОМЕР_5 , 2006 року випуску. Вказаний автомобіль на момент огляду знаходиться на території Монастирищенського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, в опечатаному стані. При огляді даного автомобіля виявлені незначні пошкодження у вигляді вм'ятин, подряпин та деформації кузова автомобіля;
- постанову про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 15.10.2019, відповідно до якої визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12019250220000189 від 14.10.2019 - автомобіль марки «ВАЗ 212114» д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, номер кузова НОМЕР_5 , 2006 року випуску;
- постанову про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 15.10.2019 року, відповідно до якої доручено відібрати біологічні зразки крові у потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою призначення в рамках кримінального провадження № 12019250220000189 ряду судових експертиз;
- протокол відібрання зразків для експертного дослідженя від 15.10.2019, відповідно до якого відібрано у потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 кров, для експертного дослідження, які будуть направлені для проведення молекулярно-генетичної експертизи;
- висновок експерта № 19/10/1-743/СЕ/19 від 10.01.2020 судової молекулярно-генетичної експертизи з таблицями до нього, відповідно до якого у наданому на дослідження змиві речовини бурого кольору, з правого переднього крила автомобіля (об'єкт №2), виявлено кров людини та встановлено її генетичні ознаки, які наведено у таблиці 1.1 додатку 1. Генетичні ознаки слідів крові, виявлені у змиві речовини бурого кольору, з правого переднього крила автомобіля (об'єкт № 2) збігаються з генетичними озаками зразка крові потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об'єкт № 1). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові потерпілого ОСОБА_6 (об'єкт № 1) та в об'єкті № 2 складає 1,23х10-34. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 8,14х10-33 осіб.
Будь-яке порушення органом досудового розслідування конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, призводить до втрати ними юридичної сили. У такому разі «отруйне дерево» породжує «отруйні плоди». Отримання доказів на підставі інформації, отриманої з недопустимого доказу, тягне за собою їхню безумовну недопустимість. Така недопустимість доказів не залежить від характеру та ступеня того чи іншого порушення кримінально-процесуального закону.
Суд визнає даний доказ сторони обвинувачення, а саме висновок експерта № 19/10/1-743/СЕ/19 від 10.01.2020 судової молекулярно-генетичної експертизи з таблицями до нього, недопустимим доказом оскільки для дослідження був наданий змив речовини бурого кольору здобутий за протоколом огляду місця події від 14.10.2019 року який було проведено із 21 год. 10 хв. до 22 год. 40 хв., та був складений з істотним порушенням кримінального процесуального закону та є недопустимим доказом в справі. Оскільки, для конкретного експертного дослідження експерту надавались: зразок крові потерпілого ОСОБА_6 ; змив речовини бурого кольору з правого переданого крила автомобіля, який в свою чергу отриманий за протоколом огляду місця події від 14.10.2019 року із 21 год. 10 хв. до 22 год. 40 хв., який був складений з істотним порушенням кримінального процесуального закону та є недопустимим доказом в справі, тому і сам висновок експерта № 19/10/1-743/СЕ/19 від 10.01.2020 судової молекулярно-генетичної експертизи з таблицями до нього є недопустимим доказом.
Речовина бурого кольору, яка була вилучена при складанні протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди складеному 14.10.2019 р. з 19 год. 30 хв. по 20 год. 50 хв., на дослідження судової молекулярно-генетичної експертизи не надавалася;
- висновок експерта № 4/175 від 28.02.2020 експертизи технічного стану транспортного засобу відповідно до якої, до моменту ДТП деталі ходової частини, рульового керування та робочої гальмівної системи автомобіля «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, синього кольору, номер кузова НОМЕР_5 знаходились в працездатному стані. Оскільки, товщина гальмових дисків не відповідають вимогам підприємства виробника, тому з вимогами п.31.4.1 а) Правил дорожнього руху України, експлуатація даного транспортного засобу заборонялася. До моменту ДТП деталі ходової частини, рульового керування та робочої гальмівної системи автомобіля «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, синього кольору, номер кузова НОМЕР_5 знаходились в працездатному стані. Водій автомобіля ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, синього кольору, номер кузова НОМЕР_5 мав можливість виявити вказані невідповідності шляхом проведення своєчасного технічного обслуговування автомобіля;
- висновок експерта № 4/248 від 07.04.2020 судової автотехнічної експертизи, відповідно до якого за обставин зазначених в постанові слідчого про призначення експертизи, в дорожній обстановці, яка склалася, водій автомобіля «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 під час руху повинен був керуватись вимогами пп. 1.10., 10.1 Правил дорожнього руху України. За обставин зазначених в постанові слідчого про призначення експертизи, технічна можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_6 для водія автомобіля «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 полягала у виконанні ним вимог пп. 1.10., 10.1 Правил дорожнього руху України, для виконання яких, згідно постанови слідчого про призначення експертизи, він перешкод технічного характеру не мав. За обставин зазначених в постанові слідчого про призначення експертизи, в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП, з технічної точки зору, був виїзд технічно справного автомобіля «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 на праве узбіччя, де стався наїзд на пішохода.
