Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5207/21
Провадження 2/711/582/22
04 жовтня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді Демчика Р.В.,
при секретарі Юрченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану м.Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання батьківства,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ ДРАЦС м.Черкаси ЦМУМЮ юстиції (м.Київ) про визнання батьківства.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 24 вересня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19 січня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті.
В судове засідання позивач та відповідач не з'явилися, про причину неявки не повідомили, про час і місце розгляду справи повідомленими належним чином.
Надаючи оцінку поведінці сторони позивача, суд бере до уваги, що для розгляду справи були призначені судові засідання, в які позивач не з'явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомленою належним чином.
Так, в судове засідання призначене на 05 вересня 2022 року ні позивач, ні представник позивача - адвокат Руднічук Д. не з'явилися, будучи належним чином повідомленими.
В судове засідання призначене на 04.10.2022 року також позивач та представник позивача не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Отже, позивач та представник позивача будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, два рази поспіль не з'явилися в судові засідання на виклик суду. Окремо слід зазначити, що будь яких заяв про відкладення розгляду справи чи проведення судового засідання без її участі, позивачем на адресу суду надано не було.
Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач не з'явився до суду повторно без поважних причин.
Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Враховуючи викладене, а також, зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, сторона позивача повторно не з'явилася в судове засідання без поважних причин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 257, 158 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану м.Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання батьківства- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Головуючий: Р. В. Демчик