Справа №705/5241/21
2/705/1112/22
19 вересня 2022 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Піньковського Р.В.
при секретарі Романовій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в зали суду в місті Умань у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, -
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернулося ПАТ «Страхова компанія «АРКС» в особі представника Сергутіна В.А. з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.04.2019 року між АТ «СК «АРСК» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №93178а9ко, предметом якого були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Volkswagen» д.н.з. « НОМЕР_1 ». У відповідності до умов вказаного Договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхуваьника страхове відшкодування.
22.04.2019 року відбулось ДПТ за участю транспортного засобу«Volkswagen» д.н.з. « НОМЕР_1 » та транспортного засобу «Dacia» реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.
Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.07.2019 року по справі №369/5504/19 винним у вчиненні адміністративного правопорушення визнано ОСОБА_1 внаслідок порушення передбаченого ст.124 КУпАП.
З огляду на вищевказане, власник пошкодженого транспортного засобу звернувся до Страховика - позивача, з заявою про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу №93178а9ко.
Згідно до рахунку №3901 від 24.04.2019 року та ремонтної калькуляції №1.03.19.0 від 26.04.2019 року виконаного ФОП « ОСОБА_3 » вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen» д.н.з. « НОМЕР_1 » склала - 50129 грн. 62 коп.
Виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору страхування, АТ «СК «АРКС» виплатило Страхувальнику страхове відшкодування розмір якого, згідно до розрахунку суми страхового відшкодування та страхового акту №ARX2463627, що склало - 50129 грн.62 коп. Сума страхового відшкодування, яка була виплачена позивачем на користь потерпілого - 50129 грн.62 коп.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія автомобіля «Dacia» державний номер НОМЕР_2 була застрахована в АТ «СГ «ТАС» (приватне) згідно полісу №АМ9476779, відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ 9476779 (інформація з єдиної централізованої бази МТСБУ), то сума відшкодування за полісом №АМ9476779 становить 28495 гривень 37 копійок.
Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика за Полісом №АМ 9476779: 21634 грн.25 коп. - 50129,62 - 28495,37 = 21634 грн. 25 коп.
Просять суд, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АТ «Стахова Компанія «АРКС» (р/р НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 20474912, МФО 351005, р/р НОМЕР_4 ) завдані збитки в розмірі 21634 грн.25 та 2270,00 гривень судового збору.
Представник позивача судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить суд справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлений, у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомляв, заяв про розгляду справи у його відсутність на адресу суду не надходило.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. З огляду на статтю 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень статей 77, 81 ЦПК України Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.07.2019 року в справі №369/5504/19 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке мало місце 13 квітня 2019 року на а/д М-05 Київ-Одеса 19 км, де автомобіль «Dacia» реєстраційний № НОМЕР_2 скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen» д.н.з. « НОМЕР_1 », чим порушив вимоги п. 2.3б, 12.1, 13.1 ПДР, та притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому вираженні становить 340 гривень.
ОСОБА_2 звернулась до ПАТ «СК «АРКС» (на момент укладення договору «АХА страхування») з заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №93178а9ко.
Позивачем заява була розглянута на підставі Акту огляду транспортного засобу від 16.04.2019, ремонтної калькуляції № 1.003.19.0 від 26.04.2020; страхового акту №АХА2463627 від 02.05.2019 та здійснено згідно з умовами полісу №93178а9ко здійснив виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль марки «Volkswagen» д.н.з. « НОМЕР_1 », в розмірі 50129 гривень 62 копійки. Зазначене підтверджується платіжним дорученням № 557733 від 03.05.2019.
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ 9476779 відповідальність ОСОБА_1 - водія автомобіля «Dacia» державний номер НОМЕР_2 застрахована в АТ «СГ «ТАС» (приватне), тому згідно вказаного полісу сума відшкодування становить 28495 гривень 37 копійок.
Як вбачається з претензії про відшкодування збитків в порядку регресу №0006926/1/ІНС від 25.01.2021 року направленої на адресу ОСОБА_1 йому необхідно сплатити на рахунок ПАТ «СК «АРКС» різницю між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика за Полісом № АМ 9476779 в розмірі 21634 гривні 25 копійок.
Відповідач в добровільному порядку не компенсував ПАТ «Страхова компанія «АРКС» зазначені вище витрати.
Основним нормативним документом, що регулює правовідносини в даній сфері господарської діяльності є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів».
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди житію, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.
Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні положення містяться в ст. 27 Закону України «Про страхування».
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Відповідно до ст. 1191 УК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 4 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 р. розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, яка її завдала за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга ст. 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини 2 ст. 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Відповідно до п. 6 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ №4 від 01.03.2013р. особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають та за таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 21634 гривні 25 копійок.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача суд присуджує понесені останнім і документально підтверджені судові витрати в розмірі 2270 грн 00 коп.
Керуючись Законом України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», ст. ст. 12, 14, 22, 993, 979, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-83, 140, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь АТ «Стахова Компанія «АРКС» (р/р НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 20474912, МФО 351005, р/р НОМЕР_4 ) завдані збитки в розмірі 21634 (двадцять одна тисяча шістсот тридцять чотири) гривні 25 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь АТ «Стахова Компанія «АРКС» (р/р НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 20474912, МФО 351005, р/р НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір в розмірі 2270,00 гривень
Копію рішення суду направити сторонам.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя: Р. В. Піньковський