Суд відхиляє посилання сторони захусту на те, що висновок експерта від 07.04.2020 року судової автотехнічної експертизи за №4/248 є неналежним доказом в кримінальному провадженні, оскільки в ньому наводиться місце пригоди: вул. Київська село Івахни Монастирищенського району Черкаської області, що не відповідає зазначеному в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.10.2019 р. та в обвинувальному акті де місце пригоди вказується: вулиця Перемоги село Івахни Монастирищенського району Черкаської області, оскільки стороною обвинувачення надано суду постанову про уточнення вихідних даних в постанові про призначення судової авто технічної експертизи від 08.04.2020, за змістом якої слідчим уточнено місце пригоди, а саме вул. Перемоги, с. Івахни, Монастирищенського району;
- висновок експерта № 07-5-01/89 від 05.03.2020 судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якої у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено закритий перелом середньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням, рвано-забійна рана лоба справа та скроневої ділянки голови зліва, садна обох стегон та гомілок. Дані тілесні ушкодження утворились від тупих твердих предметів, в час та при обставинах, вказаних в постанові та медичній карті відносяться: рвано-забійна рана лоба справа та скроневої ділянки голови зліва, садно лівого стегна та гомілки до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; закритий перелом середньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням, садно правого стегна та гомілки до категорії ушкоджень середнього тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6 , в результаті наїзду автомобіля, можливе. Утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6 від падіння з висоти власного зросту, практично виключається.
Суд ввжає, що сам собою цей висновок свідчить лише про наявність у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 тілесних ушкоджень і не може бути доказом винуватості ОСОБА_4 в заподіянні цих ушкоджень;
- протокол проведення слідчого експерименту від 22.04.2020 за участі потерпілого ОСОБА_6 , відповідно до якого він на місці відтворив події 14.10.2019 близько 18 год. 30 хв. в с. Івахни Монастирищенського району Черкаської області. Зокрема повідомив про наїзд на нього автомобіля марки «Нива» темно-синього кольору. Хто саме перебував за кермом та чи був в салоні автомобіля ще хтось крім водія, він не бачив, як не бачив і номерний знак автомобіля. Під час наїзду він знаходився на узбіччі за 2,5 м від дороги;
- протокол проведення слідчого експерименту від 22.04.2020 за участі свідка ОСОБА_19 , відповідно до якого вона на місці відтворила події 14.10.2019 близько 18 год. 30 хв. в с. Івахни Монастирищенського району Черкаської області зокрема обставини наїзду на пішохода ОСОБА_6 автомобілем темно-синього кольору, вітчизняного виробництва, з великим квадратним багажником. Номера автомобіля свідок не запам'ятала, хто саме сидів за кермом не вказувала;
- протокол проведення слідчого експерименту від 22.04.2020 за участі свідка ОСОБА_25 , відповідно до якого вона на місці відтворила події 14.10.2019 близько 18 год. 30 хв. в с. Івахни Монастирищенського району Черкаської області зокрема обставини наїзду на пішохода ОСОБА_6 , який рухався узбіччям на відстані близько 3 метрів від дороги. Наїзд на нього вчинено автомобілем марки «Нива» синього кольору. Вона побігла за автомобілем, але водій не зупинився. Автомобіль рухався повільно, номерні знаки вона не запам'ятала.
Суд відхиляє доводи сторони захисту про неналежність доказу, а саме протоколу огляду місця події від 14.10.2019, який проведено з 19 год 30 хв. до 20 год. 50 хв. в АДРЕСА_3 , та вважає, що в даному протоколі зафіксовано подію наїзду на пішохода ОСОБА_6 , а тому він є доказом у справі в розумінні ст. 85 КПК України.
Суд відхиляє доводи сторони захисту стосовно проведення досудового розслідування з порушенням права на захист ОСОБА_4 в супереч статтям 20, 42 КПК України, оскільки за наданими стороною обвинувачення доказами право на захист обвинуваченого ОСОБА_32 порушено не було. В ході досудового розслідування кримінального провадження його інтереси представляв адвокат. Обвинувачений не був позбавлений можливості приймати участь в досудовому розслідуванні кримінального провадження відповідно до свого статусу, як і не був позбавлений права збирати і подавати докази, від особистої участі в кримінальному провадженні та права реалізувати інші процесуальні права. Доказів протилежного стороною захисту суду не надано.
Безпосередньо в суді були допитані потерпілий ОСОБА_6 , свідки сторони обвинувачення ОСОБА_13 , ОСОБА_25 , ОСОБА_19 ( їх покази приведені вище), які були очевидцями події. Ні потерпілий, ні зазначені свідки не бачили водія автомобіля, який скоїв наїзд на потерпілого та не запам'ятали номера автомобіля. В ході слідчих експериментів, проведених з потерпілим та свідками, останні відтворюючи подію наїзду на потерпілого, також не вказували на кокретного водія автомобіля, який скоїв наїзд на потепілого, та не вказували номерні знаки автомобіля.
Свідки сторони обвинувачення ОСОБА_11 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які не були свідками події в своїх показах також не вказують на причетність саме ОСОБА_4 до наїзду 14.10.2019 року на пішохода ОСОБА_6 в с. Івахни Монастирищенського району Черкаської області.
Інші, докази, які судом не визнано неналежними чи недопустимими, зокрема: витяг з кримінального провадження № 12019250220000189 від 14.10.2019, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.10.2019 року час проведення 19 год. 30 хв. по 20 год. 50 хв., з таблицею зображень та план-схемою до нього, постанова про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 15.10.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 , поліс № АК/8700016 від 21.03.2018 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Наказ № 326 від 28.12.2017 року керівника підприємства ТОВ «Поділля Агропродукт» МТП (Монастирищенське відділення), протокол огляду предметів від 15.10.2019 року з таблицею зображень до нього,постанова про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 15.10.2019, постанова про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 15.10.2019 року, протокол відібрання зразків для експертного дослідженя від 15.10.2019, висновок експерта № 4/175 від 28.02.2020 експертизи технічного стану транспортного засобу, висновок експерта № 4/248 від 07.04.2020 судової автотехнічної експертизи, висновок експерта № 07-5-01/89 від 05.03.2020 судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протоколи проведення слідчих експериментів від 22.04.2020 за участі потерпілого, свідків, самі по собі та у взаємозв'язку один з одним, не підтверджують та не доводять вчинення наїзду на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 14.10.2019 близько 18 год. 30 хв. по вул. Перемоги в с. Івахни Монастирищенського району Черкаської області, саме обвинуваченим ОСОБА_4 та вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Європейський суд з прав людини встановив критерій доведеності «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі 688/788/15-к, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо.
Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, на потерпілого.
Таким чином, винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України має бути доведено, тобто безумовно підтверджено доказами, дослідженими в судовому засіданні, а сумніви, які виникли під час досудового розслідування чи судового розгляду, вирішені та спростовані. Забезпечення доведеності вини, виходячи з вимог ст. 129 Конституції України, є одним з основних конституційних принципів судочинства.
Винуватість особи має бути доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом.
Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Зазначена норма закону повністю узгоджується з вимогами ст. 62 Конституції України, відповідно до положень якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Такий обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№ 475/97-ВР).
Стороною обвинувачення не було надано достатніх та необхідних, належних та допустимих доказів, кожен з яких окремо та разом у їх сукупності, свідчили б про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення та стороною захисту, які проти закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами не заперечували, в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_4 до злочину, в якому він обвинувачується, а тому суд приходить до переконання, про необхідність виправдати ОСОБА_4 за ч.1 ст. 286 КК України в звязку з недоведеністю вчинення злочину саме ОСОБА_4 .
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Питання процесуальних витрат по справі суд вирішує в порядку, який передбачений ст. 124 КПК України та з урахування постановлення у справі виправдовувального вироку вважає за необхідне витрати на залучення експертів за проведення судових експертиз віднести на рахунок держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Суд вважає за необхідне, на підставі та в порядку ч. 4 ст. 174 КПК України скасувати арешт автомобіля марки «ВАЗ 21214», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, номер кузова НОМЕР_5 , 2006 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , виданого ДКП ТСЦ 7142 від 12.01.2018 належить ТОВ «Поділля Агропродукт», що зареєстроване вул. Заводська, 7 смт. Браїлів Жмеринського району Вінницької області. Накладений ухвалою слідчого судді Монастирищенського районного суду Черкаської області 17.10.2019 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 62, 63 Конституції України, ст. ст. 17, 23, 368, 373, 374 КПК України, суд,
Обвинуваченого ОСОБА_4 у пред"явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнати не винуватим і по суду виправданим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України в зв'язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Речові докази:
- змив речовини бурого кольору з правого переднього крила автомобіля марки «ВАЗ 21214» д.н.з. НОМЕР_1 та зразок крові потерпілого ОСОБА_6 , які передано в кімнату зберігання речових доказів Монастирищенського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області- знищити;
- автомобіль марки «ВАЗ 212114» д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, номер кузова НОМЕР_5 , 2006 року випуску, який залишений на території Монастирищенського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області - повернути власнику ТОВ «Поділля Агропродукт», що зареєстроване вул. Заводська, 7 смт. Браїлів Жмеринського району Вінницької області.
Витрати на залучення експертів за проведення судових експертиз віднести на рахунок держави.
Скасувати арешт автомобіля марки «ВАЗ 21214», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, номер кузова НОМЕР_5 , 2006 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , виданого ДКП ТСЦ 7142 від 12.01.2018 належить ТОВ «Поділля Агропродукт», що зареєстроване вул. Заводська, 7 смт. Браїлів Жмеринського району Вінницької області, накладений ухвалою слідчого судді Монастирищенського районного суду Черкаської області 17.10.2019 року.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Христинівський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Вручити копію вироку негайно прокурору та обвинуваченому.
Копію вироку сторони можуть отримати після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1